Глава I Поняття, природа та сфера дії міжнародного права

гнучкі і, як правило, надають обмежену кількість варіантів поведінки, на відміну від суто політичних норм. У разі недотримання політичних норм частіше посилаються на докорінну зміну обставин. Для невиконання норм міжна­родного права таке посилання можливе лише у випадках, визначених міжнародним правом. Механізм заміни чи скасування політичних норм менш жорсткий, ніж це пе­редбачено для норм міжнародного права. Менш жорст­кими є й санкції за недотримання політичних норм; в ос­новному вони зводяться до заходів морально-політичного впливу.

Мораль є формою суспільної свідомості, вона відби­ває уявлення народів про справедливе, необхідне. В ос­нові обов'язковості норм міжнародного права лежать, зок­рема, й вимоги моралі (наприклад, принцип pacta sunt servanda трансформувався в міжнародне право з мораль­ного принципу бути вірним даному слову. Моральні, за­гальнолюдські цінності є критерієм розвитку міжнарод­ного права. Ряд норм спочатку функціонують виключно як моральні засади, а згодом держави формулюють їх як юридичні норми (наприклад, заборона злочинів проти миру і людяності тривалий час була моральною вимогою, а у Статуті Нюрнберзького трибуналу закріплена як нор­ма міжнародного права).

Серед учених домінує думка, що основні принципи міжнародної моралі є правовим утіленням вимог міжна­родного права. І сьогодні міжнародна мораль повніше, ніж міжнародне право, відбиває загальнолюдське уявлен­ня про добро і справедливість.

Не можна замовчувати і вплив релігії на міжнародне право. Фактично церква повернула феодальній Європі до того забуті і втрачені праці давніх грецьких і римських мислителів (Платона, Аристотеля, Цицерона та ін.). Че­рез запозичення канонічним правом норм римського пра­ва церква сприяла відродженню Corpus juris civilis і впливу останнього на становлення європейських національних правових систем і регіонального міжнародного права, яке згодом розрослося до рівня загального та універсального. Основна норма сучасного міжнародного права, його принцип та імператив pacta sunt servanda вперше був фор­мально затверджений Карфагенським собором 438 р. Біб­лія, Коран не лише визнавалися джерелами міжнародно-

34

Характерні особливості міжнародного права

го права, а й суттєво впливали на розвиток міжнародних відносин. Церква вплинула на розвиток правил міжнарод­ної торгівлі з невірними, боротьби з контрабандою, забо­рону застосовувати у війні певні види зброї (арбалети), зміцнення інституту репресалій тощо.

Беручи до уваги ці та інші впливи релігії на міжна­родне право, ряд авторів (Ю. Я. Баскін, І. 1. Лукашук, Дж. Нафцигер, Н. Бентвіч та ін.) схильні бачити в релі­гійних нормах і думці духовну основу міжнародної пра-вотворчості і правозастосування, тлумачення системи норм міжнародного права, міжнародної правосвідомо­сті. 1, виходячи із сучасних реалій, їм важко заперечити в цьому.

Завдяки релігії в міжнародному праві спочатку затвер­дилися інститути Божого миру і Божого перемир'я, які згодом були розвинуті до рівня інституту мирного вирі­шення міжнародних суперечок. Значний вплив має релі­гія і на становлення деяких інших інститутів міжнародно­го права; так, до сьогодні функціонує мусульманське між­народне право (на рівні регіонального). Впливаючи на свідомість віруючих, релігія здатна значно підвищити ефек­тивність здійснення міжнародного права.

У цьому напрямі подібний вплив на міжнародне пра­во може мати хіба що ідеологія. Вона здатна як розвалити систему міжнародного права (як це сталося в XX ст.), так і зміцнити її (що відбувається в міжнародному праві з часу радянських перебудовних процесів). Міжнародно-право­ва ідеологія, поділена на західну, соціалістичну і «третьо­го світу», знову стає ідеологією, міжнародною правосвідо­містю, що відповідає сучасному розвиткові міжнародного права.

Ідеологія покликана постачати міжнародне право іде­ями, поглядами, сформульованими інтересами, волями та цілями. Міжнародне право, по можливості, закріплює їх як норми, принципи, стандарти поведінки.

Через міжнародну правосвідомість ідеологія впливає на процес створення, застосування і забезпечення вико­нання норм міжнародного права. У свою чергу, міжна­родне право впливає на вироблення певних ідеологічних засад.

Практика свідчить, що ідеологія, яка розвивається на загальнолюдських цінностях, сприяє розвитку між-

35