Глава V Норми міжнародного права

Кодифікація норм міжнародного права

Кодифікація норм міжнародного права

Наявність у системі міжна­родного права великого масиву взаємозалежних норм порушує питання про їхню впорядкованість, систематизацію, тобто вирішення питан­ня кодифікації міжнародно-правових норм. Історія теорії і практики вирішення цього питання постає від початку XIX ст. Одним із перших міжнародних кодифікаційних актів, як вважають юристи-міжнародники, є ухвалений Віденським конгресом 1815 р. Регламент, що закріпив старі і запровадив нові ранги дипломатичних агентів.

Відомий дослідник цього питання А. П. Мовчан по­силається на працю англійського юриста 1. Бентама, який ше в 1843 р. писав про те, що «мало можна знайти в житті речей більш необхідних, аніж кодекс міжнародного пра­ва»¹. На початковому етапі розробки вказаної проблеми основна ідея полягала у створенні універсального кодек­су, що містив би всі існуючі, визнані «цивілізованими на­родами» звичаєві і договірні норми міжнародного права. Іншими словами, постало практичне завдання підготуван­ня та оприлюднення, тобто доступу широкого кола заін­тересованих осіб до чинних звичаєвих і договірних норм. Такий процес систематизації нормативного матеріалу заз­вичай називають інкорпорацією, тобто систематизацією норм без їхнього якогось юридичного доповнення, роз­витку, зміни. Цю ідею не було реалізовано через відсут­ність узгодженої позиції держав щодо переліку таких норм та бурхливого процесу розвитку міжнародного права, що проявилося у зростаючій активності двостороннього і, що дуже важливо, багатостороннього нормотворчого проце­су, зміни старих і становлення нових принципів та норм міжнародного спілкування.

Включення до Статуту ООН положення щодо кодифі­кації міжнародного права стало новим етапом у розумінні та визначенні мети цього процесу. Пункт 1а ст. 13 містить положення про те, що «Генеральна Асамблея організує дослідження і робить рекомендації з метою: а) сприяння

¹ Див.: Мовчан А. П. Кодификация и прогрессивное развитие между­народного права. М., 1972. С. 32—33.

184

міждержавному співробітництву в політичній галузі і за­охочення прогресивного розвитку міжнародного права та його кодифікації». У цій настанові термін «кодифікація» доповнений формулюванням «прогресивний розвиток» — це вказує на те, що ООН ставить за мету не тільки систе­матизацію чинних норм загального міжнародного права, а й сприяння їх подальшому розвитку та врегулювання актуальних питань міждержавних відносин.

Для реалізації настанови ст. 13 у грудні 1946 р. Гене­ральна Асамблея ООН створила «Комітет з питань прогре­сивного розвитку міжнародного права та його кодифікації». Цей орган визначив, у чому полягає різниця між «прогре­сивним розвитком» і «кодифікацією» міжнародного права. Завдання, пов'язані з розробкою проектів конвенцій з пи­тань, які ще не врегульовані міжнародним правом або в яких право було ще не досить розвинуте в практиці дер­жав, Комітет відніс до «прогресивного розвитку» міжнарод­ного права. Інші завдання, зокрема точнішого формулю­вання і систематизації права у тих галузях, де є норми, встановлені широкою практикою держав, прецедентами і доктриною, Комітет визнав «кодифікацією». 1947 р. було розроблено Статут Комісії міжнародного права, в якому це положення зафіксоване у ст. 15. Саме Комісія з міжнарод­ного права веде велику роботу щодо систематизації та про­гресивного розвитку міжнародного права. Комісія розроб­ляє проекти статей і готує проекти кодифікаційних актів, які надаються для схвалення на міжнародних конференці­ях або сесіях Генеральної Асамблеї ООН, а потім певним чином визнаються державами як обов'язкові. Добре зна­ними прикладами таких актів є Віденська конвенція про дипломатичні відносини 1961 p., Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969 p., Конвенція ООН з морського права 1982 р. і багато інших. Нормотворча прак­тика свідчить про те, що обидва процеси — і систематиза­ція чинних норм, і розробка нових — нерозривно пов'я­зані між собою, доповнюють один одного і часто визнача­ються загальним широким поняттям «кодифікація».

Відповідно до цього розуміння, як зазначає А. П. Мов­чан, кодифікація міжнародного права являє собою систе­матизацію та вдосконалення норм загального міжнарод­ного права, які здійснюються шляхом встановлення і точ­ного формулювання змісту чинних норм, перегляду зас-

185