
- •1. Рух об’ємного тіла в центральному полі
- •9. Основи релятівької динаміки
- •9.4.Основні поняття релятівської динаміки матерільної точки
- •9.6.Поняття про загальну теорію відності
- •9.7.Межа застосування класичної механіки
- •13. Перший закон термодинаміки
- •13.1 Перший закон термодинаміки
- •13.2 Робота газу при зміні його об’єму
- •13.3(4. Закон рівного розподілу енергії по ступеням вільності молекули) Число ступенів вільності молекули
- •13.4 Внутрішня енергія термодинамічної системи
- •13.6 Теплоємність
- •13.9 Класична теорія теплоємності та її обмеженість
- •14.Статистичний розподіл.
- •14.2 Закон Максвела для розподілу молекул ідеального газу за швидкостями та енергіями теплового руху
- •14.3 Барометрична формула
- •1 4.4 Закон Больцмана для розподілу частинок у зовнішньому потенціальному силовому полі
- •15. Явища переносу у газах.
- •15.1 Молекулярно-кінетична теорія явищ переносу у газах.
- •15.2 Среднє число зіткнень і середня довжина вільного пробігу молекул
- •15.4. Дослідні закони дифузії
- •15.5.Дослідні закони теплопровідності та внутрішнього тертя та їх мол.-кін. Тлумачення
- •16.Другий закон термодинаміки.(16.1)
- •17.3.Рівняння Ван-дер-Ваальса(17.2.Відступи від законів ідеальних газів)
- •17.4.Ізотерми реальних газів
- •17.5. Внутрішня енергія газу.
- •19. Електростатичне поле у вакуумі. 19.1.Електричне поле.
- •19.4. Напруженість і потенціал електричного поля
- •19.7.Метод суперпозиції та його застосування до розрахунку електричних полів.
- •19.8.Теорема Остроградського-Гауса.
- •20. Електричне поле в діелектриках.
- •20.1. Діелектрик в зовнішньому силовому полі
13.9 Класична теорія теплоємності та її обмеженість
Існують декілька типів теплоємностей,як основної характ:
1)Питома - к-сть теплоти,яку треба витратити для нагрівання 1 маси на 1 градусу.
С=Q/∆T*m, [C]=Дж/К*кг
2)Теплоємність-величина, що = к-ті теплоти,яку треба витратити на нагрівання талі на 1К
С`=Q/∆T, [C`]=Дж/К
3)молярна-фіз.величина, що = к-ті теплоти,що треба на нагрівання 1 моля реч. На 1 гр.
СM=Q/Ὺ∆T=QM/m∆T
CM=M*C
Для газу існують тепл.,які вим.при V,P=const.Запишемо 1 з.терм. для 1 моля:
CM*dT=dU+δA; V=const,δA=0; dQ=dU=CvdT; P=const,δA<>0; δA=pdV
CpdT=dV0+pdVM; Cp=Cv+R; dU=(i/2)*RdT; Cv=(i/2)R;
Cp=(i/2)R+R=((i+2)/2)R; Cp/Cv=((i/2)R+R)/(i/2)R=(1+2)/i<>3;
(i-к-сть ступенів вільності) ;
14.Статистичний розподіл.
14.2 Закон Максвела для розподілу молекул ідеального газу за швидкостями та енергіями теплового руху
функція розподілу молекул за швидкостями f(v). Ця величина визначає відносне число молекул,
ш
видкості
яких лежать в інтервалі від υ до υ +
dυ,
тобто
де N
–
число усіх молекул.
Молекули в газі, здійснюючи хаотичний рух, весь час стикаються між собою. Якщо газ знаходиться у стані термодинамічної рівноваги (Т =const), то встановлюється деякий стаціонарний, не змінний з часом розподіл молекул за швидкостями, який підкоряється цілком певному статистичному закону. Цей закон був теоретично виведений Максвеллом на основі теорії імовірностей.
Максвелл при виведенні розподілу молекул за швидкостями виходив з наступного:
1. Газ складається з великого числа N однакових молекул.
2. Температура газу постійна.
3. Молекули газу здійснюють тепловий хаотичний рух.
4. Внаслідок хаотичного руху молекул всі напрями руху
рівноімовірні, тобто в будь-якому напрямі в середньому рухається
однакове число молекул.
5. На газ не діють силові поля.
Графік функції (1.21) наведений на рис. 1.4. Функція f(υ), починаюється в нулі, досягає максимуму, а потім асимптотично прямує до нуля. Відносне число молекул, швидкості яких лежать в інтервалі від υ до υ + dυ, знаходиться як площа відокремленої смужки.
Остаточно розподіл молекул за швидкостями з урахуванням
коефіцієнта
А:
звідки
випливає, що конкретний вид функції
залежить від роду газу (від маси молекул)
і від температури.
14.1Розпотіл молекул газу за енергіями. З 1.22=>
14.3 Барометрична формула
Відомо, що із збільшенням висоти атмосферний тиск зменшуєтьсяе. Для виведення барометричної формули – залежності тиску р від висоти h – припустимо, що поле тяжіння однорідне, температура постійна, маса всіх молекул газу однакова, а повітря –ідеальний газ.
Якщо атмосферний тиск на висоті h дорівнює р, то на висоті h + dh він буде р + dp (при dh > 0 dp < 0, оскільки тиск з висотою зменшується). Різниця тисків dp дорівнює тиску, з яким діятиме стовп газу заввишки dh:
тобто
константу, що з’явилася при взятті
інтегралу ми забрали під знак логарифму
як р0,
фізичний зміст якого очевидний з
наступної формули, в яку переходить
(1.17): тобто на висоті h = 0 (звичайно це –
рівень моря) тиск дорівнюватиме р0.
Враховуючи, що р = пкТ (див. попередній
параграф), М = m0NA і R =kNA, запишемо формулу
(1.18) у вигляді
де
mogh
= П – потенційна енергія молекули в
полі тяжіння, n0
– концентрація молекул в тому місці,
для якого потенційна енернія прийнята
рівною нулю; n – концентрація молекул
на висоті h. Таким чином, можемо записати
(1.19) у такому вигляді: