Метаболізм рфп

До складу радіоактивних препаратів можуть  входити різні хімічні елементи, які випромінюють бета або гамма-промені. За допомогою реєстрації випромінення ми визначаємо наявність, кількість або метаболізм помічених препаратів. Вибирають такі препарати, мітки яких  мають невеликий період напіврозпаду (для зменшення дози опромінення) і які швидко виводяться. Проте, якщо методика потребує тривалого часу  її виконання, то активність РФП повинна бути достатньою для впевненої реєстрації випромінювання до закінчення дослідження. При попаданні будь-якого РФП в кров спочатку здійснюється розподіл його в організмі, а потім накопичення в окремих органах і тканинах. 

 

Умовно всі РФП поділяються: 1) по виду випромінювання: - b-випромінювачі (32Р, тритій); - ?- випромінювачі (99mТс, 123I, 113mІп); - змішані (131І, 198Аu). 2) по накопиченню в органах та тканинах: - органотропні (198Аu-колоїд,197 Hg-промеран, 99mТс-пертехнетат); - туморотропні (67Gа-цитрат); - без селективного накопичення в організмі (тритієва вода) Органотропність може бути направленою, коли препарат вибірково концентрується (жовчний міхур) і непрямою, коли РФП накопичується тимчасово на шляху його виведення із організму (нирки, сечовий міхур). Наприклад, направлену органотропність до щитовидної залози має 131I, 125I до печінки - колоїдний розчин 198Аu; до підшлункової залози – 75Se-метіонин та інші. 3) по періоду напіврозпаду: - ультракороткоживучі (період напіврозпаду від хвилин до годин); - короткоживучі (період напіврозпаду від годин до двох тижнів); - довгоживучі (період напіврозпаду більше двох тижнів). Найчастіше використовуються короткоживучі препарати. Довгоживучі ми також можемо використовувати, наприклад радіоактивний тритій, він має великий період напіврозпаду - 12,5 років, проте із організму він швидко виводиться (вода в нормі в організмі людини обмінюється наполовину за 8 діб). Тритій дає малоенергетичне бета-випромінювання, тому доза опромінення незначна.

 

Фактори, від яких залежить доза опромінення пацієнтів

Доза опромінення частіше всього визначається математичним (розрахунковим) методом або за допомогою довідників. Він використовується у випадках, коли дозу не можемо визначити прямим вимірюванням. Перш за все доза буде залежати від кількості введеного препарату, виду та енергії випромінювання, розподілення та часу знаходження препарату в організмі. Опромінення пацієнта зменшується за рахунок розпаду і виведення з організму РФП, частіше воно зменшується по експоненті і тому відповідає основі натурального логарифму з "2" в ступені мінус лямбда t ( де ? - постійна розпаду , t – час, за який ми визначаємо цю дозу ). Поглинута доза вимірюється в Греях (Гр), а енергія випромінювання в електрон-вольтах (еВ) тому повинен використовуватись коефіцієнт "k", який враховує перехід від еВ до Дж. Для діагностики частіше використовуються гамма-випромінювачі. Гамма-промені мають велику проникаючу здатність і тому вони не всі поглинаються в організмі, а тільки частина. Враховуючи те, що на організм діє тільки поглинута енергія, до формули розрахунку поглинутої дози вводиться коефіцієнт "f", який дорівнює від 0 до 1. Наприклад, якщо вся енергія поглинеться то він буде 1, якщо половина - то 0,5. Доза - це енергія, поглинута в одиниці маси, тому при її розрахунку в знаменник ставиться показник маси (m). Це один із методів вимірювання дози (математичний або розрахунковий). Дпогл - поглинута енергія (Гр) А - кількість радіонукліду (Бк) Е - середня енергія випромінення (еВ) f- геометричний фактор, кількість енергії поглинутої в об'єкті (0?1) k - коефіцієнт переходу розмірностей енергії від еВ до Дж m -маса поглинаючого органу (кг) В організмі радіоактивність зменшується за рахунок як фізичного розпаду радіонуклідів - Т.фізичний, так і внаслідок його виведення - Т.біол. Врахуванням обох періодів визначається Т ефективний (Т еф):

 

Т- час зниження активності в 2 рази

Теф. можна визначити за допомогою лічильника всього тіла, проводячи радіометрію людини кожний день або кожну годину, це дозволяє сказати з якою швидкістю виводиться препарат з організму, або як довго він буде знаходиться в ньому, яка буде доза опромінення.

Основними санітарними правилами України (ОСПУ) лімітується доза не тільки на все тіло, а й на критичні органи (це ті органи, яким в умовах нерівномірного опромінення організму може спричинятись найбільша шкода здоров'ю людини або її потомству). В практичній медицині використовуються частіше органотропні препарати, які вибірково накопичуються в певному органі.