- •Дисципліна «Історія України» як об’єкт вивчення, її основні методологічні засади та джерельна база.
- •Дайте визначення поняття «історико-етнографічний регіон» та характеристику основних етапів формування українських історико-етнографічних регіонів.
- •5)Висвітліть основні підходи вчених щодо проблеми етнічного походження кр.
- •6) Визначте суспільно-політичні, економічні і геополітичні фактори, які зумовили становлення давньоруської держави Київська Русь.
- •8)Охарактеризуйте етапи розвитку кр, її державну організацію.
- •9) Висвітліть особливості розвитку освіти в кр.
- •10) Охарактеризуйте процес упровадження християнства як державної релігії та його вплив на подальший розвиток кр.
- •11)Розкрийте зміст та проаналізуйте ефективність реформ князя Володимира Святославовича, спрямованих на централізацію кр.
- •12) Висвітліть головні причини та наслідки феодальної роздрібненості кр. (ст. 51)
- •7) Характеристика соціальної структури та соціальних відносин Київської Русі
- •13) Дайте порівняльну характеристику соціальної структури та соціальних відносин Київської Русі та Київсько – Галицького князівства.
- •16) Проаналізуйте суть змін у стані освіти на українських землях з середини хіv до середини хvіі.
- •17. Охаректеризуйте роль братських шкіл та Києво-Могилянської колегії у збереженні та розвитку української освіти наприкінці хvі-хvіі ст.
- •Полонізація української культури, примусове насадження католицизму, що викликали масові протести:
- •19. Проаналізуйте головні етапи становлення української козацької держави (Війська Запорозського) в ході національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницькогою
- •20. Процес еволюції соц. Структури козацько-гетьманської держави від 1647 до середини хvііі ст. (стр. 39-46 документ)
- •21) Сучасні наукові погляди щодо причини, часу виникнення, соціальної бази і організаційної структури українського козацтва.
- •22)Умови прийняття Переяславського договору, визначте суть «Березневих статей» та їх значення в контексті українського державотворення. (стр 148-150 кульчицький)
- •23. Висвітліть суть і наслідки поступового обмежиння автономії Лівобережної України у складі Російської держави (у другій половиніХvіі - кінець хvііі ст.)
- •24. Етно-політичні процеси в козацко-гетьманській державі
- •25) Історико-етнополітичний контекст особливостей процесу обмеження та ліквідації царським урядом автономії України (друга половина хvіі –хvііі)
- •26. Дайте характеристику процесу остаточної ліквідації автономного устрою Гетьманщини у другій половині хvііі ст.
- •27. З’ясуйте якими були особливості процесу українського національного відродження на західноукраїнських землях наприкінці хііі – у першій половині хіХст.
- •28. Назвіть головні причини масового переселення українців за кордон у кожну з чотирьох «еміграційних хвиль».
- •29)Порівняйте особливості етнополітики Російської та Австрійської імперії щодо «українського питання»
- •30) Порівняльний аналіз соціальної модернізації України в Російській та Австрійськії імперіях на прикінці хvііі на початку хх ст.
- •31. Якими були передумови створення укр. Політ партій в Наддніпрянській Україні на поч. ХХст., охарактеризуйте програмові засади найбільш впливових із них.
- •63) Визначити напрями зовнішньо-політичної діяльності України у 90-х роках. Якими були її основні досягнення і недоліки.
- •64) Охарактеризуйте особливості конституційного процесу в Україні в середині 1990-их років.(зошит для семінару)
- •65) Освіта (презентація)
- •66. Розкажіть про стан релігійних та міжконфесійних відносин в Україні у перші роки після проголошення її державної незалежності
- •68) Визначте досягнення та прорахунки в науково-технічному розвитку України в перше десятиліття після проголошення державної незалежності України.
- •70. Законодавча база, яка регулює умови культурного і духовного розвитку нац.. Меншин у сучасній Україні
28. Назвіть головні причини масового переселення українців за кордон у кожну з чотирьох «еміграційних хвиль».
Науковці виділяють 4 хвилі укр. Міграції:
І) кінецьХІХ -1914;
ІІ) міжвоєнний період 1918-1939р.
ІІІ) 1945 – кінець 1980
ІV) 1990 – сьогодення
І еміграційна хвиля називається «Трудовою». Основними зарубіжними регіонами стала Південна Америка. Мета: заробити багато грошей і повернутись назад. Але незначна частина повернулась.
ІІ хвиля почалася після І Світової війни. Основні причини: Соц-політична та економ (переважали перші). Високий освітній рівень допомогав їм швидко пристосуватись до життя куди вони виїжджали(Відень, Варшава, Берлін, Прага, Париж та ін.) Більшість укр. Мігрантів були борцями за національне соціальне визволення укр. Народу. Це свідома інтелігенція Гетьманського уряду, ЗУНР, які змушені були залишити Батьківшину.
У цей період була започаткована Укр наукова еміграція, яка у подальшому відіграла особливу роль у вивчені літератури, культури, історії. В той час , як в часи радянської влади це було неможливо. Частину емігрантів становили середні і великі землевласники, підприємці, свяженослужителі, що не змирилися із зміною свого соц.-економічного становища за радянської влади.
ІІІ еміграційна хвиля на прикінці ІІ Світової війни мала суто політичний характер. Склад емігрантів дуже строкатий. За межами України опинилося багато військовополонених, боючись повертатися на Батьківщину. Серед емігрантів багато було колабораціоністів. Частина українців, які діяли в німецькій адміністрації на окупованій Україні, воїни СС Галичина, частина жителів силоміць вивезена. Міняється в цей час і географія із Східної Європи частина перебралась до Заходу континенту, а потім до Канади. На території Німеччини та Австрії + 16 млн іноземці, 2,3 млн українці.
Після припинення воєнних дій з радянського союзу сюди були виряджені репатріаційні групи з офіцерів та агітаторів щоб переконували радянських громадян повернутися до дому. Більшість остарбайтерів добровільно або примусово повернулись, однах велика частка відмовилась це зробити. Більше 2,5 мільйони колишніх жителів Європейської частини СРСР не повернулись, ця категорія людей відома як «переміщені особи». У 1945 для допомоги масовим біженцям при ООН створюється агентство допомоги та реабілітації, через 2 роки його функція покладалася на міжнародну організацію допомоги. Мета: забезпечити ПО житлом, їжею, поки вони не знайдуть постійне місце проживання.
Серед українських ПО були різні люди: 20% складали ті, хто став вигнанцем через політичні переконання, вони втекли на захід перед поверненням Радянської влади. Більшість ПО – робітники, примусово вивезені, відмовившись від репатріації, вони стали вигнанцями. Серед ПО були емігранти 1920 року, студенти України, що навчались в Німеччині, колишні в’язні концтаборів. В Італії перебувало 10 тис. бійців інтернованої дивізії СС Галичина. У 47-48 рр. кілька сотень солдат УПА приєдналися до ПО. Тож у цьому найбільшому скупченні політичних емігрантів з України були представлені всі її регіони, релігії, верстви населення.
ІV еміграційна хвиля відбувається в період розбудови незалежності. Характерна особливість: за кордон віїзджають вчені, фахівці різних галузей, здебільшого це люди молодшого і середнього віку. Соцекономічні мотиви керують ними. Канада, США, Ізраіль, Туреччина.