Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ответы на ОП.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
94.79 Кб
Скачать
  1. Аспіраційні системи їх призначення та основи розрахунку.

Аспірація – це різновидність вентиляції. Термін “аспірація” означає всмоктування. Задача аспіраційних систем полягає в відсмоктуванні відходів (пороху, газів і т.д.) від технологічного обладнання в місцях їх утворення. Основними призначенням систем аспірації є створення нормальних санітарно-гігієнічних умов праці. Кількість відсмоктую чого ними повітря визначається , в першу чергу, виходячи з цією умови, а не з умови надійності транспортування відходів по трубопроводах.

До одновентиляторних систем аспірації із зміною витратою повітря (ОСАЗВП): система з підтримкою розрідження в колекторі – ОСАПРВ-1, система з підтримкою перепаду тиску, а тому, і швидкості повітря в транспортному трубопроводі – ОСАПРВ-ІІ, система з підтримкою розрідження в колекторі і підтримкою швидкості повітря в транспортному трубопроводі ОСАПРВ-ІІІ, система з підтримкою постійного розрідження і поверненням повітря в колектор ОСАПРВ-IV.

Розрахункові коефіцієнти. Максимальне виробництво системи аспірації з зміною витратою повітря пропонують визначати за допомогою рівняння:

де Lmax – максимальний розрахунковий коефіцієнт в системі аспірації, м3/ч

Li – витрата повітря в ітому місцевому відсмоктувачі, м3/ч

n – число, місцевих відсмоктувачів, шт.

Кп – коефіцієнт всмоктування повітря

К0 – коефіцієнт одночасної роботи відсмоктувачів

Кв – коефіцієнт запасу витрати повітря.

Мінімальне виробництво системи аспірації:

де пmin – мінімальне число ввімкнених місцевих відсмоктувачів.

Розрахункове значення коефіцієнта всмоктування повітря не повинен перевищувати 10%, але величина всмоктування може коливатися в широких межах.

Коефіцієнтом одночасної роботи місцевих відсмоктувачів називають відношення суми витрат повітря максимального числа одночасно працюючих відсмоктувачів до загальної суми витрат всіх місцевих відсмоктувачів системи.

  1. Основнi свiтлотехнiчнi характеристики.Класифікація типів освітлення.

Освітлення характеризується кількісними та якісними показниками, при цьому застосовують поняття системи світлотехнічних одиниць і величин.Основними поняттями цієї системи є світловий потік, сила світла, освітленість та яскравість.

Світловий потік – потік променевої енергії, що сприймається органами зору як світло. Джерела світла випромінюють світловий потік у різних напрямках неоднаково. Тому, щоб дати характеристику інтенсивності випромінювання, застосовуємо поняття «просторова або кутова щільність світлового потоку», яку називають силою світла. Взагалі, яскравість поверхні залежить не тільки від падаючого світлового потоку та коефіцієнта відбиття, а й від кута, під яким ми розглядаємо цю поверхню. До якісних показників умов зорової роботи належать фон, контраст об’єкта з фоном, видимість, показник осліпленості та ін.

Для вимірювання освітленості і світлотехнічних величин застосовують прилади — люксметри модифікації Ю-16, Ю-17, Ю-116, Ю-117 та портативний цифровий люксметр-яскравомір ТЭС 0693.

Виробниче освiтлення залежно вiд джерела свiтла може бути: природнiм, штучним та сумiщеним.

Природнє освiтлення обумовлено прямими сонячними променями та розсiяним свiтлом небосхилу, мiняється залежно вiд географiчної широти, ступеню хмарності, часу дiб вiд сотен частин люкс вночi до десятків тисяч люкс вдень.

Штучне освiтлення створюється штучними джерелами свiтла: лампами розджарювання або газорозрядними лампами.

Сумiщене освiтлення уявляє собою доповнення природнього освiтлення штучним в світлий час дiб при недостатньому за нормами природним освiтленням.