Рнд наднирників

Показання: диференційна діагностика хвороби Іценко-Кушинга, кортикостероми, гіперальдостеронізму, виявлення залишкової функціонуючої тканини, метастазів злоякісних пухлин наднирників в оточуючі органи та тканини. РФП: 19-йодхолестерол, мічений 131I. Апаратура: сканери або гамма-камера. Принцип методики: після в/в введення РФП розподіляється в кишках, печінці, однак вибіркове накопичення його здійснюється лише в корі наднирників, що дозволяє отримати зображення цього органу.

Гіперплазія обох                                           Гіперплазія лівого наднирників                                                       наднирника

Супрареносцинтиграми з 131I-холестеролом

Методика дослідження: дослідження проводять в положенні хворого лежачи на животі. РФП вводять в/в активністю 37 МБк. Оптимальний час отримання зображення 7-8 доба після введення РФП. Зображення наднирників поділяються на 6 типів:

• Зображення невеликих розмірів, накопичення РФП середнє.

• Двостороннє збільшення зображення, накопичення РФП рівномірне інтенсивне.

• Збільшення розмірів одного з наднирників, при наявності зображення другого.

• Збільшення розмірів одного з наднирників, при відсутності зображення іншого.

• Ділянки накопичення РФП після операції.

• Ділянки накопичення РФП в місцях локалізації метастазів злоякісних пухлин наднирників.

РНД пухлинних уражень лімфатичних вузлів Виділяють дві групи:

• Непряма (негативна) радіонуклідна лімфографія (НРЛ) з колоїдними препаратами. Уражені пухлинним процесом л/в РФП не накопичують. РФП: 198Au-комізол (8-10МБк), 99мТс-наноцис (100-120 МБк).

• Позитивна лімфосцинтиграфія. Уражені пухлинним процесом л/в РФП накопичують. РФП: 99мТс-пертехнетат (300-400МБк), 67Ga-цитрат (185-300 МБк).

Пряма(позитивна) радіонуклідна лімфограма з 99мТс пертехнітатом.

Магнітно-резонансна томографія (МРТ) - це найбільш молодий і високоінформативний метод діагностики. МРТ дозволяє отримувати зображення зрізів м'яких тканин і органів у різних площинах. Причому в основі його лежить не іонізуюче випромінювання, а принцип магнітного резонансу ядер водню - найбільш широко розповсюдженого елемента в організмі людини. Іншими словами, метод МРТ практично нешкідливий. Крім того, він не вимагає попередньої підготовки і дозволяє проводити діагностику захворювань як у дорослих (практично без обмеження ваги), так і у дітей.

Технологія МРТ дозволяє з високою точністю діагностувати захворювання, які мають яку-небудь органічне прояв (пухлини, кіста, аномалії розвитку і т.д.), а також проводити динамічне спостереження в процесі їх лікування.

Магнітно-резонансна томографія - дістала свою назву через фізичне явище ядерного магнітного резонансу, який ліг в основу методу МРТ.

Явище ядерного магнітного резонансу - це процес поглинання ядрами, що перебувають у постійному магнітному полі, енергії електромагнітного випромінювання ларморовської частоти, з переходом на більш високий енергетичний рівень і зміну орієнтації (порушення), а потім з поверненням у вихідний стан (релаксація), з втратою надлишку енергії у вигляді випромінювання тієї ж частоти. За допомогою приймача радіоімпульсів, системи збору інформації, складної математичної обробки відбувається одержання зображення. Ідея одержання зображення за допомогою ЯМР була сформульована 1973 року. 2003 року за винахід томографа вчені з університету Іллінойсу (США) і Ноттінгема (Великобританія) були визнані гідними Нобелівської премії. При ретельному вивченні віддалених наслідків впливу магнітних полів ні в експерименті, ні за спостереженнями за хворими не виявлено яких-небудь негативних змін, тому метод МРТ вважається безпечним. За рекомендаціями верхня межа постійного магнітного поля для клінічного застосування не повинна перевищувати 4 Тл. У суміжних з апаратом приміщеннях поле суворо дотримується і досягається правильною орієнтацією магніту.

