нeматоди / стронгілятози

Хабертіоз (chabertiosis)

Жуйні

Буностомоз (Bunostomosis)

Жуйні

Езофагостомоз (Oesophagostomosis) Жуйні

Трихостронгілідози

(Trichostrongylidoses)

Жуйні

Протостронгілідози

(Protostrongylidoses) ДРХ

Жуйні

Збудник

Chabertia ovina

Bunostomum trigonocephalum, B. Phlebotomum

Oesophagostomum venulosum, O. Columbianum, O. radiatum

Trichostrongylus, Ostertagia, Haemonchus, Nematodirus

Muellerius capillaris, Protostrongylus kochi

Родина

Strongylidae

Ancylostomatidae

Trichonematidae

Trichostrongylidae

Protostrongylidae

Характеризується

Проноси, схуднення, загибель тварини

Проноси, виснаження, загибель тварини

Проноси, схуднення, загибель тварини

Запальні процеси травного каналу, схуднення, загибель тварини.

Бронхіти, пневмонія, зниження продуктивності, схуднення тварин.

Збудник

Товсте тіло білуватого кольору. Ротова капсула добре розвинена, напівкулястої форми, оточений численними трикутними пелюстками.

Сіро-білого кольору, до 2,6 см. Головний кінець дорсально загнутий, ротова капсула має вигляд лійки, з двома ріжучими пластинками.

Товсте тіло білуватого кольору, з зовн і внутр. Радіальними коронами. Шуйні сосочки розміщенні за стравоходом.

Trichostrongylus columbriformis, T. Axei – тонкі, сіро-білого кольору, ротова капсула слабо виражена, головний кінець тонкий.

Ostertagia circumcincta – невелика ротова капсула, на поверхні кутикули 16 – 18 борозен.

Haemonchus spathiger – невелика ротова капсула з одним субом, головна везикула округлої форми.

M. capillaris – ниткоподібне тіло.

P. kochi – тоненькі, коричневого кольору.

Самець

12-15 мм, має хвостову бурсу з двома однаковими спікулами (1,3-1,7 мм), рульок

До 2,6 см, спікули однакові, коричневого кольору, завдовжки до 0,6 мм.

12-14 мм, спікули – 0,86-1,5 мм,

Trichostrongylus columbriformis, T. Axei – 3,4 6 мм

Ostertagia circumcincta – 9,8 – 10,6 мм, дві спікули темно-коричневого кольору. Хвостова бурса розвинена, з 3-ма лопатями.

Haemonchus spathiger – 9-9 мм, хвостова бурса має 3 лопаті. Спікули 0,9 – 1,2 мм.

M. capillaries – 11 – 26мм, спкули гребінчасті.

P. kochi – 24,3 – 30 мм, спікули губчасто-гребінчасті, темнокоричневого кольору

Самка

17-20 мм, хвостовий кінець її закінчується гострим трикутником.

До 2,6 см

O. venulosum – 16-20 мм,

O. Columbianum – 15-18 мм

Trichostrongylus columbriformis, T. Axei – 4,6 – 6 мм.

Ostertagia circumcincta – 12,5 – 13,5 мм, хвостовий кінець загострений.

Haemonchus spathiger – 12 – 20 мм. Хвостовий кінець тупий, з гострим шипом.

M. capillaries – 18 – 30 мм

P. kochi – 28 – 40 мм

Яйця

Овальної форми, середнього розміру (0,1-0,12) * (0,04-0,05)мм, відкладаються на стадії морули (стронгілідного типу)

Стронгілоїдного типу, овальної форми, середнього розміру (0,08…0,085)*(0,04…0,045)

До 0,084мм, шир до 0,06 мм, стронгілоїдного типу

Сірого кольору, еліпсоїдної форми, великі (0,22 * 0,136 мм), незрілі, виділяються на стадії 6 – 9 бластомер.

M. capillaries - буро-коричневого кольору, розміром 0,084 * 0,028мм. У зовн середовище виділяються личинки 0,27 – 0,31 мм, на хвостовому кінці є шип.

P. kochi – 0,1 * 0,02 нм, личинки – 0,23 – 0,3 мм.

Паразитує збудник

Ободова і пряма кишка

В тонких кишках

В товстих кишках

Trichostrongylus columbriformis, T. Axei – шлунок і тонкі кишки.

Ostertagia circumcincta – сичуг.

