Вiр ентерит гус (Iнстр-я 2002)

3

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

Н А К А З

N 11 від 18.03.2002 м. Київ

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 березня 2002 р за N 285/6573

Щодо затвердження Інструкції про заходи з профілактики

та боротьби з вірусним ентеритом гусей

Відповідно до статті 7 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про ветеринарну медицину" ( 2775-14 ), Положення про Державний департамент ветеринарної медицини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2001 року N 641 ( 641-2001-п ) "Питання Державного департаменту ветеринарної медицини", та з метою забезпечення епізоотичного благополуччя у птахогосподарствах України Н А К А З У Ю:

1. Затвердити Інструкцію про заходи з профілактики та боротьби з вірусним ентеритом гусей (додається).

2. Директору Державного науково-виробничого центру ветеринарної медицини птахівництва України Демиденку В.М. подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та в 10-денний термін забезпечити його тиражування та надсилання установам ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

3. Головним державним інспекторам ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя довести зазначену Інструкцію до відома установ системи ветеринарної медицини України та забезпечити контроль за її виконанням.

4. У зв'язку з прийняттям цього наказу вважати такою, що не застосовується на території України, "Временную инструкцию о мероприятиях по борьбе с вирусным энтеритом гусят", затверджену Головним управлінням ветеринарії Міністерства сільського господарства СРСР 16 липня 1972 року.

5. Контроль за виконання цього наказу покласти на Кучерявенка О.О. - заступника Головного державного інспектора ветеринарної медицини України.

Голова Державного департаменту ветеринарної медицини України П.І.Вербицький

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Державного департаменту ветеринарної медицини України 18 березня 2002 р. N 11

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 березня 2002 р. за N 285/6573

ІНСТРУКЦІЯ

про заходи з профілактики та боротьби

з вірусним ентеритом гусей

1. Загальні положення

1.1. Вірусний ентерит гусей (далі - ВЕГ) - гостра контагіозна хвороба молодняку гусей, яка характеризується ураженням печінки, легень, катарально-геморагічним запаленням кишечника і високою (30-90%) смертністю гусенят перших днів життя.

Збудником інфекції є вірус, який належить до родини парвовірусів, розміром 20-50 мкм. Штами вірусу споріднені в антигенному відношенні, але відрізняються за вірулентністю.

За природних умов до збудника вірусного ентериту гусей чутливі гусенята та мускусні каченята віком від 1 до 30 днів життя. Дорослі гуси, мускусні та пекінські качки, кури, індики та цесарки вірусним ентеритом не хворіють.

Джерелом інфекції є хворі гусенята і забруднені їх виділеннями корми, вода, інвентар та інші предмети. Інфікування відбувається аліментарним, аерогенним та трансоваріальним шляхами. Інкубаційний період триває від 2 до 6 днів і більше.

Хвороба протікає в гострій та підгострій формах. Клінічно проявляється пригніченням, втратою апетиту і діареєю. При гострій формі хворі гусенята скучуються, відмовляються від корму, мало рухаються і протягом кількох годин гинуть; при підгострому перебігу хвороби гусенята відстають у зрості і розвитку, у них розвиваються кон'юнктивіти, риніти, частина з них через 1- 2 тижні гине. Основними патолого-анатомічними змінами є: накопичення слизу в ротовій порожнині, залозистому шлунку та шлунково-кишковому тракті; катаральний, фібринозний або геморагічний ентерит, кутикуліт. Печінка збільшена, гіперемійована, м'язи серця мають вигляд вареного м'яса, селезінка і нирки кровонаповнені, шкіра суха.

1.2. Діагноз установлюється на основі епізоотичних даних, клінічних ознак, патолого-анатомічних змін, результатів лабораторних досліджень. ВЕГ необхідно диференціювати від сальмонельозу, колібактеріозу, пастерельозу, вірусного гепатиту, інфлюенци, отруєння і ентеритів аліментарного характеру.

1.3. При підозрі на захворювання птиці ВЕГ у державну лабораторію ветеринарної медицини надсилають для уточнення діагнозу 5-6 свіжих трупів або хворих гусенят такої самої кількості.

2. Заходи профілактики ВЕГ

З метою охорони господарства (ферми, відділення, приватного подвір'я) від занесення збудника інфекції керівники та спеціалісти ветеринарної медицини господарств усіх форм власності, які мають птицю, зобов'язані:

2.1. Суворо виконувати вимоги, передбачені Законом України "Про ветеринарну медицину" ( 2498-12 ), діючі ветеринарно-санітарні правила для птахогосподарств та інші нормативно-правові акти з питань ветеринарної медицини.

2.2. Працювати в закритому режимі.

2.3. Комплектувати стада одновіковою птицею тільки з господарств, благополучних щодо ВЕГ та інших інфекційних захворювань. Завезена в господарства птиця підлягає карантинуванню.

