29. Сутність, особливості та інструменти грошового ринку. Дискусії щодо співвідношення грошового та фінансового ринків.

Грошовий ринок- особливий сектор ринку, на якому продається та купується такий специфічний товар, як гроші, формується попит і пропозиція та ціна на гроші. Особливості грошового ринку-1) передача гр. здійснюється на безеквівалентній основі Власники грошей продають гроші і взамін на це отримують особисте зобов’язання покупця повернути ці гроші в певний час та на певних умовах.2) На грош. ринку процедура купівлі- продажу є умовною, бо має зворотний х-р. Власник гр. при передачі їх покупцеві не втрачає права власності на них і може повернути їх у своє розпорядж. на певних умовах.3) На грош. ринку статус грош. та цілі їх купівлі- продажу є іншими, ніж на товарному На грош. ринку- передача гр. від покупця до продавця стає самоціллю.Продавець, передаючи гроші покупцю, бажає отримати дохід і покупець, купуючи гроші теж ставить за мету отримати дохід від використ. цих грошей. Під продажем грошей розуміють передачу цих грошей їх власниками у тимчасове розпоряд-ження своїм контрагентам в обмін на такі фін. інструменти, які дають можливість власникам грошей зберегти право власності на ці гроші, тобто відновити право розпоряджатись ними та одержати дод. дохід Всі інструменти грош. ринку розподіляють на:1) Позичкові угоди,які включають і депозитні, на основі яких здійсн. взаємолвідносини між банками та їх клієнтами щодо формування та розміщення кредитних ресурсів.2) ЦП, за допомогою яких реаліз.прямі відносини між покупцями та продавцями грошей.3) Вал.тні цінності, які використ. у взаємовідносинах між власниками 2 валют.Інструменти гро. ринку також можуть ставати об’єктом продажу.

Хар-ки	Фін.ринок	Грош.ринок
1.Обєкти купівлі-продажу	Цінні папери	Грош.кошти
2.Інструменти купівлі-продажу	Гроші	Цінні папери
3.Покупці	Покупець, що купує цінні папери	Позичальник, що продає цінні папери
4.Продавці	Позичальник, що продає цінні папери	Позикодавець, що купує цінні папери
5.Ціна	Ціна цінних паперів (облігацій)	% ставка

32. Інституційна модель грошового ринку, характеристика його секторів.Інституційна модель грошового ринку відображає взаємозв’язкм між суб’єктами грошового ринку, що реалізуються через потоки грошей та інструментів між трьома групами економічних суб’єктів:тими, що заощаджують гроші; тими, що запозичують гроші та посередниками.Кредиторами тут виступають сімейні господарства, фірми, урядові структури, іноземні фіз-ні та юридичні особи. Позичальниками можуть бути тіж види економічних суб’ктів , але на перше місце за частотою та обсягами слід поставити фірми, а потім - урядові структури, сімейні господарства, іноземці.У секторі прямого фінансування зв’язки між продавцями та покупцями грошей здійснюються безпосередньо.У цьому секторі виділяють два канали руху - канал капітального (гроші залучають назавжди) фінансування та канал запозичень(гроші залуч-ся тимчасово). Цьому сектору притаманна висока конкуренція, низькі ціни, але менша надійність, тут діяти вигідніше. У секторі опосередкованого фінансування зв’язки між родавцями та покупцями реалізуються через фінансових посередників, вони створюють власні зобов’язання та вимоги, які можуть бути самостійними інструментами ринку. Діяльність цілеспрямована, зручніша, швидша, надійніша.Фінансовими посередниками тут є - банки, страхові, інвестиційні, фінансові, трастові компанії, пенсійні фонди, кредитні товариства.

33. Структура грошового ринку за окремими критеріями. Характеристика суті та взаємозв’язку окремих сегментів грошового ринку. За видами інструментів, що застосовуються для переміщення грошей від продавців до покупців виділяють: ринок позичкових зобов’язань, ринок цінних паперів, валютний ринок. Хоча ці ринки функціонують самостійно між ними існує тісний зв’язок. Грошові кошти легко переміщуються з одного ринку на інший, одні й тіж самі суб’єкти можуть здійснювати операціїодночано на кожному з них. Наприклад, банк може розмістити кошти від продажу цінних паперів на придбання валютних цінностей або під позичкові зобов’язання.За інституційними ознаками грошових потоків:фондовий ринок, ринок банківських кредитів, ринок послуг небанківських кредитних установ. На фондовому ринку здійснюється переміщення небанківського кредитного капіталу, який приводиться в рух з допомогою фондових цінностей(акцій, середньо- і довгострокових облігацій, бондів тощо). Значення - фінансування інвестицій в економіку, фінансує розширення основного та оборотного капіталу. Ринок банківських кредитів - надання клієнтам позичок та створення нових платіжних засобів. Ринок небанківських кредитних установ - здійснення акумуляції заощаджень та розміщення їх у доходні активи(цінні папери, кредити переважно довгострокові). До небанківських кредитних установ відносять договірні фін-во - кредитні установи (страхові компанії, пенсійні фонди, ломбарди, лізингові компанії, факторингові компанії) та інвестиційні фінансово-кредитні установи (інвестицйні фонди, фінансові компанії, кредитні товариства та спілки).За економічним призначенням купівлі грошей виділяють -ринок грошей та ринок капіталів. На ринку грошей купуються грошові кошти на короткий строк, використовуються в обороті позичальника як гроші, тобто для приведення в рух уже накопиченого капіталу. Цей ринок дуже чутливий до змін в економіці та у фінансовій сфері, попит та пропозиція тут надто мінливі, а процент часто змінюється під їх впливом. На ринку капіталів грошові нкошти купуються на більший термін, використовуються для збільшення маси основного та оборотного капіталів. Тут проводяться операції з фондовими інструментами - акціями, середньо - та довгостроковими облігаціями, купленими для зберігання, довгострокові депозити та позички комерційних банків тощо. Особливість - попит і пропозиція є менш рухливими , рівень % більш стабільний. Між усіма названими елементами грошового ринку існує внутрішній взаємозв’язок, що підтверджує його внутрішню єдність.