Haemonchus spathiger – сичуг і тонкі кишки

M. capillaries - дрібні бронхи, бронхіоли, під легеневою плеврою.

P. kochi – в альвеолах дрібних і середніх бронхів.

Цикл розвитку

У зовн сосерд з яєць за 12 – 17 год формується личинка 1-ї стадії, з часом виходять з яйця, ростуть, 2 разі линяють і через 5-7 днів перетворюються на личинку 3-ї стадії. Личинки стійкі до зовн середовища, вкриті двошаровим чохликом. За сприятливих умов рухаються вертикально і горизонтально. Заражаються аліментарно, скидають чохлик і проникають під слиз. обол. кишок, двічі линяють і назад в порожнину кишок, прикріплюються головним кінцем до стінки і далі ростуть.

Як при хабертіозі

Личинки розвиваються до інвазійної стадії 7 – 8 діб. Зараження – аліментарне. Частина личинок O. Columbianum, O. radiatum проникає в слизову оболонку тонких кишок, формує вузлики і інцистується. У телят вузлики – в сліпій і ободовій кишках. Стійкі до зовнішнього середовища. У вузликах двічі линяють, потім виходять у товсту кишку і досягають там стат зрілості.

В зовн середовищі личинки розвиваються 7 – 12 діб. Зараження – аліментарне. Проникають під слизову шлунка, або кишок, двічі линяють і повертаються в порожнину органа і досягають стат зрілості.

Проміжні хазяї: наземні молюски – Helicella, Chondrula, Succinea, Limax, Zebrina, Eulota та ін.

Самка відкладає яйця в легенях, з яких вилупляються личинки, які відкашлюються і заковтуються. Разом з фекаліями виділяються назовні. Проникають через ніжку в тіло проміжних хазяїв, двічі линяють і через 2 тижні – 1,5 міс стають інвазивними. (6 – 8 міс в тілі пром. хаз можуть зберігатись). Разом з слизом виділ частину личинок назовні, вони швидко гинуть (нема чохлика). Зараження – аліментарне при заковтуванні інвазивних молюсків. Через 24 -28 год личинки проникають в стінку кишок і з кров’ю і лімфою заносяться в легені, де і линяють

Досягання стат зрілості

Через 1 – 2 міс

1 -1,5 міс

32 – 43 доби

3 – 4,5 тижні

2 – 2,5 міс.

Тривалість життя

9 міс

Більше року

5 – 8 міс

Кілька років

Епізоотологія

Дорослі – травень – серпень;

Молодняк – влітку та восени.

Вівці можуть заражатись через неушкоджену шкіру (перкутанно). У цьому разі гепатопульмональний шлях міграції.

Ягнята до 3 міс віку не хворіють.

Джерело – хворі тварини. Зараження на пасовищі влітку і восени. Молодняк до 3 міс не хворіє.

Дорослі – лютий – березень.

Ягнята – в червні.

Молюски макс – влітку та восени

Патогенез

Руйнують слизову оболонку, гальмують діяльність травних залоз, запалення стінки кишок, дисбактеріоз

Дерматити, крововиливи в легеневій тканині і печінці, запалення стінки кишок, зниження гемоглобіну і виникнення анемії, дисбактеріоз.

Найважчий коли личинки знах в слизовій кишок (вузликова хвороба) і виходять з неї у просвіт. Запалення кишок, порушення їх функцій

Травмують слизову, порушують діяльність травних залоз, дисбактеріоз, зниження гемоглобіну і розвиток анемії.

Запалення легеневої тканини під час міграції й пере бронхіти.

Клінічні ознаки

Молодняк - пронос, запор, спрага, анемія.

Дорослі – субклінічний.

Дерматити, пронос, запор, спрага, анемія. Вівці кашляють, чхають, вовна тьмяна і легко випадає. Тварини виснажені, малорухомі, апетит падає.

Ларвальна – личинки проникають в слизову кишок і містяться у вузликах; - пронос, рідкі фекалії, з домішками слизу і крові.

Імагінальна – статевозрілі гельмінти паразитують у кишках. – субклін, іноді пронос

Дорослі – субклінічний.

Молодняк – гастроентерити (восени – міграція личинок), проноси, запори, спрага, інтоксикація, анемія, гідремія тканин.

Субклінічний. Прискорене дихання, кашель, виділення слизу з носа, схуднення, зниження продуктивності, плеврит і пневмонія, іноді діарея.

Пат-анат дані

Запалення тонких кишок, утв на слизовій оболонці специфічних паразитарних гранульом, крововиливи на слиз обол кишок. Ободова і іноді прями кишки драглисто-інфільтровані.

В танких кишках катаральне або катарально-фібринозне запалення, слизова оболонка з крововиливами.

Набряк слизової, вузлики до 1 см.

Катаральне або катарально-фібринозне запалення сичуга, тонких кишок, крововиливи на слизовій оболонці.

При розтині на легенях – темно-червоні, чорно-коричневі цятки, які зливаються в більші ділянки. Поблизу країв вузлики до 2 см. Стінки дрібних бронхів на розрізі потовщені.

