Глава XVIII Міжнародна законність та міжнародний правопорядок

син, процесів, зв'язків у часі та просторі; досягнення внут­рішньо узгодженої системи міжнародного правопорядку).

Міжнародний правопорядок розвивається на загально-соціологічних засадах, загальних юридичних принципах, на яких формуються і функціонують міжнародно-правова надбудова, правова система, всі інститути міжнародного права — і безпосередньо на принципах міжнародного пра­вопорядку як цілісного утворення.

До загальносоціологічних засад міжнародного право­порядку належать: принцип наукової обгрунтованості; по-літико-правова основа — демократичні міжнародно-пра­вові відносини; економічна основа — справедливий між­народний економічний порядок; духовна основа — куль­тура світового співтовариства; цільова основа — зміцнен­ня миру й безпеки між народами.

До загальних юридичних принципів міжнародного правопорядку належать: принципи сучасного міжнарод­ного права; загальні принципи права; міжнародна закон­ність; верховенство міжнародного права над політикою; рівність усіх суб'єктів міжнародного права перед норма­ми міжнародного права; рівне і справедливе надання між­народно-правових можливостей (прав, свобод і законних інтересів) та вимоги щодо виконання обов'язків і реалі­зації міжнародно-правової відповідальності; об'єктив­ність, справедливість та істинність правових заходів; пе­реконаність суб'єктів у правильності і справедливості правових заходів; справедливість і невідворотність впливу на правопорушника, можливість застосування до нього заходів впливу; просторово-часові параметри застосуван­ня правових заходів та ін.

До принципів функціонування міжнародного право­порядку як системи належать: принцип законності, прин­цип цілісності і структурності, принцип субординації і співпідлеглості (підлеглість усіх норм міжнародного пра­ва функціям міжнародного правопорядку), принцип упо­рядкованості, узгодженості елементів і компонентів, прин­цип зв'язку та відповідності системі міжнародно-право­вого регулювання, принцип стабільності, принцип до­цільності, принцип простоти та ін.

На відміну від міжнародної законності, де регіоналізм є ознакою послаблення законності, бо вона з найбільшою ефективністю діє при універсальності її вимог, міжнарод-

Міжнародне право та міжнародний правопорядок

ний правопорядок відзначається тим більшою стабільні­стю та міцністю, чим більш упорядкованими і сталими є його регіональні структури. Останні в міжнародному пра­вопорядку є не тільки сталими, а й мають певну відок­ремленість у рамках універсального правопорядку. Саме тому можна говорити про європейський, африканський, латиноамериканський та інші типи правопорядку.

В науці міжнародного права вивчаються питання між­народного правопорядку в космосі, правопорядку у Світо­вому океані, міжнародного інституційного правопорядку тощо.

РЕКОМЕНДОВАНА

ЛІ ТЕР А ТУРА „„„^^

Василенко В. А.

Стратегия международно-правового обеспечения миропорядка //

Вести. Киев, ун-та: Международные отношения и международное

право. 1984. № 18.

Верещатин В. С.

«Общее правовое поле» современного мира //

Советский журн. междунар. права. 1991. № 3—4.

Евинтов В. И.

Международное сообщество и правопорядок. К., 1990.

Лукашук И. И.

Нормы международного права в международной нормативной

системе. М., 1997.

Мовчан А. П. Международный правопорядок. М., 1996.

Сандровский К. К.

Проблемы законности и правопорядка в международных отношениях

// Вестн. Киев, ун-та: Международные отношения и международное

право. 1986. Вып. 23.

Тюрина Н. Е. Международный правопорядок. К., 1991.

546

Справи, рішення та консультативні висновки

міжнародних і національних судових установ

і висновки міжнародних органів та організацій,

на які є посилання в тексті

Висновок «Сандра Лавелас про­ти Канади» (Комітет з питань прав людини) — 336

Висновок «Суерез де Гуерро про­ти Колумбії» (Комітет з пи­тань прав людини) — 336

Консультативний висновок «За­конність загрози або викори­стання ядерної зброї» (МС ООН) - 213

Консультативний висновок «За­хідна Сахара» (МС ООН) — 286

Консультативний висновок «За­ява про перегляд рішення № 273 Адміністративного три­буналу ООН» (МС ООН) -514

Консультативний висновок «За­ява про перегляд рішення № 158 Адміністративного три­буналу ООН» (МС ООН) -514

Консультативний висновок «За­ява про перегляд рішення № 333 Адміністративного три­буналу ООН» (МС ООН) -514

