4.Джерела вивчення первісного світобачення.
Як відомо, проблеми етногенезу та ранньої первісності вимагають комплексних інтердисциплінарних досліджень, використання писемних, лінгвістичних, археологічних, антропологічних та інших джерел, які себе взаємодоповнюють і контролюють. Кожна з названих дисциплін має свою специфіку, свою методику, а також певні межі можливостей і засобів, якими вона володіє. Теоретичні побудови, засновані на джерелах лише однієї із згаданих дисциплін, можуть призвести до хибних уявлень про реальні процеси і явища. Основними джерелами вивчення первісного суспільства і первісного світогляду є, звичайно ж, археологічні дослідження, етнографія, дані геології, антропології, міфології, фольклору. З незапам'ятних часів людини хвилювало його минуле, але тільки наукові досягнення останнього століття дали можливість відповісти на ряд питань, що цікавили людство протягом сторіч. Одним з таких питань було питання про те, коли з'явилася перша людина на Землі. Завдяки невпинним пошуків була виявлена одна з найдавніших на Землі людських культур, що сходить до епохи палеоліту. Людини, чиї останки були виявлені при розкопках, назвали синантропів.
Картина світу в уяві первісних людей нами не може бути реконструйована достатньо повно ,в основному за матеріалами археології. Характер життя і звичаї були подібними у різних регіонах земної кулі, тому можна говорити про спільні тенденції та явища духовного життя первісних людей. Все ж на підставі порівняння зразків первісного мистецтва Європи і примітивів збережених дотепер первісних племен можна припустити, що давні європейці були набагато вітальніші.
Головною структурною віссю спільноти були родинні (по крові) відносини у племенах і родах і світ, який оточує людину – небо, земля, сонце, дерева, води, тварини – в уяві людини теж одна велика община, зв’язана родинними відносинами. Дійсність – живий організм, а людина – частка його, звідси перенесення внутрішніх рис індивіда на зовнішній світ. Все – одухотворене, живе за законами людського роду. Первісні уявляли олюднення світу і ототожнення сил природи з людськими діями і об’єктами. Одушевлення грізних природних сил споріднювало їх з людиною, давало відчуття захищеності, оскільки уможливлювало домовляння з ними, їхнє улеслювання і залякування. У первісних доби палеоліту не було загальних понять. Подібність речей, на їхнє уявлення, походила від їх спорідненості. Зображення предмета означало володіння ним.
5.Релігія як елемент формування первісної свідомості.
Підйом продуктивних сил, зростання населення бурхливі процеси класоутворення-все це сприяло Розвитку мистецтва, виникнення нових форм релігії відображення в адекватніх їх формах релігіозніх уявлень і культів.2
В даний час виявляється великий інтерес до прадавньої міфології, магії та шаманізму. Не випадково у фокусі філософських досліджень Заходу сьогодні опинилися ненаукові форми знання й свідомості. Це пов'язано з ростом негативного ставлення до сцієнтизму та пошуками альтернативних світоглядницьких орієнтацій.
У міру розвитку релігії виділяються люди, які, як вважалося, були здатні успішніше за інших використовувати надприродну силу для досягнення тих чи інших цілей. Спочатку це були чаклуни. З переходом до демонізму з'являються фахівці зі спілкування з надприродними істотами. До них відносяться шамани - особливі люди, яким приписується здатність, приводячи себе за допомогою різних засобів (спів, танець, удари в бубон і т.п.) в захоплення впав я, вступати в пряме спілкування з духами (демонами).
Люди вірили, що шамани за допомогою духів можуть лікувати від хвороб, запобігати різного роду нещастя, забезпечувати успіх у промислах, пророкувати майбутнє і т.п. Систему вірувань, в центрі якої знаходяться шамани, називають шаманізмом.
