
- •Лабораторна робота № 1 Тема: Якісний аналіз органічних сполук
- •Теоретична частина
- •Експериментальна частина
- •Техніка безпеки
- •Контрольні запитання та завдання
- •Лабораторна робота №2 Тема: Методи добування та хімічні властивості алканів
- •Теоретична частина
- •Експериментальна частина
- •Техніка безпеки
- •Контрольні запитання та завдання
- •Лабораторна робота №3 Тема: Методи добування та властивості ненасичених вуглеводнів
- •Теоретична частина
- •Експериментальна частина
- •Техніка безпеки
- •Контрольні запитання та завдання
- •Лабораторна робота №4 Тема: Добування та хімічні властивості ацетиленових вуглеводнів
- •Теоретична частина
- •Експериментальна частина
- •Ацетилен пропускають через амонійний розчин монохлориду міді.
- •Техніка безпеки
- •Контрольні запитання та завдання
- •Лабораторна робота № 5 Тема: Хімічні властивості алкілгалогенідів Мета роботи: Вивчити хімічні властивості алкілгалогенідів, провести відповідні хімічні досліди.
- •Теоретична частина
- •Експериментальна частина
- •Техніка безпеки
- •Контрольні запитання та завдання
- •Лабораторна робота №6 Тема: Хімічні властивості спиртів
- •Теоретична частина
- •Експериментальна частина
- •Техніка безпеки
- •Контрольні запитання та завдання
- •Лабораторна робота №7 Тема: Методи добування та хімічні властивості альдегідів і кетонів
- •Теоретична частина
- •Експериментальна частина
- •Техніка безпеки
- •Контрольні запитання та завдання
- •Лабораторна робота № 8 Тема роботи: Методи добування та хімічні властивості карбонових кислот
- •Теоретична частина
- •Експериментальна частина
- •Техніка безпеки
- •Контрольні запитання та завдання
- •Лабораторна робота № 9 Тема: Методи добування та властивості амінів та α-амінокислот
- •Теоретична частина
- •Експериментальна частина
- •Техніка безпеки
- •Контрольні запитання та завдання
- •Лабораторна робота № 10 Тема: Властивості вуглеводів Мета роботи: Вивчити хімічні властивості вуглеводів.
- •Теоретична частина
- •Експериментальна частина
- •Техніка безпеки
- •Контрольні запитання та завдання
Техніка безпеки
1. Для досліду 3 потрібно взяти суху пробірку (усі реагенти отримують у лаборанта). Додавати воду до реакційної суміші лише тоді, коли весь натрій прореагує.
2. При попаданні розчину лугу на шкіру уражене місце промити великою кількістю води та нейтралізувати 1 %-им розчином оцтової кислоти.
3. Нагрівати суміш оцтової кислоти, ізоамілового спирту та концентрованої сірчаної кислоти безперевно струшуючи. Отвір пробірки направляти в бік від себе і студен-тів, які працюють поряд. Після виконання цього досліду реакційну суміш з залишка-ми ізоамілацетату вилити у спеціально відведений посуд ( в раковину не виливати)!
4. При попаданні кислоти на шкіру уражене місце промити великою кількістю води та нейтралізувати 1 %-им розчином гідрокарбонату натрію.
Контрольні запитання та завдання
Отримайте за допомогою реакції Гріньяра пропіловий, ізобутиловий, трет.бути-ловий спирти.
Напишіть приклади реакцій естерифікації. Наведіть механізм реакції.
Охарактеризуйте хімічні властивості алілового та пропаргілового спиртів.
Наведіть відмінності у реакційній здатності одноатомних та трьохатомних спиртів.
Наведіть механізм дегідратації 2-бутанолу.
Наведіть механізм пінакон-пінаколінового перегрупування.
Лабораторна робота №7 Тема: Методи добування та хімічні властивості альдегідів і кетонів
Мета роботи: Вивчити методи добування та хімічні властивості альдегідів та кетонів, провести якісні реакції.
Тривалість виконання: 4 год.
Теоретична частина
Найбільш характерні для альдегідів і кетонів реакції нуклеофільного приєднання. Висока реакційна здатність альдегідів і кетонів у цих реакціях
зумовлена полярністю зв,язку карбонільної групи |
|
Величи- |
на d+ на атомі карбону у функціональній групі залежить від радикалів, з якими він зв,язаний. Альдегіди більш реакційно здатні, ніж кетони, оскільки в кетонах відбувається компенсація часткового позитивного заряду на карбонільному атомі карбону за рахунок двох алкільних груп, які проявляють позитивний індукційний ефект (електронодонорні групи). Для карбонільній групі можливі реакції нуклеофільного приєднання спиртів, HCN, NaHSO3, реактивів Гріньяра. Приєднання азотистих основ (наприклад, аміаку, гідразину, гідроксиламіну, амінів) відбувається з подальшим відщепленням води. Альдегіди на відміну від кетонів легко окиснюються, що використовується в якісних реакціях (реакція срібного дзеркала, взаємодія з реактивом Фелінга). При вивченні властивостей карбонільних сполук необхідно виділити реакції за участю гідрогену біля атома карбону в α-положенні (альдольна конденсація) [1, с.361-392].
Експериментальна частина
Дослід 1. Добування ацетальдегіду
У пробірку наливають 1 мл етанолу, 3 мл хромової суміші, кидають шматочок невипаленої порцеляни (центри кипіння). Закривають пробірку корком з газовідвідною трубкою і обережно нагрівають. Кінець газовідвід-ної трубки опускають в пробірку з 2 мл води.
Спостереження:
Рівняння реакції:
Дослід 2. Реакція альдегідів з фуксинсульфітною кислотою
У пробірку до 1 мл фуксинсульфітної кислоти додають кілька кра-пель формаліну.
Спостереження:
Рівняння реакції:
Дослід 3. Реакція срібного дзеркала
У чисту пробірку наливають 2 мл водного розчину лугу і обережно нагрівають (доводять до кипіння). Потім цей розчин виливать, у пробірку поміщають 2-3 мл 1 %-го розчину AgNO3 і додають краплями 5 %-ий розчин аміаку, щоб осад, який утворився спочатку, зник. До утвореного амонійного розчину гідроксиду срібла додають 1 мл формаліну. Пробірку обережно підігрівають.
Спостереження:
Рівняння реакції:
Дослід 4.Реакція відновлення реактива Фелінга
Готують реактив Фелінга, змішуючи рівні об’єми розчину сульфату міді (розчин 1) та лужного розчину сегнетової солі (розчин 2). Розчин стає яскраво синього кольору. У пробірку з 2-3 мл свіжоприготованого реакти-ву Фелінга додають 0,5-1 мл розчину формальдегіду. Реакційну суміш обе-режно нагрівають.
Спостереження:
Рівняння реакції:
Дослід 5. Утворення гідросульфітних сполук
Наливають в пробірку 2-3 мл насиченого розчину гідросульфіту нат-рію, додають такий же об’єм ацетону, енергійно збовтують суміш, охоло-джуючи її.
Спостереження:
Рівняння реакції:
Висновок: