- •Дисципліна «Історія України» як об’єкт вивчення, її основні методологічні засади та джерельна база.
- •Дайте визначення поняття «історико-етнографічний регіон» та характеристику основних етапів формування українських історико-етнографічних регіонів.
- •5)Висвітліть основні підходи вчених щодо проблеми етнічного походження кр.
- •6) Визначте суспільно-політичні, економічні і геополітичні фактори, які зумовили становлення давньоруської держави Київська Русь.
- •8)Охарактеризуйте етапи розвитку кр, її державну організацію.
- •9) Висвітліть особливості розвитку освіти в кр.
- •10) Охарактеризуйте процес упровадження християнства як державної релігії та його вплив на подальший розвиток кр.
- •11)Розкрийте зміст та проаналізуйте ефективність реформ князя Володимира Святославовича, спрямованих на централізацію кр.
- •12) Висвітліть головні причини та наслідки феодальної роздрібненості кр. (ст. 51)
- •7) Характеристика соціальної структури та соціальних відносин Київської Русі
- •13) Дайте порівняльну характеристику соціальної структури та соціальних відносин Київської Русі та Київсько – Галицького князівства.
- •16) Проаналізуйте суть змін у стані освіти на українських землях з середини хіv до середини хvіі.
- •17. Охаректеризуйте роль братських шкіл та Києво-Могилянської колегії у збереженні та розвитку української освіти наприкінці хvі-хvіі ст.
- •Полонізація української культури, примусове насадження католицизму, що викликали масові протести:
- •19. Проаналізуйте головні етапи становлення української козацької держави (Війська Запорозського) в ході національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницькогою
- •20. Процес еволюції соц. Структури козацько-гетьманської держави від 1647 до середини хvііі ст. (стр. 39-46 документ)
- •21) Сучасні наукові погляди щодо причини, часу виникнення, соціальної бази і організаційної структури українського козацтва.
- •22)Умови прийняття Переяславського договору, визначте суть «Березневих статей» та їх значення в контексті українського державотворення. (стр 148-150 кульчицький)
- •23. Висвітліть суть і наслідки поступового обмежиння автономії Лівобережної України у складі Російської держави (у другій половиніХvіі - кінець хvііі ст.)
- •24. Етно-політичні процеси в козацко-гетьманській державі
- •25) Історико-етнополітичний контекст особливостей процесу обмеження та ліквідації царським урядом автономії України (друга половина хvіі –хvііі)
- •26. Дайте характеристику процесу остаточної ліквідації автономного устрою Гетьманщини у другій половині хvііі ст.
- •27. З’ясуйте якими були особливості процесу українського національного відродження на західноукраїнських землях наприкінці хііі – у першій половині хіХст.
- •28. Назвіть головні причини масового переселення українців за кордон у кожну з чотирьох «еміграційних хвиль».
- •29)Порівняйте особливості етнополітики Російської та Австрійської імперії щодо «українського питання»
- •30) Порівняльний аналіз соціальної модернізації України в Російській та Австрійськії імперіях на прикінці хvііі на початку хх ст.
- •31. Якими були передумови створення укр. Політ партій в Наддніпрянській Україні на поч. ХХст., охарактеризуйте програмові засади найбільш впливових із них.
- •63) Визначити напрями зовнішньо-політичної діяльності України у 90-х роках. Якими були її основні досягнення і недоліки.
- •64) Охарактеризуйте особливості конституційного процесу в Україні в середині 1990-их років.(зошит для семінару)
- •65) Освіта (презентація)
- •66. Розкажіть про стан релігійних та міжконфесійних відносин в Україні у перші роки після проголошення її державної незалежності
- •68) Визначте досягнення та прорахунки в науково-технічному розвитку України в перше десятиліття після проголошення державної незалежності України.
- •70. Законодавча база, яка регулює умови культурного і духовного розвитку нац.. Меншин у сучасній Україні
8)Охарактеризуйте етапи розвитку кр, її державну організацію.
На першому етапі державотворення у Русів переважали організаційні риси, властиві княжінням. На жаль, цей період розвитку державності залишається маловідомим через відсутність певних історичних джерел. Більше оповідають літописці про другу половину ІХ-ХІІст., коли в Русі верховна влада зосереджувалася в руках великого князя київського. Київські князі Аскольд і Дір здійснювали походи на Візантію і змушували останню укладати вигідний Русам мир. Є відомості, що ці ж князі вели тривалу боротьбу проти печенігів, дунайських болгар, уличів, древлян та ін. згідно літописних даних Аскольд і Дір були вбиті у 882р. варязькою дружиною, яку очолював Олег. Ним же був захоплений Київ, який за свідченням літописця був оголошений “матір’ю городів руських”. До Русі були приєднані Новгород-сіверська держава, якою керував Рюрик.
