1.6.2. Модель масової комунікації.

Суть моделювання полягає у виділенні компонентів системи модельова-

ного явища і структурних зв’язків між ними.

В основі розглянутих і запропонованих вище визначень лежать моделі

масової комунікації, тобто певні уявлення про це явище.

Які бувають моделі масової комунікації, про це мова йтиме у третій час-

тині підручника. У цьому ж параграфі запропоновано ту модель, яка лежить

в основі теорії масової комунікації, що вивчається.

Запропонована модель включає як обов’язкові компоненти:

— професійних комунікантів, які працюють в сфері масовоінформаційно-

го виробництва і залежать від цієї сфери, мають ризики від своєї діяльності,

зазнають усіх суспільно-політичних, економічних, психологічних та інших

впливів, в контексті яких й існує масовоінформаційна індустрія;

— масову інформацію у формі різних масовоінформаційних продуктів,

що виступають знаряддям впливу на маси чи людину, яка масифікується;

— засоби поширення масової інформації;

— канал поширення масової інформації, який може зазнавати різних пе-

решкод у вигляді шумів, що накладаються на масову інформацію і заважа-

ють або її поширенню, або її проходженню, або її сприйманню;

— фільтри, тобто організовані форми, засоби, умови обмеження і препа-

рування масової інформації. Фільтри можуть бути внутрішньосистемними

(їх “розставляють” самі фахівці зі спілкування, виходячи, наприклад, з ви-

робничої необхідності; це можуть бути обмеження, які накладають редакто-

ри згідно з внутрішньою редакційною політикою) або зовнішніми (наприк-

лад цензура). До фільтрів належать і “лідери думок”, ті особи, які висува-

ються масою як тимчасові лідери і є проміжною ланкою між комунікантами

та пасивною частиною маси. Але “лідери думок” не є власне професійними

комунікантами (вони “не дотягують” до цієї ролі через своє “скромне” місце

й призначення в системі масового спілкування): “лідери думок” самі є об’єк-

том впливу, але вони виконують роль суб’єкта-фільтра спілкування тільки в

своєму середовищі;

— комуніката, в особі якого виступають маси, штучно сформовані або

стихійні, люди, що зазнають масифікації;

— суспільні умови, що визначають характер, спрямування і зміст сприй-

мання й розуміння масової інформації;

— механізми сприймання і розуміння масової інформації, робота яких зу-

мовлена різними факторами;

— мотиви, цілі, смисли комуніканта, зміст яких свідомо чи несвідомо по-

в’язаний з прогнозованими реакціями комуніката;

— власне реакція комуніката, яка, з точки зору успішної комунікації, має

збігатися з прогнозованою комунікантом. Реальна реакція комуніката на ко-

муніканта називається зворотною, якщо комунікант її відстежує.

Розділ 2.

Маси

У психологічній масі дуже дивним є таке: якими б не були індивіди, що її

становлять, якими б подібними чи неподібними не були їхній спосіб життя,

справи, їхній характер і ступінь інтелігентності, але одним тільки фактом

свого перетворення в масу вони отримують колективну душу, завдяки якій

інакше відчувають, думають і чинять, ніж кожен із них окремо відчував,

думав і чинив би. Є ідеї й почуття, що проявляються або перетворюються в

дію тільки в індивідів, поєднаних в маси. Психологічна маса є провізорною

(тимчасовою) істотою, яка складається з гетерогенних (неоднорідних) еле-

ментів, що на мить з’єдналися, подібно до клітин організму, які своїм об’єд-

нанням створюють нову істоту з якостями зовсім іншими, ніж якості ок-

ремих клітин. Так сказав про масу основоположник теорії мас Ле Бон.

За словами каліфорнійського професора Джеймса Лалла:

“Коли термін “масовий” застосовується до мас-медіа — напри-

клад “засоби масової інформації”, то здається, що шкода від

цього невелика, оскільки термін характеризує здатність техніч-

них засобів комунікації долати великі відстані та досягати бага-

тьох людей… Але коли ми описуємо людей, вживаючи прикмет-

ник “масовий”, наприклад “масова аудиторія”, смисл його сут-

тєво змінюється. Особливо у західних суспільствах, побудованих

на засадах прав і свобод особи, не багатьом людям подобається,

коли про них кажуть, як про частину “маси”. Термін “маса” та-

кож передбачає соціальні відмінності; використання терміна

поділяє світ на еліту та нас — велику невмивану масу”*.

Для розуміння природи масової комунікації і всього того, що відбуваєть-

ся на її арені, необхідно зрозуміти найголовніше: хто такі МАСИ? Від розу-

міння їх, заради кого працює ціла армія “різноманітних соціальних ролей”,

їх, хто є великою рушійною силою для людства, залежить розуміння і при-

роди тих інститутів, які покликані працювати в середовищі масової комуні-

кації, і природи засобів, що забезпечують масове спілкування, відповідно, і

суті професіоналізму журналістського.