- •Дисципліна «Історія України» як об’єкт вивчення, її основні методологічні засади та джерельна база.
- •Дайте визначення поняття «історико-етнографічний регіон» та характеристику основних етапів формування українських історико-етнографічних регіонів.
- •5)Висвітліть основні підходи вчених щодо проблеми етнічного походження кр.
- •6) Визначте суспільно-політичні, економічні і геополітичні фактори, які зумовили становлення давньоруської держави Київська Русь.
- •8)Охарактеризуйте етапи розвитку кр, її державну організацію.
- •9) Висвітліть особливості розвитку освіти в кр.
- •10) Охарактеризуйте процес упровадження християнства як державної релігії та його вплив на подальший розвиток кр.
- •11)Розкрийте зміст та проаналізуйте ефективність реформ князя Володимира Святославовича, спрямованих на централізацію кр.
- •12) Висвітліть головні причини та наслідки феодальної роздрібненості кр. (ст. 51)
- •7) Характеристика соціальної структури та соціальних відносин Київської Русі
- •13) Дайте порівняльну характеристику соціальної структури та соціальних відносин Київської Русі та Київсько – Галицького князівства.
- •16) Проаналізуйте суть змін у стані освіти на українських землях з середини хіv до середини хvіі.
- •17. Охаректеризуйте роль братських шкіл та Києво-Могилянської колегії у збереженні та розвитку української освіти наприкінці хvі-хvіі ст.
- •Полонізація української культури, примусове насадження католицизму, що викликали масові протести:
- •19. Проаналізуйте головні етапи становлення української козацької держави (Війська Запорозського) в ході національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницькогою
- •20. Процес еволюції соц. Структури козацько-гетьманської держави від 1647 до середини хvііі ст. (стр. 39-46 документ)
- •21) Сучасні наукові погляди щодо причини, часу виникнення, соціальної бази і організаційної структури українського козацтва.
- •22)Умови прийняття Переяславського договору, визначте суть «Березневих статей» та їх значення в контексті українського державотворення. (стр 148-150 кульчицький)
- •23. Висвітліть суть і наслідки поступового обмежиння автономії Лівобережної України у складі Російської держави (у другій половиніХvіі - кінець хvііі ст.)
- •24. Етно-політичні процеси в козацко-гетьманській державі
- •25) Історико-етнополітичний контекст особливостей процесу обмеження та ліквідації царським урядом автономії України (друга половина хvіі –хvііі)
- •26. Дайте характеристику процесу остаточної ліквідації автономного устрою Гетьманщини у другій половині хvііі ст.
- •27. З’ясуйте якими були особливості процесу українського національного відродження на західноукраїнських землях наприкінці хііі – у першій половині хіХст.
- •28. Назвіть головні причини масового переселення українців за кордон у кожну з чотирьох «еміграційних хвиль».
- •29)Порівняйте особливості етнополітики Російської та Австрійської імперії щодо «українського питання»
- •30) Порівняльний аналіз соціальної модернізації України в Російській та Австрійськії імперіях на прикінці хvііі на початку хх ст.
- •31. Якими були передумови створення укр. Політ партій в Наддніпрянській Україні на поч. ХХст., охарактеризуйте програмові засади найбільш впливових із них.
- •63) Визначити напрями зовнішньо-політичної діяльності України у 90-х роках. Якими були її основні досягнення і недоліки.
- •64) Охарактеризуйте особливості конституційного процесу в Україні в середині 1990-их років.(зошит для семінару)
- •65) Освіта (презентація)
- •66. Розкажіть про стан релігійних та міжконфесійних відносин в Україні у перші роки після проголошення її державної незалежності
- •68) Визначте досягнення та прорахунки в науково-технічному розвитку України в перше десятиліття після проголошення державної незалежності України.
- •70. Законодавча база, яка регулює умови культурного і духовного розвитку нац.. Меншин у сучасній Україні
31. Якими були передумови створення укр. Політ партій в Наддніпрянській Україні на поч. ХХст., охарактеризуйте програмові засади найбільш впливових із них.
