6. Прокурор в кримінальному|карному| провадженні, його завдання|задачі| і повноваження (ст.36, 37).

Прокурор — суб'єкт кримінального процесу, на якого згідно зі ст, 121 Конституції України покладаються:

- представництво інтересів громадян або держави в суді у визначених законом випадках;

- нагляд за додержанням законів органами досудового слідства, дізнання та оперативно-розшукової юрисдикції;

- підтримання державного обвинувачення в суді;

- нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні примусових заходів, пов'язаних з обмеженням свободи громадян.

7. Орган досудового розслідування. Слідчий органу досудового розслідування, його завдання|задачі| і повноваження (ст.38-40).

8. Кримінально-процесуальний статус підозрюваного, обвинуваченого (підсудного), виправданого, засудженого (ст. 42-43).

9. Захисник як учасник кримінального провадження. Особи, які можуть бути захисниками. Обов'язкова участь захисника. Права та обов'язки захисника. Залучення захисника. Відмова від захисника або його заміна (ст. 45-54).

10. Потерпілий, його права та обов'язки. Представник потерпілого. Законний представник потерпілого (ст. 55-59).

11. Інші учасники кримінального провадження: загальна характеристика (ст. 60-74).

12. Поняття доказів в кримінальному процесі. Властивості доказів (ст. 84-86).

Стаття 84. Докази

1. Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

2. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Стаття 85. Належність доказів

(характеризует факты с позиции их отношения к делу: доказательствами являются только те фактические данные, которые необходимо установить для правильного разрешения уголовного дела)

1. Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Стаття 86. Допустимість доказу

(в качестве доказательств могут быть использованы только сведения, полученные в порядке и с соблюдением требований, предусмотренных процессуальным законом – характеризует доказательства с позиции их формы и порядка получения)

1. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

2. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

13. Предмет доказування у кримінальному провадженні (ст. 91). Межі доказування.

Предмет – це сукупність передбачених кримінально-процесуальним законом обставин, встановлення яких є необхідним для правильного вирішення справи.

Предмет  доказування є єдиний для всіх кримінальних справ незалежно від характеру злочину.

З предметом доказування тісно пов’язане поняття меж доказування обставин кримінальної справи.

Межі доказування – це такий об’єм доказуваного матеріалу (доказів і їх джерел) який забезпечує надійне, достовірне встановлення всіх обставин, що входять в предмет доказування, правильного вирішення справи.

Межі  доказування характеризують кількісну сторону процесу доказування.

Звуження меж доказування призводить до того, що деякі обставини, що входять в предмет доказування залишаються не достатньо дослідженими через прогалини в доказовому матеріалі.

Безпідставне розширення меж доказування  призводить до невиправданого нагромадження доказової інформації яка не має відношення до справи.