2.4. Забезпечити роздільну інкубацію завезених у господарство племінних яєць і яєць, які отримані від власних батьківських стад.

2.5. Проводити дезінфекцію всіх інкубаційних яєць.

2.6. Вакцинувати батьківське стадо в усіх господарствах, які утримують гусей і здають яйце на інкубацію з урахуванням лабораторних досліджень у державних лабораторіях ветмедицини та за погодженням з інспектором державної ветмедицини району.

2.7. Проводити імуномоніторинг батьківських стад протягом племінного сезону з інтервалом в 4 місяці. У разі зниження напруженості імунітету (титр антитіл не нижче 1:8) у птиці продуктивного періоду (понад 20%) проводити ревакцинацію батьківських стад.

2.8. Молодняк, одержаний від невакцинованих батьківських стад, щеплювати в 1-2-добовому віці, керуючись настановою про застосування вакцини проти вірусного ентериту гусей.

2.9. Дотримуватися міжциклових профілактичних перерв із проведенням очищення і дезінфекції приміщень.

2.10. Забезпечити проведення очистки та дезінфекції зворотної тари для постачання інкубаційних яєць і спецтранспорту, а також тари, що використовується при інкубації яєць.

3. Заходи щодо ліквідації захворювання у господарствах

3.1. При появі ВЕГ господарство оголошують неблагополучним і вводять обмеження за рішенням адміністрації району.

3.2. Державний інспектор ветеринарної медицини району негайно повідомляє управління ветеринарної медицини області про стан епізоотичної ситуації.

3.3. За умов обмеження забороняється:

переміщення птиці за межі господарства та в господарстві на весь період уведення обмежень;

увезення і вивезення яєць для інкубації і гусей різного віку для вирощування;

вивіз продуктів забою птиці без дозволу державної служби ветеринарної медицини;

вивіз кормів, обладнання, посліду;

вхід на територію неблагополучного господарства та вихід з неї людей, які не пройшли повної санітарної обробки, зі зміною одягу та взуття (згідно з п.3.2 Ветеринарно-санітарних правил для птахівницьких господарств і вимог до їх проектування (далі - Ветеринарно-санітарні правила), затверджених наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 03.07.2001 за N 53 ( z0565-01 ) і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.07.2001 за N 565/5756).

3.4. За умов обмеження необхідно проводити:

щоденний контроль епізоотичної ситуації у господарстві;

забій усієї клінічно хворої птиці та її утилізацію;

здачу для забою на м'ясо гусенят без клінічного прояву хвороби після досягнення 2-2,5 міс. віку;

умовно здорове поголів'я в неблагополучному господарстві обробляти сироваткою крові або цитратною кров'ю реконвалесцентів шляхом підшкірного введення в нижню третину шиї в дозі 0,5 мл дворазово з добовим інтервалом, а гусенят наступних виводів 1-2-денного віку вакцинувати та комплектувати в окремо підготовлені приміщення;

дезінфекцію інкубаторіїв, пташників, обладнання, інвентарю і виробничих приміщень проводити після ретельного механічного очищення. Послід і підстилку піддавати біотермічній обробці;

дезінфекцію проводити 3%-ним гарячим (70-80 град. С) розчином їдкого натру або 2%-ним розчином формальдегіду з експозицією 3 години; для аерозольної дезінфекції приміщення використовувати 38-40%-ний розчин формальдегіду з розрахунку 20 мл на куб. м або розчин гіпохлориту натрію, який містить 5%-ний активний хлор із розрахунку 50 мл на куб. м з експозицією 12 годин;

усі відходи інкубації утилізовувати (згідно з п.7.9 Ветеринарно-санітарних правил).

3.5. За умов обмеження дозволяється:

вивіз тушок гусей у харчові підприємства для промислової переробки та громадського харчування - за наявності умов їх переробки;

інкубацію гусячих яєць для вирощування гусей в межах господарства.

3.6. Обмеження з господарства знімаються комісійно в установленому порядку через 60 днів після останнього випадку захворювання птиці ВЕГ і виконання плану оздоровчих заходів і лабораторної оцінки якості остаточної дезінфекції та негативного лабораторного підтвердження щодо збудника захворювання (згідно з Положеннями про державні надзвичайні протиепізоотичні комісії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 1998 року N 517 ( 517-98-п ) із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2001 року за N 282 ( 282-2001-п ).

4. Відповідальність за порушення карантинних обмежень та інших ветеринарно-санітарних правил

4.1 Керівники, працівники господарств, ферм, орендарі та приватні особи, які допустили порушення карантинних обмежень та інших ветеринарно-санітарних правил, визначених у цій Інструкції, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Начальник відділу В.В.Стець