18. Поясніть суть продуктово-товарних стратегій підприємства.

Стратегія концентрації («страт-ого фокусування») на од­ному напрямку д-ності тісно пов'язана з реалізацією загальної конкурентної стратегії — лідирування на основі зниження витрат.

Основні конкурентні переваги п-ств, які обрали зазначену стратегію концентрації, зумовлюються: вис-им ступенем спец-зації та професіоналізації д-ності; можливістю налагодити викор-я виробничого потенціалу фірми в найбільш еф-ому режимі; викор-ям нагромадженого п-ством досвіду щодо ви­значення та опанування найперспективніших підходів до вдоскона­лення технологій вир-ва та/чи задоволення потреб спожива­чів; впровадження інновацій у сам прод-т (послугу) та/чи будь-яку іншу підс-му п-ства (частину «ланцюга цінностей»); перетворенням конкурентних переваг, зумовлених обраною стратегі­єю, та можл-тями швидкого впровадження інновацій у стабільний імідж фірми-лідера, форм- п-ства «кращого з найкращих» за продукцією «страт-ого фокусу». Спеціалізовані фірми реалізують переваги великих с-м і мають економію на масштабах вир-ва, але це досягається в разі обслуговування великих СЗГ з більш-менш ста­більними хар-ками.

Стратегія диверсифікації- процес проникнення в нові сфери д-ності, раніше не характерні для п-ства, покликані змінити, доповнити або замінити продукцію, що вже випускається.

Визначимо переваги та недоліки на прикладі споріднонеої диверсифікації. Переваги: Низ-і збутові витрати (викор-я тих са­мих каналів); краще розуміння ринку; посилена технічна сторона пропозиції покупцям; розширений перелік зручностей для покупців (викор-я одного джерела); кращий доступ до покупців (декілька пропо­зицій для одного покупця; Підвищення торгової марки та іміджу п-ства; збільшення довіри до торгової марки з боку споживачів (ще один якісний прод-т процві­таючої фірми); Низ-і витрати на постачання для нових прод-тів; удосконалення с-ми постачання та якості поставок; поліпшення обслуговування з боку постачаль­ника (як клієнта, що розвивається); Еф-а с-ма переходу до нових сфер д-ності може створити умови для загально­го зниження витрат та подальшої дифер-ції. Недоліки (барєри0 : можливість втрати репутації внаслідок виготовлення та спроби продажу одного з виробів нижчої якос­ті; Деякі технології виявляються непридатними для викор-я в різних напрямках (за умов вузької спец-зації); витрати на переходи до інших прод-тів вищі за їхню реальну вартість; Наявна с-ма упр-ня недосконала та надвитратна; при переході до нових напрямків д-ності майже не викор-ються наявні досвід та навички персоналу

Стратегія створення нового напрямку д-ності з викор-ям внутр-ніх можл-тей п-ства має такі переваги:потреба в менших сумах, які п-ство може виділяти впро­довж певного періоду; «неворожий» вплив на баланс попиту/пропозиції в галузі за ра­хунок поступового входження в галузь; нагромадження власного досвіду з розвитком нового напрямку д-ності (оскільки бізнес починають із самого початку); можливість планувати темпи власного розвитку з урахуванням темпів розвитку галузі, особливо в «молодих» галузях.

До її недоліків можна віднести: повільне освоєння нової сфери д-ності, що супроводжується зниженням показників еф-ос­ті на п-стві загалом; необхідність освоювати новий виробничий потенціал, непрофі­льний для п-ства, а тому є великий ризик, що не буде досяг­нуто рез-тів, на які сподівалися; конфлікт між «старими» та «новим» напрямками в боротьбі за ін­вестиції для розвитку, а також легковажне ставлення до «підкидька»; ускладнення виробничо-збутової та упр-ської с-ми з не­обхідністю подолання зов-ніх і внутр-ніх бар'єрів для розвитку.

Стратегія переорієнтації (зміни «страт-ого фокусу»), змен­шення (скорочення) або рестр-ризації (зміни співвідношення прод-тових стратегій) належить до так званих «оздоровчих стра­тегій», тобто вони розробляються тоді, коли п-ство опинило­ся у складній ситуації, зумовленій різними причинами. Обгрунтовану переорієнтацію, зменшення або рестр-ризацію можна здійснити лише провівши глибокий аналіз і діагностику справжніх причин зниження показників д-ності п-ства, які відбивають кризову ситуацію. Виявлення причин та типу кризової ситуації дає змогу розробити адекватні стратегії та заходи щодо їх реалізації.

Стратегія зменшення — це стратегія оборони, що відрізняється як від стратегії скорочення, так і від стратегії переорієнтації. «Зменшен­ня» — це тимчасовий відступ під впливом негативних умов, що скла­лися: невизначеність ситуації після прийняття нового закону; погір­шення показників стр-ри капіталу; кризова ситуація, яка сформувалася внаслідок дуже швидкого розвитку; труднощі у поста­чальника або споживача; форс-мажорні обставини тощо. Така страте­гія існує, як правило, як альтернатива до основних стратегій. Перехід до неї зумовлюється негативними обставинами, які передбачаються як варіант розвитку подій або ні (в цьому разі п-ство може опинитись у гострій кризі), а закінчення її виконання — припиненням дії «несприятливих» факторів і поверненням до параметрів «нор­мального розвитку».

Комбіновані стратегії володіють перевагами та недоліками попередніх стратегій.