Винахід МР-томографа Paul Lauterbur відкрив нову віху в медичній візуалізації. 2003 року разом з Peter Mansfield вони були визнані гідними Нобелівської премії з фізіології та медицини. Найбільш вагомою областю застосування МРТ була і залишається центральна нервова система (ЦНС). Точність методу тут незаперечна. Стандартна МРТ тепер може бути доповнена дифузійними методами, перфузійними методами, що характеризують тканинний кровоток; МР-спектроскопією, що дає відомості про хімічний склад досліджуваної області. Метод продовжує розвиватися і у вивченні функцій. Інформативність методу у визначенні патології людей, що страждають від болю у хребті, настільки висока, що його стали виконувати в якості масового, по суті скринінгового, дослідження.

Показання до МРТ: вроджені і придбані захворювання центральної нервової системи, а саме: патологія судин, вроджені мальформації головного мозку і черепа, хребта, судинні мальформації спинного мозку, травматичні ушкодження головного і спинного мозку, хребетного стовпа; дегенеративні, дистрофічні зміни хребта. Обстеження органів грудної клітки, органів черевної порожнини, органів малого таза (матки і придатків, простати, сечового міхура), м'яких тканин шиї, кінцівок. Виявлення об'ємних утворень, осередкових змін органів: пухлини, судинні, запальні, паразитарні, травматичні ураження і т.д.

Протипоказанням до МРТ є наявність штучного водія ритму серця, магнітні металеві чужорідні тіла.

Найбільш часто за допомогою фахівців звертаються неврологи і нейрохірурги, так як МРТ, будучи найбільш інформативним методом дослідження при органічних захворюваннях головного та спинного мозку, дозволяє отримати відповіді на багато питань. Вельми інформативний метод МРТ в оцінці стану органів черевної порожнини та малого тазу; в урології МРТ дозволяє візуалізувати пухлини сечового міхура, а також, оцінюють стан суглобів.

Магнітно-резонансна томографія постійно вдосконалюється, створюються більш потужні та сучасні прилади, що дозволяють розширити область досліджень. Вельми оригінальною є методика магнітно-резонансної ангіографії, при якій в якості природного контрасту для отримання зображення артерій і вен використовується рухома кров.

 

Основні види магнітно-резонансної томографії:

1. МРТ черевної порожнини (ангіографія судин черевної порожнини)

2. МРТ черевної порожнини (печінка, підшлункова залоза, нирки та ін)

3. МРТ голови (артеріальна, венозна ангіографія)

4. МРТ голови (внутрішнє вухо, мостомозжечковий кут)

5. МРТ голови (головний мозок до і після введення контрастної речовини)

6. МРТ грудної порожнини (середостіння і ін)

7. МРТ кісток тазу (органи малого тазу у чоловіків і жінок) МРТ сечового міхура

8. МРТ відділу хребта (шийного, грудного, поперекового)

9. МРТ нирок і сечовивідних шляхів

10. МРТ передміхурової залози

11. МРТ суглобів і м'яких тканин (ангіографія магістральних і периферичних судин всього тіла)

12. МРТ урографія

13. МРТ шиї (ангіографія судин шиї)

14. МРТ шиї (глотка, гортань, трахея тощо)

15. Магнітно-резонансна томографія (МРТ) органів черевної порожнини з внутрішньовенним контрастуванням Магнітно-резонансна томографія (МРТ) спинного мозку без внутрішньовенного контрастування

16. Магнітно-резонансна томографія (МРТ) спинного мозку з внутрішньовенним контрастуванням

17. Магнітно-резонансна томографія серця

18. Магнітно-резонансна томографія судин головного мозку (без контрастування)

19. Магнітно-резонансна томографія судин головного мозку (з контрастуванням)

20. Магнітно-резонансна томографія судин кінцівок (без контрастування)

21. Магнітно-резонансна холецисто-холангіт-панкреатографія (МРХПГ)