Консультативний висновок «Про відшкодування збитку, зав­даного на службі ООН» (МС ООН) - 317, 491

Консультативний висновок «Про міжнародний статус Півден­но-Західної Африки» (МС ООН) - 514

Консультативний висновок «Про розуміння і тлумачення п. 2 ст. 17 Статуту ООН. Деякі ви­трати ООН» (МС ООН) -514

Консультативний висновок «Про склад Комітету з питань без­пеки на морі Міжурядової морської консультативної ор­ганізації» (МС ООН) - 514

Консультативний висновок «Рі­шення Адміністративного три­буналу МОП за скаргою, поданою на ЮНЕСКО» (МС ООН) - 514

Консультативний висновок сто­совно спору Греції та Албанії щодо грецьких національних меншин (ППМП) — 511

Консультативний висновок що­до правомірності закриття приватних шкіл в Албанії (ППМП) - 511

Консультативний висновок «Юридична сила рішень про компенсацію прийнятих Ад­міністративним трибуналом ООН» (МС ООН) - 514

Справа «Англо-іранська нафто­ва компанія» (Велика Брита­нія/Іран) (МС ООН) - 286

Справа «Англо-норвезьке рибо­ловство» (Велика Британія/ Норвегія) (МС ООН) - 19, 231

Справа «Бувот проти Барбуїт» (Велика Британія) — 272

Справа «Ван Генд і Лус проти Нідерландів» (Суд Європей­ського Союзу) — 336

Справа «Застосування Конвенції 1902 р. щодо опіки над не­повнолітніми» (Нідерланди/ Швеція) (МС ООН) - 286

Справа «Заява про перегляд і тлумачення судового рішення від 24 лютого 1982 р. в справі «Континентальний шельф» (Туніс/Лівія) (МС ООН) -514

Справа «Зігвальд, Чарльз проти Німеччини» (Французько-ні­мецький змішаний арбітраж­ний суд) — 335

Справа «Інтерхандель» (Швей-царія/США) (МС ООН) - 514

Справа «Ірландія проти Сполу­ченого Королівства» [Євро­пейський суд з прав людини (ЄСПЛ)] - 136

Справа «Інцидент у повітряному просторі» (Ізраїль/Болгарія) (МС ООН) - 514

Справа «Континентальний шельф» (Туніс/Лівія) (МС ООН) - 514

Справа «Континентальний шельф Егейського моря» (Греція/Ту­реччина) (МС ООН) - 514

Справа «Континентальний шельф Північного моря» (ФРН/Да-нія; ФРН/Нідерланди) Між­народний Суд ООН (МС ООН) - 19, 514

Справа «Ледерер проти Німеч­чини» (Англо-німецький ар­бітражний суд) — 335

Справа «Лолесс проти Ірландії» (ЄСПЛ) - 136

Справа «Лотос» (ППМП) — 204, 290

Справа «М. Ватсон проти Де­партаменту торгівлі та промис­ловості» (Велика Британія) — 273

Справа «Ноттебом» (Ліхтенш­тейн/Гватемала) (МС ООН) -286

Справа пароплава «Вімбледон» (ППМП) - 511

Справа «Право проходу через територію Індії» (Португалія/ Індія) (МС ООН) - 118, 514

Справа «Про арбітражне рішен­ня короля Іспанії від 23 груд­ня 1906 р.» (Гондурас/Ніка­рагуа) (МС ООН) - 514

Справа «Про Барселонську ком­панію» (Бельгія/Іспанія) (МС ООН) - 514

Справа «Про Барселонську ком­панію. Нова заява 1962» (Бель­гія/Іспанія) (МС ООН) - 514

Справа «Про власність універ­ситету Петер Пазмані» [По­стійна палата міжнародного правосуддя (ППМП)] - 286, 290

Справа «Про воєнну і напівво-єнну діяльність проти Ніка­рагуа» (Нікарагуа/США) — 213, 222

Справа «Про державну належ­ність Східної Гренландії» (ППМП) - 231

Справа «Про деякі німецькі ін­тереси в польській Верхній Силезії» (ППМП) - 285, 290

548

549

ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК

Справа «Про дипломатичних і консульських співробітників США в Тегерані» (США/ Іран) (МС ООН) - 514

Справа «Про завод м. Хорзжув» (ППМП) - 286, 290, 462

Справа «Про маяки» (ППМП) — 286, 480

Справа «Про належність храму Преах Віхеар» (Камбоджа/Таї­ланд) (МС ООН) - 231, 514

