- •Дисципліна «Історія України» як об’єкт вивчення, її основні методологічні засади та джерельна база.
- •Дайте визначення поняття «історико-етнографічний регіон» та характеристику основних етапів формування українських історико-етнографічних регіонів.
- •5)Висвітліть основні підходи вчених щодо проблеми етнічного походження кр.
- •6) Визначте суспільно-політичні, економічні і геополітичні фактори, які зумовили становлення давньоруської держави Київська Русь.
- •8)Охарактеризуйте етапи розвитку кр, її державну організацію.
- •9) Висвітліть особливості розвитку освіти в кр.
- •10) Охарактеризуйте процес упровадження християнства як державної релігії та його вплив на подальший розвиток кр.
- •11)Розкрийте зміст та проаналізуйте ефективність реформ князя Володимира Святославовича, спрямованих на централізацію кр.
- •12) Висвітліть головні причини та наслідки феодальної роздрібненості кр. (ст. 51)
- •7) Характеристика соціальної структури та соціальних відносин Київської Русі
- •13) Дайте порівняльну характеристику соціальної структури та соціальних відносин Київської Русі та Київсько – Галицького князівства.
- •16) Проаналізуйте суть змін у стані освіти на українських землях з середини хіv до середини хvіі.
- •17. Охаректеризуйте роль братських шкіл та Києво-Могилянської колегії у збереженні та розвитку української освіти наприкінці хvі-хvіі ст.
- •Полонізація української культури, примусове насадження католицизму, що викликали масові протести:
- •19. Проаналізуйте головні етапи становлення української козацької держави (Війська Запорозського) в ході національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницькогою
- •20. Процес еволюції соц. Структури козацько-гетьманської держави від 1647 до середини хvііі ст. (стр. 39-46 документ)
- •21) Сучасні наукові погляди щодо причини, часу виникнення, соціальної бази і організаційної структури українського козацтва.
- •22)Умови прийняття Переяславського договору, визначте суть «Березневих статей» та їх значення в контексті українського державотворення. (стр 148-150 кульчицький)
- •23. Висвітліть суть і наслідки поступового обмежиння автономії Лівобережної України у складі Російської держави (у другій половиніХvіі - кінець хvііі ст.)
- •24. Етно-політичні процеси в козацко-гетьманській державі
- •25) Історико-етнополітичний контекст особливостей процесу обмеження та ліквідації царським урядом автономії України (друга половина хvіі –хvііі)
- •26. Дайте характеристику процесу остаточної ліквідації автономного устрою Гетьманщини у другій половині хvііі ст.
- •27. З’ясуйте якими були особливості процесу українського національного відродження на західноукраїнських землях наприкінці хііі – у першій половині хіХст.
- •28. Назвіть головні причини масового переселення українців за кордон у кожну з чотирьох «еміграційних хвиль».
- •29)Порівняйте особливості етнополітики Російської та Австрійської імперії щодо «українського питання»
- •30) Порівняльний аналіз соціальної модернізації України в Російській та Австрійськії імперіях на прикінці хvііі на початку хх ст.
- •31. Якими були передумови створення укр. Політ партій в Наддніпрянській Україні на поч. ХХст., охарактеризуйте програмові засади найбільш впливових із них.
- •63) Визначити напрями зовнішньо-політичної діяльності України у 90-х роках. Якими були її основні досягнення і недоліки.
- •64) Охарактеризуйте особливості конституційного процесу в Україні в середині 1990-их років.(зошит для семінару)
- •65) Освіта (презентація)
- •66. Розкажіть про стан релігійних та міжконфесійних відносин в Україні у перші роки після проголошення її державної незалежності
- •68) Визначте досягнення та прорахунки в науково-технічному розвитку України в перше десятиліття після проголошення державної незалежності України.
- •70. Законодавча база, яка регулює умови культурного і духовного розвитку нац.. Меншин у сучасній Україні
26. Дайте характеристику процесу остаточної ліквідації автономного устрою Гетьманщини у другій половині хvііі ст.
Відновленння гетьманства в 1750 р. було спричинено позицією старшини, яка домагалась відновлення гетьманства від імператорського двору, наростанням невдоволення українців їхнім економ. Становищем, зарозою війни проти Прусії(загроза втрати військового потенціалу Гетьманщини).Кандидатом на гетьманство імператриця Єлизавета висунула молодшого брата свого фаворита –Кирила Розумовського. Самостійні дії гетьмана суперечили планам імперського уряду, який аж ніяк не прагнув посилення української автономії. Тому 1754 р. зявляється низка указів, що обмежували гетьманську владу. Але Розумовський продовжував спроби домагтися більшої самостійності Гетьманщини. Про дії Розумовського стало відомо в Петербурзі. Нова імператриця Катерина ІІ обурилась бажаням старшини зробити гетьманство спадковим. Вимога Катерини ІІ була категорична – зректися гетьманської булави Розумовським. Але ж не особа К. Розумовського була причиною ліквідації гетьманства. То був закономірний захід імперського уряду, який прагнув остаточної ліквідації Української держави – Гетьманщинивід 1764 р. Кирила Розумовського позбавили гетьманства. Натомість для управління Лівобережною Україною та Запоріжжям було створено Малоросійську колегію на чолі з президентом і генерал-губернатором графом Петром Румянцевим.Було проведено ревізії господарського життя Гетьманщини(перепис населення, описано земельну власність, виявлено ступінь заможності). Було ліквідовано Генеральну військову канцелярію, Генеральний військовий суд. Інші установи – Канцеляріямалоросійського скарбу, генеральна лічильна комісія та Канцелярія генеральної артилерії – підпорядковувалась Малоросійській колегії й перетворювались на її департаменти.
1781 р. на землях Лівобережної Гетьманщини було утворено Малоросійське генерал-губернаторство, що складалося з трьох намісництв, згодом губерній –Київської, Чернігівської та Новгород- Сіверської. Кожна губернія поділялася на повіти. У губерніях та повітових містах створювались такі самі адміністративні та судові установи, які діяли скрізь у Російській імперії. 1783 р. вийшов імператорський указ, яким у Лівобережній та Слобідській Україні запроваджувалося кріпацтво.
Спеціальним указом від 1783 р. було ліквідовано й козацьке військо. Десять козацьких і три компанійські полки перетворили на десять регулярних кінних карабінерних полків російської армії.
Реорганізовані козацькі полки й надалі мали формуватися з українських козаків, які утворили окремий стан населення - казених селян. На відміну від звичайних селян, вони не були кріпаками, а мусили відбувати військову службу в регулярній російській армії. Рекрутами козаками ставали троє козаків із кожних 500 душ населення. Військова служба тривала 6 років.
З-поміж інших заходів, що визначали укр. Життя за рос взірцем було оголошення «Грамоти про вільність дворянства», яка надавала укр. Шляхті й старшині всіх прав російського дворянства.
Влітку 1765 р. Катерина ІІ підписала маніфест про скасування козацького устрою на Слобожанщині. Слобожанщина перетворилась на Слобідсько- Українську губернію з адмін. Центром у Харкові. ЇЇ територія поділялась на 5 провінцій. Головним органом управління стала губернська канцелярія. Козацькі полки перетворювались на гусарські. Старшини отримували російські військові чини, а козаки ставали «військовими обивателями». Заборонялися вільни переходи селян від одного пана до іншого.