Наступний крок у розвитку релігії пов'язаний з почався надалі переходом від первісного суспільства до класового. Розшарування суспільства, виділення із середовища раніше рівних общинників могутньої аристократії знаходить своє відображення в розшаруванні надприродного світу, у виділенні з-поміж рівних за значенням надприродних істот декількох особливо могутніх - богів. Зароджується багатобожжя, чи політеїзм (від грецького полі - багато, теос - бог). Разом з ними з'являються жерці - посередники між людьми та богами. Остаточне оформлення політеїзм відноситься вже до класового суспільства, де боги набувають вигляд грізних владик, що правлять світом і розпоряджаються долями людей. Змінюється характер культу. Метою обрядових дій стає вблаганням богів. Подальший розвиток релігії в сучасному суспільстві призводить до виникнення єдинобожжя, або монотеїзму (від грецького моно - один, єдиний; теос - бог).
З появою демонізму і особливо політеїзм поряд з міфами нерелігійними виникли міфи релігійні, в яких розповідалося про пригоди і справах демонів і богів.
Загалом на стадії первісного суспільства всі явища духовного життя були дуже тісно пов'язані, взаємно перепліталися і проникали одна в одну. Все це дає підставу говорити про синкретизм, тобто злитості, нерозчленованій духовної культури первісності.
Зародки релігії почали формуватися кілька десятків тисяч років тому. Відчуваючи величезні труднощі в боротьбі за існування, боячись незрозумілих явищ, людина стала приписувати силам природи надприродний сенс. Це фантастичне розуміння дійсності пройшло ряд ступенів у своєму розвитку і, зрештою, призвело до виникнення сучасних релігій. Наші далекі предки були не тільки безсилі перед грізними стихійними явищами, такими як повінь, бурі, а й безпорадні по відношенню до повсякденних явищ, не мали захисту від холоду, жили під загрозою голоду. Людина мав у своєму розпорядженні лише найпростіші знаряддя праці, зроблені з каменя або з дерева. У пошуках їжі люди змушені були постійно змінювати місце своїх стоянок. Чи буде завтра і післязавтра у них їжа - багато в чому залежало від удачі на полюванні. На кожному кроці погрожували людині і інші небезпеки: напад хижого звіра, удар блискавки, лісова пожежа .
Не знаючи природних причин явищ природи, не розуміючи того, що відбувається навколо них, люди стали одухотворяє предмети і сили природи, наділяти їх надприродними властивостями. Різні сприятливі явища вони вважали добрими, а ті які приносили хвороби, голод, смерть, - навпаки злими. Пізніше люди стали уявляти собі ці явища у вигляді могутніх істот-духів, демонів і т.п. Обожнював людей і тварин. У людей, які займалися головним чином рибальством, обожнювалися риби. З прирученням тварин у первісному суспільстві з'являються боги у вигляді бика, собаки та інших домашніх тварин, від яких люди чекали допомоги в господарському житті.
Про те, що наші предки колись одухотворяє явища природи, говорять, наприклад, такі факти. Негрітоси Андаманських островів, що стоять на дуже низькому ступені суспільного розвитку, і зараз вірять в те, що Сонце, Місяць і зірки - це живі істоти.
Релігія докласового суспільства дуже різноманітна. Однією з найдавніших форм релігії був тотемізм. Про сутність тотемізму в науці ще не склалося єдиної думки. У найбільш загальному вигляді тотемізм-це віра в таємничу родинний зв'язок між групою людей, з одного боку, і певним предметом, видом рослин, тварин або явищем природи-з іншого. Тотемізм найтіснішим чином пов'язаний з родовим ладом. І існує думка, що ця форма релігії виникла як фантастичне відображення у свідомості людей складаються родових відносин.
Для первісної людини величезне значення мала оточує його географічне середовище. Природа тяжіла над людиною. Звідси виникнення культу природи в його різноманітних варіантах. Так, серед первісних людей було широко поширене шанування сонця, землі, води. Були розвинені і різні промислові культури. Дуже поширена була серед первісних людей також віра в магію. Згідно з магічним уявленням, шляхом певних дій, заклинань можна впливати на будь-яке явище природи або на людину. Рано виник у первісному суспільстві і фетишизм-шанування неживих матеріальних предметів, нібито володіють надприродними властивостями.
Більш висока форма первісних вірувань - анімізм, тобто віра в духів і душу. Первісна людина населяє духами весь навколишній світ. Душами, за його уявленнями, володіють рослини, тварини, явища і предмети природи.