30. Планування балансу робочого часу на підприємстві.

Плановий баланс робочого часу одного робітника розраховується таким чином: Визначається середнє число робочих днів у році. Визначається середня тривалість робочого дня. Визначається ефективний (корисний) фонд часу одного робітника у годинах. Баланс робочого часу

№	Показники	Дні	Години
	Календарний фонд часу	365
	Кількість неробочих днів	114
	Номінальний фонд робочого часу
	Планові неявки на роботу: чергові відпустки; відпустки на навчання; хвороби; догляд за дітьми; виконання громадських обов’язків; виконання адміністративних обов’язків; прогули.	28 3 3 1,1 0,9 0 0
	Явочний фонд робочого часу
	Витрати в середині робочого дня: неповнолітнім; жінкам, що годують; на важких та шкідливих роботах		8 10 8
	Ефективний (корисний фонд робочого часу)
	Середня тривалість робочого дня

28. Визначення продуктивності праці, як етап розробки плану з праці..

Продуктивність праці – це здатність праці виробляти певну кількість продукції (робот, послуг) у одиницю часу. Рівень продуктивності праці характеризується такими основними показниками, як виробіток й трудомісткість. Трудомісткість – це витрати живої праці на виробництво одиниці продукції (робот, послуг). , де Фі – кількість робочого часу, що витрачено на виготовлення продукції (робот, послуг), люд-часи; Qi – обсяг виготовленої продукції за цей час, шт. Виробіток характеризується кількістю продукції, що може бути виготовлена за одиницю часу: . Широке використання на підприємствах отримав вартісний метод виміру продуктивності праці через показник виробітку продукції у розрахунку на одного працюючого. Продуктивність праці може визначатись прямим і скіснім (непрямим) методами. Прямий метод – ділення запланованого обсягу робот на середньооблікову чисельність працюючих.

Скісний метод враховує вплив техніко-економічних факторів. Мірою впливу факторів на зростання продуктивності праці є відносна економія робочої сили. Спочатку визначається чисельність працюючих планового року в умовах базисного (умовна чисельність): або , де Qпл – обсяг виробництва продукції у плановому році. Вбаз – виробіток на одного працюючого у базовому році відповідно у натуральному чи вартісному виразі; Ч_б – чисельність ПВП у базисному періоді; К_Q – коефіцієнт росту обсягу виробництва у плановому періоді. 1) Фактор структурних змін у виробництві. Економія чисельності працюючих за рахунок зміни структури випуску продукції (Естр):

де Вп, Вб – обсяг виробництва продукції в плановому та базовому періодах; Тбі – витрати праці на виробництво одиниці і-го виду продукції в базисному році; Вбі, Впі – обсяг виробництва і-го виду продукції в базисному і плановому періодах; Чум – умовна чисельності працюючих; Ур – питома вага робочих в чисельності працюючих. Економія за рахунок зміни кооперованих поставок: , де dб, dпл – доля кооперованих поставок відповідно у базовому та плановому роках; Ур – питома вага робітників у чисельності працюючих. 2) Фактор підвищення технічного рівня виробництва. Економія за рахунок підвищення рівня механізації та автоматизації: , де tб, tпл - витрати праці на одиницю продукції у натуральному чи вартісному виміру у плановому та базовому періоді (або до та після впровадження заходу); Q’пл – обсяг робіт у натуральному чи вартісному виразі після впровадження заходу. Економію чисельності за рахунок підвищення продуктивності устаткування можна розрахувати за формулою:

, де О – балансова кількість устаткування в плановому періоді; Оз, Он, Ом – кількість устаткування, яке відповідно залишилось без зміни, було оновлено та модернізовано; Пн, Пм – приріст продуктивності нового та модернізованого устаткування, %; Кн, Км – коефіцієнти, що враховують дату втілення заходу; Ч’ум – умовна чисельність робітників з урахуванням структурних зрушень у виробництві; Уст – питома вага верстатників у загальній чисельності робітників. 3) Вдосконалення управління та організації виробництва та праці. Економія чисельності за рахунок збільшення норм обслуговування розраховується за формулою: , де О – кількість обладнання у плановому періоді; Но – норма обслуговування у плановому та базовому періодах. Економія чисельності за рахунок скорочення цілодобових простоїв , де Фб, Фпл – корисний фонд часу у базовому та плановому роках.

Економія чисельності за рахунок скорочення внутрішньо змінних простоїв: , де Вп, Вб – внутрішньо змінні втрати робочого часу відповідно в базисному та плановому періоді, %. Економія чисельності за рахунок скорочення витрат від браку можна розрахувати за формулою: , де Бб, Бпл - % витрат від браку у базовому та плановому роках. Економія за рахунок підвищення норм виробітку робочих відрядників за рахунок впровадження НОП: , де Кн – відсоток підвищення норм виробітку. 4) Фактор зміни обсягу виробництва Економія чисельності за рахунок зміни обсягу виробництва: , де Чб ум-пост – чисельність умовно-постійного персоналу (зайнятого в управлінні та обслуговуванні) у базовому році; ΔQ – приріст обсягу виробництва у плановому році, %; ΔЧум-пост – приріст чисельності умовно-постійного персоналу у плановому році, %. Розрахунок загальної економії за рахунок дії техніко-економічних факторів: , де Еі – економія за рахунок впровадження і-го фактору. Визначення планової чисельності робітників: . Визначення планового зростання продуктивності праці (%) за рахунок дії техніко-економічних факторів: . Приріст продуктивності праці можливо розрахувати також по кожному окремому фактору. Для цього у формулу замість загальної економії необхідно підставити економію за обраним фактором. Визначення приросту обсягу виробництва (%) за рахунок підвищення продуктивності праці: , де ΔQп - % приросту обсягу виробленої продукції за рахунок підвищення продуктивності праці; ΔЧ – приріст чисельності робітників, %; ΔQ – приріст обсягу виробництва, %.