Справа «Про німецьких посе­ленців у Польщі» (ППМП) — 285

Справа «Про норвезькі позики» (Франція/Норвегія) (МС ООН) - 286, 514

Справа «Про статус Південно-Західної Африки» (Ефіопія/ Південна Африка; Ліберія/ Південна Африка) (МС ООН) - 514

Справа «Про сербські і бразиль­ські позики» (ППМП) — 286

Справа «Про стягнення алімен­тів з К.» (Україна) — 284

Справа «Про суверенітет над при­кордонними землями» (Бель­гія/Нідерланди) (МС ООН) -231, 514

Справа «Про сухопутні, острівні і морські кордони. Спір Сальвадору з Гондурасом з підключенням Нікарагуа» (МС ООН) - 217

Справа «Про територіальний спір» (Лівія/Чад) (МС ООН) -373

Справа «Про тлумачення пара­графа 4 додатку до ст. 179 до­говору в Неувіллі (між Болга­рією і Грецією) (ППМП) — 437

Справа «Про юрисдикцію судів м. Данцига» (ППМП) - 290

Справа «Сей Фучжії проти Калі­форнії» (США) - 275

Справа «Чунг Чи Ченг проти Р» (Велика Британія) — 272—273

Справа «Штейнер і Гросс проти польської держави» (Верхньо-силезький арбітражний суд) — 335

Австралія — 93, 353

Австрія - 87, 92, 93, 325, 334

Агресія - 220, 221, 475

Азія — 78

Албанія — 511

Алма-атинська Декларація дер­жав СНД 1991 р. - 377, 386

Америка — 84

Американська конвенція прав людини 1969 р. — 236

Американська конвенція про права та обов'язки держав 1933 р. - 226, 313, 361

Англія - 83, 92, 99

Ангола — 356

Андорра — 303, 313

Антифашистське віче Югосла­вії — 355

Арбітражне міжнародне судочин­ство - 518-520

Аргентина — 96, 510

Архіви державні — 383

Ассирія — 64

Аугсбурзький мирний договір 1553 р. - 86

Афганістан — 193, 356, 527

Афіни — 66

Африка — 78

Африканська хартія прав люди­ни і народів 1981 р. — 236

Бангладеш — 362

Барселонська конвенція про вну­трішні водні шляхи міжна­родного значення 1921 р. — 92

Бельгія - 93, 96, 100, 231, 354, 490, 514

Берлінська Африканська конфе­ренція 1884-1885 pp. - 88

Берлінський конгрес 1878 р. — 87, 88

Бернське Бюро захисту літератур­них і художніх праць 1886 р. — 88

Бернське Бюро захисту Промис­лової власності 1883 р. — 88

Біблія — 34

Боготський пакт — 501

Болгарія - 105, 334, 514

Бразилія — 510

Бранденбург — 86

Брюссельська конвенція 1962 р. про відповідальність операто­рів ядерних суден — 488

551

STATUTA SUO CLAUDUN-TUR TERRITORIO, NEC ULTRA TERRITORIUM DISPONUNT

STRICTI JURIS

SUI GENERIS

SUPER ALTUM MARE

TABULA AMALFITANA

TABULA RASA

TERRA MANENS VACUA OCCUPANTI CONCEDI-TUR

TUTELA

UBI CULPA EST, IBI POENA SUBESSE DEBET

UBI SOCIETAS, IBI JUS

ULTIMA RATIO

ULTIMATUM

ULTRA

UNUMQUODQUE DISSOLVI EODEM, LIGAMINE QUO LIGATUR

UTI POSSIDETIS JURIS

VERSUS VETO VICE VERSA

закони обмежені своєю терито­рією, не діють за межами своєї території

в суворій відповідності з правом

особливий

у відкритому морі

морські закони м. Амальфа (Іта­лія, X ст.)

правило «чистої дошки»

земля, що залишилась нічиєю, стає власністю того, хто її за­хопить

опіка

де є вина, там повинна бути ка­ра

де суспільство, там і право

останній доказ; останній засіб

остання пропозиція; остаточне формулювання умов у пере­говорах про вирішення спору

за межами; понад

будь-яке зобов'язання скасову­ється в такий само спосіб, як воно виникло

право зберігати за собою те, чим володієш

проти

заборона

навпаки

ЗМІСТ

Вступ (В. Г. Буткевич) З

Умовні скорочення 7

Глава І Поняття, природа та сфера дії міжнародного права