
- •Охорона праці, та її зв’язок з іншими предметами.
- •Закон України “про охорону праці”
- •Методи та засоби щодо запобігання ураженню людини електричним струмом.
- •Первинні засоби пожежогасіння їх використання.
- •Запобігання ураження статичною та атмосферною електрикою.
- •Державний нагляд, відомчий , громадський та регіональний контроль за охороною праці.
- •Інструктаж з питань охорони праці. Його види.
- •Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві.
- •Охорона праці жінок та неповнолітніх.
- •Гігієнічне нормування параметрів мікроклімату, та заходи по нормалізації мікроклімату.
- •Види та призначення вентиляційних систем,їх використання.
- •Аспіраційні системи їх призначення та основи розрахунку.
- •Основнi свiтлотехнiчнi характеристики.Класифікація типів освітлення.
- •Природне та штучне освітлення їх нормування та розрахунок
- •Система управління та служба охорони праці підприємства.
- •Дія шуму та вібрації на організм людини.
- •Особливості газового та пилового забруднення повітря робочої зони.
- •Соціальне та економічне значення охорони праці.
- •Дія електроструму на організм людини та електротравматизм
- •Аналіз небезпеки ураження людини електричним струмом
- •Методи та засоби щодо запобігання ураженню людини електричним струмом.
- •Статистична електрика та її небезпека.
- •Охорона праці в Україні.
- •Долікарська допомога при отруєннях.
- •Загальні принципи надання першої долікарської допомоги.
- •Поняття про горіння . Вибух та пожежу.
- •Первинні засоби пожежогасіння їх використання.
- •Основні організаційно – технічні заходи проти пожежного захисту підприємств.
- •Долікарська допомога при хімічних та термічних опіках.
- •Долікарська допомога при ураженні електрострумом.,
- •Долікарська допомога при утопленнях.
- •Долікарська допомога при венозній та артеріальній кровотечах.
- •Статистичний метод розслідування травматизму. Його складові.
- •Вогнегасники, їх типи та використання.
- •Правила гасіння пожеж. Вогнегасні речовини.
- •Методи боротьби з шкідливими речовинами, що знаходяться у повітрі робочої зони.
- •Природна та штучна вентиляції, їх переваги та недоліки.
- •Як надати долікарську допомогу при відкритому переломі правої руки
- •Коли, ким і де проводиться позаплановий інструктаж з тб?
- •Ви стали свідком нещасного випадку. Ваші дії?
- •Які вогнегасники, на Вашу думку, краще використовувати під час гасіння пожежі в операційному залі банку, чому?
- •Що не можна використовувати під час гасіння бензину і мастил. Чому?
- •Для чого використовується статистичний метод аналізу виробничого травматизму. Що за його допомогою Ви можете визначити?
- •Ви стали свідком нещасного випадку, в результаті якого постраждалий отримав відкритий перелом нижньої кінцівки. Ваші дії?
- •Які є види горіння, і який вид із них найбільш небезпечний
- •Як повинен діяти працівник, якщо він потрапив у зону дії крокової напруги
- •Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •Чому говорять, що пожежу легше попередити я ніж гасити?
- •Коли, ким і де проводиться позаплановий інструктаж з тб.
- •Хто , коли і де проводить первинний інструктаж з тб.
Природне та штучне освітлення їх нормування та розрахунок
Природне і штучне освітлення в приміщеннях регламентується нормами СНиП 11-4-79 залежно від характеристики зорової роботи, найменшого розміру об’єкта розрізнення, розряду зорової роботи (І-VIII), системи освітлення, характеристики фону, контрасту об’єкта розрізнення з фоном.