Діагностика

М. Фюллеборна, культивування личинок, гельмінтологічний розтин кишок

М. Фюллеборна, культивування личинок, гельмінтологічний розтин кишок

М. Фюллеборна, культивування личинок, вузлики і паразити при розтині

М. Фюллеборна, культивування личинок, гельмінтологічний розтин кишок і сичуга. Метод послідовного промивання для статевозрілих особин.

Дослідження проб фекалій за методом Бермана, Вайда. Молюсків компресорно.

Лікування

Бензімідазол, макроциклічних лактонів, левамізолу

Як при хабертіозі

Бензімідазол, макроциклічних лактонів, левамізолу

Бензімідазол, макроциклічних лактонів, левамізолу

Бензімідазол, макроциклічних лактонів, левамізолу

Профілактика

Планові обстеж молодняку – березень, ягнят поточного року – червні-липні та листопаді. Профілактичні дегельмінтизації в неблагопол господарствах. Зміцнюють кормову базу, культ пасовища, очистка від гною, місця водопою обладнують, осушення вологих пасовищ, зміна пасовищ через 5-7 днів.

Як при хабертіозі

Як при хабертіозі

Як при хабертіозі

Дегельмінтизація в стійловий період. Зміна пасовищ кожні 2 – 2,5 міс. Повернення тварин на попередню ділянку дозволяється в наступному сезоні. Знищення багаторічних трав і дрібних чагарників. Біотермічне знезараження гною.

Стронгілідози і ціатостомідози

(Strongylidoses et cyathostomidoses) Коні

Езофагостомоз

(Oesophagostomosis)

Свині

Анкілостомоз

(Ancylostomosis)

М’ясоїдні

Унцинаріоз

(Uncinariosis)

М’ясоїдні

Збудник

Strongylus vulgaris,

S. edentatus, S. equinus, Triodonthophorus serratus

Oesophagostomum dentatum;

O. longicaudatum;

O. georgianum;

O. brevicaudatum;

O. maplestonei;

O. quadrispinulatum

Ancylostoma caninum,

A. braziliense – коти + собаки,

A. tubaeforme – лише коти

Uncinaria stenocephala

Родина

Strongylata та Cyathostomidae

Trichonimatide

Ancylostomatidae

Ancylostomatidae

Характеризується

Хронічна і безсимптомна форма

Ураження товстих кишок, пронос, зниження апетиту, схуднення тварини.

Збудник

Паразити темно-червоного кольору.

S. vulgaris – 1,5 – 2,5 см, в ротовій порожнині є два вушко подібні вирости (зуби)

S. edentatus – 2,5 – 4,5 см. Зубів немає.

S. equinus – 2,5 – 5 см., в роті 4 гострокінечних вирости: 2 довгих і 2 коротких.

T. serratus – 1 – 2,5 см., в роті є три вирости

O. dentatum – дрібні, товсті, білого кольору.

Ancylostoma caninum – 1 – 2 см. Велика ротова капсула озброєна двома хітиновими пластинками, на вільних краях яких розміщено по 3 великих гачкоподібних зуби.

Дрібних розмірів, світло-жовтого кольору. Добре розвинена головна капсула, озброєна двома різальними хітиновими пластинками.

Не є гематофагами.

Самець

Самці мають дві тонкі, однакові й великих розмірів спікули. Добре розвинена статева бурса.

5,8 – 9,6 мм, добре розвинена трилапатева бурса та дві однакові спікули

Трилопатева статева бурса і дві однакові спікули.

0,6 – 1,1 см

Самка

6,4 – 13,4 мм, хвостовий кінець дуже витягнутий і має шилоподібну форму

0,9 – 1,6 см

Яйця

Сірого кольору, середніх розмірів (0,07…0,1)*(0,04…0,45), овальні, незрілі

Овальні, середнього розміру (0,06…0,08) * (0,035…0,045)мм, оболонка гладенька, всередині 6–18 бластомер

Сірого кольору, овальної форми, середніх розмірів (0,06…0,08)*(0,04…0,05)мм, стронгілідного типу.

Овальної форми, середніх розмірів (0,078-0,083мм) стронгілідного типу.

Паразитує збудник

Товсті кишки

В тонких кишках

В тонких кишках

Цикл розвитку

Після дозрівання яєць через 2-3 доби вилуплюються личинки 1-ї стадії, які дві линяють і через 6-10 діб стають інвазивними. Характерна горизонтальна і вертикальна міграція. Зараження – аліментарне, при заковтуванні інвазійних личинок. Попадають в кишки і розвиваються в залежності від збудника.