Розвиток національного руху сприяв утворенню перших політичних партій, а саме такі передумови:
Прихід до українського руху молодого покоління діячів, яких не влаштовувало старе культурництво.
Загальна тенденція опозиційних рухів у Російській імперії до створення політичних партій.
Соціально-економічні зміни другої половини ХІХ ст.. – індустріалізація економіки, пролетаризація, обезземелення селянства, загострення соціальних протиріч і політизація суспільства.
Наприкінці січня 1900 р. у Харкові члени студентських українофільських гуртків Антонович, Коваленко, Коллард та інші провели спільне засідання, на якому заснували Революційну українську партію (РУП). До неї увійшли «вільні громади», які складалися здебільшого зі студентів, семінаристів, народних учителів Харкова, Києва, Полтави, Чернігова, Ніжина, Лубен. Радикальну рухівську модель приваблювали романтика революційного руху, ідеї марксизму, які повязували революцію з пролетаріатом. Водночас члени цієї партії турбували проблеми національно-визвольного руху, доля багатомільйонного селянства.
Першим програмовим документом партії стала брошура «Самостійна Україна», автором якої був харківський адвокат М. Міхновський. У праці вказувалося на згубність тривалої імперської політики зросійщення України. Наголошувалось на головному завданні укр. Інтелігенції –розбудити «народ рабів», відновити національний рух, розпочати рішучу боротьбу за єдину, неподільну, вільну, самостійну державу «від гір Карпатських до Кавказьких». Проте брошура не містила соціально-економічних вимог.
РУП здійснювала велику агітаційно-пропагандистську й організаторську роботу, чим істотно вплинула на процес політичного згуртування українства на початку ХХ ст..
У 1902-1903 рр. у партії стався розкол. Частина рухівців наголошувала на тому, що партія повинна мати своїм завданням побудову соціально-демократичної України революційним шляхом.
У грудні 1905 р. офіційно перестала існувати РУП. Винниченко, Петлюра, Порш створили Українську соціал-демократичну робітничу партію(УСДРП)Соціальною базою нової партії були студентська молодь, дрібні службовці, промислові і сг робітники. Вони визнавали страйк основним засобом боротьби, здійснювали агітаційно-пропагандистську діяльність.
1902 р. з національно-радикальних елементів було сформовано Українську народну партію на чолі з Миколою Міхновським. Складалася здебільшого з інтелігенції, переважно з військових та юристів. У своїй програмі партія обстоювала ідею самостійності України, критикувала соціалістичне москвофільство української інтелігенції та перевертнів-малоросів, розвивала націоналістичні ідеї.
Восени 1904 р. від Всеукраїнськоїбезпартійної загльної демократичної організації відокремилась Українська демократична партія, яку очолювали Чехівський, Лотоцький, Чикаленко, Грінченко. Її програма передбачала встановлення конституційного правління, надання демократичних свобод, забезпечення участі народу в державних справах через загальне, безпосереднє, рівне, пропорційне й таємне голосуванн; здобуття національно-територіальної автономії України та нових національних прав для українців у межах федеративної Російської республіки.
Навесні 1905 р. радикальна течія в УДП, представниками якої були Грінченко, Єфремов, Левицький, сформувала Українську радикальну партію, що виступала проти існуючого ладу в Росії, проти експлуатації робітників і селян, обстоювала політичні свободи, передбачала запровадження прогресивного податку на прибуток і спадщину. В аграрному питанні домагалася передачі всіх державних, удільних монастирських, церковних земель у розпорядження крайового земельного фонду. Щодо задоволення інтересів робітників, о УРП вимагала 8-годинного робочого дня, охорони праці, соціально страхування, тощо.
Наприкінці 1905 р. УДП і УРП, які мали подібн платформи, обєдналися і створили Українсько демократично-радикальну партію. Наріжним каменем програми партії було знищення абсолютизму й утвердження конституційного ладу в Росії, яка має перетворитися на федерацію рівноправних народів.