14. Виробнича програма підприємства, поняття, зміст і вихідні дані для її розробки.

Виробнича програма – це система завдань з об’єму, номенклатури, асортименту і якості продукції у відповідності до плану продажу, згідно замовлень на продукцію підприємства. Даний план обумовлює завдання по впровадженню в дію нових виробничих потужностей та потребу в матеріально-технічних ресурсах, чисельності персоналу, транспорті тощо. Виробнича програма тісно пов’язана із планом по труду і заробітній платі; планом по витратах і собівартості, фінансових результатів та плавом забезпечення фінансовими ресурсами, заходами з охорони навколишнього середовища. Від неї залежить величина державних податків і зборів. Вихідними даними для розробки виробничої програми є : перспективний план виробництва продукції; прогноз потреби у продукції підприємства, який складається на підставі результатів досліджень змін ринкових елементів у часі, а саме попиту, пропозиції, цін, кількості і якості конкурентів тощо; державний контракт і державне замовлення на продукцію підприємства; договори на виробництва і поставку продукції, які складаються у результаті вільного продажу виробів; заходи зі спеціалізації і кооперування виробництва; заходи зі збільшення виробничих потужностей підприємства; дані про залишки нереалізованої продукції у попередньому періоді. Кожне підприємство розробляє свою виробничу програму самостійно крім державного контракту та державного замовлення, розмір яких встановлюється відповідно до виробничих можливостей підприємства та за згодою дирекції. Державний контракт – це договір, заключний державним замовником від імені держави з виконавцем держзамовлення, в якому визначені економічні та правові обов’язки сторін і регулюються взаємовідносини замовника і виконавця. Державне замовлення – це засіб державного регулювання економіки шляхом формування на договірній основі складу та обсягів продукції, необхідної для державних потреб. В умовах ринкової економіки виробничий план перебуває не на вході, а на виході системи техніко-економічного планування розвитку підприємства.

15. Планування обсягів виробництва продукції у натуральному вираженні.

План виробництва розробляється у натуральному та вартісному виразах. Центральне місце у виробничої програмі відводиться плану виробництва у натуральному виразі, Він повинен забезпечити задоволення потреб суспільства у конкретних засобах виробництва, предметах споживання; встановити співвідношення і рівновагу між попитом і пропозицією по окремих видах продукції. Основними показниками виробництва продукції у натуральному виразі є номенклатура і асортимент продукції. Номенклатура – це укрупнений перелік видів продукції (стіл, стілець, тумба тощо). Номенклатура виробів підприємства може бути централі­зованою і децентралізованою. Централізована номенклатура формується шляхом укладання державних контрактів (фі­нансуються за рахунок держбюджету України) і державних замовлень (фінансуються за рахунок власних коштів під­приємства та кредитних ресурсів). Децентралізована номен­клатура формується підприємством самостійно на основі вив­чення ринкового попиту па свою продукцію та встановлення прямих контактів із споживачами шляхом укладання дого­ворів поставок. За принципом формування виробничої програми можна виділити 3 групи номенклатурних позицій: Номенклатура продукції, встановлена у державному контракті та замовленні. Номенклатура продукції, яка визначається на основі ринкового попиту, замовлень споживачів, торгових і посередницьких організацій. Номенклатура продукції, яка використовується на внутрішні потреби і визначається планом виробництва. Асортимент – це розгорнутий перелік номенклатури продукції, залежно від призначення, типу, артиклю, якості та інших ознак продукції (стіл письмовий, стіл обідній, стіл журнальний). Асортимент характеризується наступними ознаками: Ширина – виходячи з кількості запропонованих асортиментних груп або номенклатурних позицій. Глибина – виходячи з кількості позицій в асортиментній групі. Порівнянність – виходячи з співвідношення між асортиментними групами з точки зору єдності кінцевого споживання, каналів розподілу, груп споживачів і діапазону цін. Обсяг виробництва продукції у натуральних показниках встановлюють на основі обсягу поставок (ОП): , де ± ΔЗГП – зміна запасів готової продукції на складі відповідно на кінець і початок планового періоду в натуральних одиницях. У випадках виробництва з неминучими виробничими втратами продукції (неминучий технологічний брак) обсяг виробництва у натуральних показниках коригується на коефіцієнт втрат (β) за формулою: . Планова кількість кожного виробу розподіляється за календарними періодами року. При цьому керуються такими вимогами: додержання встановлених строків поставки продукції у відповідності з укладеними договорами; рівномірним завантаженням виробничих потужностей в усіх підрозділах підприємства; підвищення концентрації шляхом обмеження одночасно вироблюваної номенклатури. Також при плануванні виробництва за кварталами та місяцями враховується: Кількість робочих днів у кожному плановому періоді. Змінність роботи підприємства та його підрозділів. Терміни виконання ремонтних робіт устаткування на підприємстві. Стан технічної підготовки виробництва. При аналізі виконання підприємством плану по номен­клатурі і асортименту дається кількісна оцінка виконання плану шляхом обчислення фактичного випуску продукції в межах встановленого плану і порівняння його з плановими показниками. Значення натуральних показників виробничої програми в умовах ринку зростає, оскільки саме вони дають можливість оцінити ступінь задоволення потреб споживачів в певних товарах і врахувати якісні характеристики товарів.