З 882р. починається другий етап державного і політичного розвитку Русі. З цим етапом багато істориків пов’язують утворення держави Русів. За часів Олега та його племінника Ігоря 914-945 Русь вела успішні війни проти сусідніх держав і народів. Це сприяло міжнародному визнанню і підвищенню авторитету. Після вбивства Ігоря древлянами в 945р. престол зайняла його дружина. Ольга, яка впорядкувала відносини з управителями земель, систему збирання данини. У ключових містах держави створювалися спеціальні опорні пункти, де зосереджувалася адміністративна і судова влада. Інакше кажучи були закладені основи місцевого державного управління і суду. У 964році на чолі держави став Святослав Ігоревич, який коротке своє правління провів у постійних походах і війнах. Було розгромлено Хазарський каганат, Волзько-Камську Булгарію, приборкано народи Північного Кавказу і Східного Криму тощо. Цим він розширив територію держави Русів. Після загибелі Святослава 972р. і кількарічної міжусобиці Великим князем Русі став Володимир Святославович. Під час його правління в загальних рисах завершилося формування держави.
З 980 р. розпочався третій період, який увійшов в історію як період розквіту. Він припадає на час князювання Володимира Святославовича і Ярослава Володимировича. Діяльність цих князів була спрямована на зміцнення внутрішнього порядку й міжнародного становища Русі. Разом з цим, в цей же період з’являлися ознаки політичної роздробленості спричинені економічним зростанням удільних земель. Феодальне роздроблення спричинило розпад Русі на багато дрібних князівств. Розпочався четвертий період.
Історики часто ділять політичну історію Київської Русі на три періоди. Перший період , коли відбувалося виникнення й формування давньоруської держави ІХ-Х ст. В цей час з”являються перші згадки у візантійських східних джерелах про нашу державу. В середині ІХ ст. Київська Русь виходить на арену світовох історії, стверджуючи себе. Піднеснення Русі пов”язане з ім”ям Аскольда. Аскольд проводив активну зовнішню політику. Київська Русь міцно утверджувалась на узбережжі Чорного моря (Руського моря). Політика була спрямована на захід, де знаходилися розвинуті країни. Аскольду належить перший літопис, який мав визначити місце Русі, як невід”ємну частину слов”ян.
З іменем Олега зв”язано відкиття Русі на цілий етап назад. Часи Олега, Ольги, Ігоря, Святослава були часами експансії, коли кордони Русі значно розширилися. Тож цей період охоплює майже 100 років — з 882 р., коли на престол у Києві сів Олег, до смерті Святослава 972 р. У цей період було створене величезне господарське й політичне об'єднання, здатне й готове кинути виклик могутній Візантійській імперії.
Другий період охоплює князювання Володимира (Святославовича)Великого (980—1015 рр.) та Ярослава Мудрого (1036—1054 рр.). За Володимира відбулося завершення об”єднання слав”янських земель. Володимир запровадив християнство як державну релігію(1088-1089 рр.).Це була доба зміцнення Києвом своїх завоювань і досягнення ним вершини політичної могутності й стабільності, економічного і культурного розквіту.
Останній період ( друга половина ХІ – ХІV ст.)характеризують постійні руйнівні чвари між князями, зростаюча загроза нападів кочових племен та економічний застій. Вже з другої половини ХІ століття відбувалися суперечки між князями , які завдавали спустошливості Київській Русі. У 1097 році відбувся Люберецький з”їзд, що мав на меті покласти край міжусобній боротьбі. Але рішення з”їзду були порушені та не виконані.
З середини ХІІ ст. – роздроблення феодальної Русі. А це обумовило прискорення завоювання держави татаро-монголами. При них Князівства були роздроблені і підкорялися Золотому Ярму. Винятком було Галицько-Волинське князівство.
Як бачимо, другий період історії Київської держави був добою піднесення ЇЇ політичної й економічної могутності. На противагу територіальному зростанню попереднього періоду тут, як правило, переважає внутрішній розвиток.