Оцінка природного освітлення на виробництві внаслідок його змін залежно від часу доби, пори року й атмосферних умов проводиться у відносних показниках — за допомогою коефіцієнта природної освітленості КПО (енIII) (як зазначалося раніше). Цей коефіцієнт і прийнято як нормовану величину. Нормовані значення КПО,% для будинків, розташованих у 1-У поясах світлового клімату, визначають за формулою:
де (енIII) — значення КПО для будинків, розташованих у ІІІ поясі світлового клімату
m — коефіцієнт світлового клімату; с — коефіцієнт сонячності клімату.
На значення КПО впливають розмір і конфігурація приміщення, розміри і розташування світлоприймачів, відбивна здатність внутрішніх поверхонь приміщення та його затінюючих об’єктів. Залежно від призначення приміщення і розташування в ньому світлопрорізів КПО нормується від 0,1 до 10%.
У приміщеннях із верхнім чи комбінованим освітленням нормується середнє значення КПО (епор) на робочій поверхні (не ближче 1 м від стін). У побутових приміщеннях значення КПО має бути не меншим, ніж 0,25%.
Значення КПО для сполученого освітлення будинків, розташованих у Ш поясі світлового клімату країн СНД, становить від 0,2 до 3%.
Рівень природної освітленості в приміщеннях може знижуватися внаслідок забруднення засклених поверхонь, що зменшує коефіцієнт пропускання, а забруднення стін і стель зменшує коефіцієнт відбиття.
Штучне освітлення має створювати достатню освітленість на робочих місцях. Норми передбачають найменшу необхідну освітленість робочих поверхонь виробничих приміщень, виходячи з умов зорової роботи. Норми носять загальний, міжгалузевий характер. На їх основі з урахуванням зорової роботи розробляються галузеві норми для різних видів промисловості (електронної, текстильної, машинобудівної та ін.).
Еmin нормуються й якісні показники штучного освітлення:
• показник засліпленості Р (від 20 до 60%)
• коефіцієнт пульсації освітленості Кη (від 10 до 20%)
• показник дискомфорту М (тільки для громадських будівель) (від 25 до 90%).
Система управління та служба охорони праці підприємства.
Система управління охороною праці (СУОП) — це сукупність органів управління підприємством, які на підставі комплексу нормативної документації проводять цілеспрямовану, планомірну діяльність щодо здійснення завдань і функцій управління з метою забезпечення здорових, безпечних і високопродуктивних умов праці. Створення СУОП здійснюється шляхом послідовного визначення мети і об’єкта управління, завдань і заходів щодо охорони праці, функцій і методів управління, побудови організаційної структури управління, складання нормативно-методичної документації.
Головна мета управління охороною праці є створення здорових, безпечних і високопродуктивних умов праці, покращення виробничого побуту, запобігання травматизму і профзахворюванням. Охорона праці базується на законодавчих, директивних та нормативно-технічних документах. При управлінні охороною праці не повинні прийматись рішення та здійснюватись заходи, що суперечать діючому законодавству, державним нормативним актам про охорону праці, стандартам безпеки праці, правилам та нормам охорони праці.До основних функцій управління охороною праці належать:— прогнозування і планування робіт, їх фінансування;— організація та координація робіт;— облік показників стану умов і безпеки праці;— аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці;— контроль за функціонуванням СУОП;— стимулювання роботи по вдосконагірнню охорони праці.
Служба охорони праці створюється на підприємствах, установах та організаціях із кількістю працюючих 50 і більше осіб. В організаціях із чисельністю до 50 працюючих цю службу може представляти інженер, призначений за сумісництвом. При чисельності до 20 працюючих для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку. На підприємстві, де працює 50 осіб і більше, чисельність служби охорони праці визначається згідно Рекомендації щодо структури та чисельності служби охорони праці, що є доповненням до типового положення про службу охорони праці. Працівники служби охорони праці повинні мати вищу спеціальну освіту з охорони праці, а також практичний досвід роботи у відповідній галузі виробництва. По важливості діяльності та оплати праці вони прирівнюються до працівників провідних відділів та служб підприємства або установи. Підпорядковується служба охорони праці безпосередньо власнику.