Глава II Історія міжнародного права і його науки

А. Вестенгольц та ін. Не менший загін науковців (А. Г. Бок-шанін, А. Г. Гардинер, С. Лангдон, М. В. Мюллер, Б. Май-сенер, Б. Фрідріх, Дж. Б. Прічард, Д. Девіс, М. Б. Роутон та ін.) вважають авторитетним для започаткування історії становлення міжнародного права договір хеттського царя Хаттусілі 111 з єгипетським фараоном Рамзесом 11 1296 р. до н. є. Прихильників думки, що це «право» належить Статуту ООН (1945), важко перелічити.

Серед прихильників етатичного пояснення виникнення міжнародного права можна виокремити три основні напря­ми: 1) марксистська концепція походження міжнародного права; 2) класова теорія (крайній прояв псевдомарксизму в міжнародному праві, за яким міжнародне право — засіб ут­вердження гегемонії на міжнародній арені панівних у пев­них країнах класів); 3) власне державницька концепція. Та­кий дещо звужений набір напрямів пояснюється жорсткі­стю, однозначністю, консерватизмом і догматизмом етатич-них поглядів на зародження цього права. Сьогодні класова теорія не має яскравих прихильників, марксистської кон­цепції дотримуються окремі науковці в країнах колишньої соціалістичної системи. Найпотужніше представлений дер­жавницький напрям, який має більшість апологетів у різних країнах світу.

Різниця між марксистською концепцією і державниць­кою (перша історично склалася на запозиченні ряду аргу­ментів другої, особливо в її гегелівському тлумаченні) по­лягає в тому, що марксистська концепція розвивалася в XX ст. у напрямі тоталітарного бачення ролі держави у фор­муванні міжнародного права, а державницька намагалася розглядати міжнародну правоформуючу роль держави на ліберально-гуманістичних засадах.

Марксистське тлумачення походження й періодизації міжнародного права мало піком своєї популярності XX ст., коли навколо цього напряму об'єднались найталановитіші дослідники юриспруденції. Саме їм вдалося вирішити ті проблеми, навколо яких наука доти «ходила по колу»: вони довели безпідставність домагань європоцентристів, відсуну­ли період становлення міжнародного права на тисячоліття вглиб історії цивілізацій, замінили ідеалістичні домисли суто правовими доведеннями, розкрили механізм міжнародного правотворення і реалізації права, значення і роль відпові­дальності й санкцій у цьому праві тощо. Але цим науко-

1

Виникнення міжнародного права і періодизація його історії

вцям бракувало свіжих поглядів на право, завчасного онов­лення методів його дослідження. Для них догмою було шу­кати підтвердження поглядів своїх попередників, викладе­них у XIX ст. в принципово змінених міжнародних реаліях. Як результат цей напрям почав відставати від інших у юрис­пруденції, а на сьогодні втратив усіх своїх яскравих по­слідовників.

Ще донедавна синонімом марксистської концепції по­ходження міжнародного права вважали класову концепцію. Тим часом у К. Маркса і Ф. Енгельса можна знайти один принципово важливий вислів щодо причиново-наслідко­вих зв'язків класу і права («ваше право є лише піднесена до закону воля вашого класу, воля, зміст якої визначаєть­ся матеріальними умовами життя вашого класу»), який вжито для критики буржуазії, котра перекрутила призна­чення права, замінивши його власним волевиявленням. За К. Марксом, законодавець має ототожнювати себе з при­рододослідником. Він не створює законів, не є їх винахід­ником, він лише формулює, виражає в свідомих позитив­них законах внутрішні закони духовних відносин. Воля не повинна тут стверджувати себе замість закону: її роль саме в тому й полягає, щоб відкрити і сформулювати дійсний закон.

Класово-вольову суть походження права доцільніше по­чинати з В. І. Леніна, згідно з яким «основні закони держа­ви виражають дійсне співвідношення сил у класовій бо­ротьбі» і який у цьому більше наслідував Г. Гегеля (той фактично починав історію права з писаного, а не звичаєво­го права, в якому держава не відігравала провідної ролі), а не К. Маркса і Ф. Енгельса (на їхню думку, «історія права показує, що в найбільш ранні і примітивні епохи... індиві­дуальні фактичні відносини в їх найгрубішому вигляді і є безпосередньо правом»).

Класова природа походження міжнародного права набу­ла популярності після Жовтневої революції 1917 р. Як пи­сав найбільш відомий її прихильник Є. О. Коровін: «Ми б вважали за можливе конкретизувати міжнародне право як сукупність чинних правових норм, які визнають права та обов'язки колективів пануючих класів, учасників сучасно­го міжнародного спілкування». За Є. О. Коровіним, «міжна­родне право з'являється разом з появою класового суспіль­ства», а творцем міжнародного права є найпередовіший клас.

54

55