27. З’ясуйте якими були особливості процесу українського національного відродження на західноукраїнських землях наприкінці хііі – у першій половині хіХст.

Західна укр. Мала проблеми в боротьбі проти германізації, а ще українці тут перебували під потужним польським тиском. Польські великодержавні шовіністи твердили, що укр. М є лише діалектом польської. Внаслідок тривалого періоду власної бездержавності верхівка укр. Суспільства сполонізувалась(змадяризувалась та зрумунізувалась), інтелігенція була дуже не чисельною й складалась з представників греко-католицького духовенства та їхніх дітей.

Важливим осередком укр. Нац. Життя став старовинний Перемишль. Іван Могильницький став видатним оборонцем укр. М, автором першої в Галичині «Граматики» укр. М та ще кількох підручників, наукового трактату «Розвідка про руську мову». У 1816 р.Михайло Левицький та Іван Могильницький заснували вперше в Галичині культурно-освітнє товариство греко-католицьких священиків, котре мало на меті видавати книги укр. М для простолюду, а наступного року домаглися права викладати там укр. М. Їх діяльність підготувала грунт для знаменитої «Руської трійці»

Іоаннаникій Базилович став автором першої наукової праці з історії Закарпаття – «Короткого нарису фундації Федора Коріатовича».

Утвердження ідеї створення літературної мови на народній основі пов’язано з діяльністю Руської трійці(Шашкевич, Вагилевич, Головацький). Ці віхованці Львівської греко-католицької семінарії зустрілися в 1833р. Діяльність розпочали із збирання українського фольклору в Галичині, на Буковині та в Закарпатті.

Однією з перших громадських акцій РТ став виступ Шашкевича на урочистих зборах у семінарії присвячених днб народження Франца І, укр. М( раніше латин, пол., нім). Отже своє завдання Трійчани вбачали у пробудженні нац. Свідомості Галичан, засіб =- книжки укр. М. 1834 Шашкевич склав альманах своїх творів «Зоря» на укр. М. Цензор заборонив видання.

На основі «Зорі підготовлена нова збірка «Русалка Дністрова». Друкували в Будапешті 1837.

У липні 1848 р. зібрався Австрійський перший парламент, який діяв тільки до березня наступного року, але на ньому була присутня і укр. Фракція 39 делігатів. Посилився рух за збереження адміністративної єдності Букавини з Галичиною.

2 травня 1848 р. у Львові було створено першу укр. Громадсько-політичнуорганізацію –Головну руську раду, яка взяла на себе роль представника інтересів українського населення Галичини перед центральним урядом і виконувала її протягом 1848-1851 рр. Друкованим органом ГРР стала «Зоря Галицька» - перша у Львові газета укр. М.

Вдалося домогтися впровадження укр. М в народних школах та викладання її як обов’язкового предмета в гімназіях.

На поч. 1849 було відкрито кафедру укр. М і літ в Львівському університеті. Діяльність ГРР сприяла пожвавленню громадсько- культурного життя. У жовтні 1848 у Львові відбувся І з’їзд діячів укр. Культури, науки та освіти. Рішення: у Львові засновано Галицько руську матицю – культурно-освітню організацію, яка повинна видавати популярні книги для народу.

1848 відкрито І в Галичині укр. Чимтальню в Коломиї. В 1849 засновано з ініціативи ГРР народний дім у Львові. У цей же час у Празі відбувся історичний Словянський з’їзд, скликаний Чеськими будите лями на якому укр. Представники заявили про існування великого укр. Народу та домаглися від польських представників визнання права на рівноправність укр. М з польською в освітніх закладах Галичини. Рішення не реалізовано.

ГРР припинила існування у 1851 році – Австрійський реакційний режим.

Розгортання укр. Нац. Руху в західноукр землях спричинено загальноєвропейським революційним піднесенням мало незворотній характер.