S. vulgaris – прямує до корення брижових артерій, утворює тромб, паразитує до 4 міс, росте, утворює аневризми брижових артерій до 20-40 см, потім назад в кишечник і досягає статевої зрілості;

S. edentatus – мігрує в стінку очеревини (зверху вниз) тривалий час розвиваеться і так само назад (знизу вверх);

S. equinus – мігрує в підшлункову залозу (стронгільозний панкреатит), там 5 – 6 міс і назад в кишечник.

Яйця попадають в зовн середовище, через добу з них виходять рухливі личинки, довжиною 0,29-0,42 нм. Через добу линяють, через 3 знов линяють і стають інвазійними й дуже рухливими. Інвазійності досягають через 7 – 10 діб. Проникають під слизову і через 48 годин утворюють вузлики. Далі третя линька у вузликах. Тут вони знаходять 23 доби, після чого виходять в просвіт кишок і линяють 4-й раз.

Яйця в навколишнє середовище, вилуплюються личинки, двічі линяють і на 5-ту добу можуть ставати інвазійними. Зараження – аліментарно, або проникають через шкіру.

Через шкіру – мігрують з кров’ю в легені, бронхи, трахею і перетворюються на личинок 4-ї стадії. Потім потрапляють у ротову порожнину і знову заковтуються. В тонких кишках відбувається заключне линяння.

При заковтуванні – личинки через слизову ротової порожнини проникають в кров і легені і далі, як описано вище.

Частина йде в скелетні м’язи і чекає вагітності суки і через 3 тижні після пологів прямують у молоко і з ним до організму цуценят.

Заражаються – перорально, заковтуючи інвазивні личинки, які потрапляють у тонкі кишки.

Досягання стат зрілості

S. vulgaris - 6,5 – 7,5 міс

S. edentatus – 10 – 12 міс

S. equinus – 8 міс

Близько 1,5 міс ???

2 – 3 тижні

15 діб

Тривалість життя

8 – 10 міс

Епізоотологія

Масове зараження – травень – червень, початок осені (вересень). Джерела – хворі тварини і паразитоносії.

Джерело – хворі та гельмінтоносії. В гною личинки не розвиваються.

Пік – влітку, взимку – показники мінімальні.

Патогенез

Уражується нервова, ССС, травна система, паренхіматозні органи.

Механічна і інокуляторна дія. Травмують слизову, порушують цілісність судин і нервів.

Геморагічна анемія

Механічна, токсична, антигенна і інокуляторна дія.

Клінічні ознаки

Розлади травлення, зниження апетиту, пригнічення, швидка втомлюваність, схуднення. Слизові оболонки бліді, іноді температура. Нерідко лошата гинуть з явищами анемії і кахексії.

Дорослі – субклінічний. Підвищення температури, зниження апетиту, пронос, схуднення

Гострий – знижується апетит, пронос, запор, в фекаліях – слиз і кров.

Хронічний – пронос, схуднення.

Гострий – знижується апетит, пронос, запор, в фекаліях – слиз і кров.

Хронічний – пронос, схуднення.

Пат-анат дані

Катаральне запалення слизої оболонки товстих кишок, гіперемія, крапчасті крововиливи, виразки та вузли. Аневризми в артеріальних судинах. Трупи виснажені.

Трупи виснажені. Слизова оболонка запальна, всіяна численними вузликами.

Труп виснажений. Слизові оболонки бліді. Запалення тонких кишок, на слизовій крапчасті крововиливи і виразки.

Труп виснажений. Слизові оболонки бліді. Запалення тонких кишок, на слизовій крапчасті крововиливи і виразки.

Діагностика

М. Фюллеборна, мікроскопія яєць стронгілоїдного типу.

М. Фюллеборна, мікроскопія яєць. Посмертно – зміни та вузлики в товщі кишок.

М. Фюллеборна розтин трупів.

М. Фюллеборна розтин трупів.

Лікування

Настійка пижми. Бензімідазоли, макроциклічні лактони, солі піперазину.

Препарати піперазину. Альбендазол, фенбендазол, івермектин.

Бензімідазол, макроциклічних лактонів, левамізолу

Бензімідазол, макроциклічних лактонів, левамізолу

Профілактика

Дотримання вет-сан умов годівлі і утримання. Дезінвазія приміщення і обладнання, заборона набування з калюж і канав. Роздільне випасання кобил і лошат. Заборона випасання на вологих ділянках. Змінювати кожний раз діючу речовину при лікуванні – резистентність розвивається.

Оптимізація умов утримання і годівлі. Регулярне прибирання фекалій. Впорядкування водопою. Профілактична дегельмінтизація.

Оптимізація умов утримання і годівлі. Регулярне прибирання фекалій. Профілактична дегельмінтизація.

Оптимізація умов утримання і годівлі. Регулярне прибирання фекалій. Профілактична дегельмінтизація.