33, Проведіть аналіз функціональних зон підприємства

Оцінка сили фірми і її слабких місць, а також її можливостей і загроз звичайно називається SWOТ-аналізом (S -- strenght -- сила, W - weakness-- слабкість, О -- орроrtunity -- можливість, Т - threat - небезпеки чи загрози). SWOT-аналіз -- перевірений практикою інструмент для одержання огляду стратегічної ситуації фірми. Він підпорядковується основному принципу -- стратегія повинна забезпечувати добру відповідність внутрішніх можливостей компанії (її сильних і слабких сторін) з її зовнішньою ситуацією (відбитої частково в її можливостях і небезпеках) [1].

Методологія SWOT передбачає спочатку виявлення сильних і слабких сторін, а також загроз і можливостей, а далі -- встамовлення ланцюжків зв'язків між ними, що потім можуть бути використані для формулювання стратегії фірми.

Сильні сторони -- це те, що компанія робить добре, чи характеристика, що надає їй важливої переваги. Силою може бути майстерність, накопичений досвід, цінний внутрішній ресурс чи конкурентоспроможність, чи досягненим, що ставить компанію на переважне становище на ринку (наприклад, наявність якісної продукції, широка популярність торгової марки, досконала технологія чи краще сервісне обслуговування споживача). Сила може також бути результатом об'єднання чи кооперації підприємств із партнером, що має досвід і здібності, які підвищують конкурентоспроможність компанії [1].

Слабкі сторони -- цс те, що компанія упускає чи виконує погано (у порівнянні з іншими), чи умови, що приводять до її невигідного становища. Слабкі сторони можуть привести компанію до вразливості її конкурентної позиції залежно від масштабів цих факторів в ринковій ніші [1].

При виявленні внутрішніх сильних і слабких сторін компанії необхідно ретельно оцінювати ці дві складові з погляду майбутньої розробки стратегії. Деякі сили є більш важливими, тому що вони відтворюють певні позиції в успішній конкуренції і формуванні енергійної стратегії.

Деякі внутрішні слабкі сторони можуть оцінюватися як нездоланні, у той час як інші належать до несуттєвих чи легко переборних категорій. Оцінка сильних і слабких сторін компанії аналогічна складанню стратегічного балансу, у якому сили представляють конкурентні активи, а слабкі сторони -- конкурентні пасиви. Стратегічні висновки повинні оцінити перевищення сил над слабкими сторонами, тобто пасивами (співвідношення 50 на 50 уже є незадовільним).

Завдання організації на даному етапі зводиться до такого: як перетворити сили компанії на ефективну стратегію і які дії менеджерів необхідні, щоб схилити стратегічний баланс компанії у бік сил (активів) проти слабких місць (пасивів).

Одним з «секретів фірми» у гарному стратегічному менеджменті є об'єднання технологічних і маркетингових «ноу-хау» компанії в центральні перевагиі, що збільшують її конкурентоспроможність.

Центральні переваги - це те, що компанія виконує особливо добре в порівнянні з її конкурентами. Практично існує безліч типів центральних переваг: майстерність у виробництві високоякісної продукції, «ноу-хау» у створенні і управлінні системою для виконання замовлень покупців акуратно і швидко, здатність забезпечити краще післяпродажне обслуговування.

Важливість центральної переваги пов'язана:

з додатковою здатністю, яку вона забезпечує компанії у гонитві за новою ринковою можливістю;

конкурентним рівнем, який вона може забезпечити в ринковій ніші;

її потенціалом у закладці фундаменту стратегії.

Сильні і слабкі сторони підприємства, виявлені в процесі аналізу, дозволяють скласти перелік загроз і можливостей. Для встановлення зв'язків між сильними і слабкими сторонами фірми та загрозами і її можливостями доцільно скласти матрицю SWOT

Матриця SWOT дозволяє на основі сильних і слабких сторін організації, її потенційних можливостей і погроз, що виникають ззовні, вибрати найбільш придатну стратегію [3].

Ліворуч виділяються два розділи (сильні сторони, слабкі сторони), у які відповідно вносяться усі виявлені на першому етапі аналізу отримані дані. У верхній частині матриці також виділяються два розділи (можливості і загрози), у які записуються відповідні показники.

На перетині розділів утворяться чотири поля:

· поле «СІМ» (сила і можливості);

· поле «СІЗ» (сила і загроза);

· поле «СЛМ» (слабкі сторони і можливості);

· поле «СЛЗ» (слабкі сторони і загроза).

На кожному з даних полів дослідник повинен розглянути всі можливі парні комбінації і виділити ті, котрі мають бути враховані при розробці стратегії поведінки організації. Для тих пар, що були обрані з поля «СІМ», слід розробляти стратегію з використання сильних сторін фірми для того, щоб одержати віддачу від можливостей, що з'явилися в зовнішньому середовищі.

Для пар, що опинилися на полі «СЛМ», стратегія повинна бути така, щоб за рахунок можливостей, що з'явилися, спробувати перебороти наявні в організації слабкі сторони.

Якщо пари знаходяться на полі «СІЗ», то стратегія повинна допускати використання сили організації для усунення загроз. І, нарешті, для пар, що знаходяться на полі «СЛЗ», організація повинна виробляти таку стратегію, що дозволила б їй позбутися слабких сторін і запобігти навислій над нею загрозі [1].

Виробляючи стратегію, варто пам'ятати, що можливості і загрози можуть переходити у свою протилежність. Так, невикористана можливість може стати загрозою, якщо її використовує конкурент. Чи навпаки, вдало відвернена загроза може створити в організації сильну додаткову сторону в тому випадку, якщо конкуренти не усунули цю ж загрозу.