2. Способи документальних перевірок

Документальна перевірка є основним методологічним прийомом ревізії. Документ, який є об’єктом дослідження, повинен бути перевірений ревізором за формою і змістом відображених в ньому операцій. Після перевірки його можна характеризувати, як доброякісний або недоброякісний.

Доброякісний документ – це первинний документ, що відповідає діючим законам і положенням про документи і записи в бухгалтерському обліку.

Недоброякісним вважається документ, що не відповідає вимогам і відображає здійснену операцію в спотвореному вигляді. Недоброякісні документи за змістом відображених в них операцій вважаються підробленими і поділяються на дві групи: з матеріальною підробкою та з інтелектуальною підробкою.

Матеріальна підробка – це зміна змісту оригіналу документа шляхом підчисток, виправлень, дописок, відмітки заднім числом та інших способів. Ревізору важко встановити подібні факти.

Інтелектуальна підробка – це складання і видача документа, правильно оформленого з формальної сторони, але такого, що заздалегідь містить неправдиві дані. Щоб документ мав доказову силу, необхідно встановити:

• походження документа, час, місце та способи його складання;

• достовірність документа;

• автора (виробника) документа та його зв’язок з встановленим фактом;

• джерело та сферу ознайомлення автора (виробника) документа;

• дотримання вимог закону та відомчих правил при складанні документа;

• наявність інших даних, що підтверджують його достовірність, точність та повноту.

Документи можна досліджувати наступними способами:

1. Хронологічним – перевірка документів за всіма розділами і операціями без попереднього їх групування чи систематизації операцій. В цьому випадку ревізор досліджує документи за датами складання.

2. Систематизованими – який полягає в перевірці документів по кожному розділу окремо.

3. Комбінованим – дослідження документів поєднує хронологічний і систематизований способи, тобто ряд документів перевіряється в порядку їх підшивки, а інші – за економічно однорідними операціями.

4. Вибірковий – який полягає в тому, що ревізор за певною схемою відбирає частину документів для їх вивчення.

Документальна перевірка первинних документів здійснюється одночасно з перевіркою облікових регістрів по цих господарських операціях в наступній послідовності: від первинного документа до балансу або від балансу до первинного документа.

3. Органолептичні методичні прийоми контролю

Органолептичні методичні прийоми контролю використовуються для перевірки наявності, стану і використання об’єктів контролю, ці методи є засобом забезпечення збереження власності.

До таких методичних прийомів відносяться:

1. Інвентаризація – це спосіб перевірки фактичного стану і наявності товарно-матеріальних цінностей, основних засобів, грошових засобів і розрахунків і їх відповідальності даним бухгалтерського обліку. Основні завдання інвентаризації полягають в установленні фактичного стану і наявності основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів у касах, на рахунках, у банках, розрахунково-кредитних операцій, а також обсягів незавершеного виробництва підприємства.

2. Контрольний запуск сировини і матеріалів у виробництво (контрольний розкрій) – це спосіб перевірки обґрунтованості норм витрат сировини і матеріалів на випуск конкретного виду виробів, виконання робіт і наданих послуг. Проводиться з метою перевірки фактичних витрат сировини і матеріалів на виробництво, виходу деталей і готової продукції, відходів виробництва, продуктивності устаткування, а також встановлення реальності, правильності розробки та виконання норм витрат сировини і матеріалів, палива і енергії тощо.

3. Контрольний обмір – це спосіб перевірки правильності і достовірності звітних даних про виконані обсяги і вартість будівельно-монтажних і ремонтних робіт, оплачених або представлених до оплати. Проводиться цей прийом за участю відповідних спеціалістів і є різновидністю інвентаризації. При цьому ревізор встановлює відповідність фактичного стану об’єкту, що будується чи ремонтується його характеристиці чи призначенню, передбаченому в проектно-кошторисній документації і титульному списку, повному завершенню робіт, відповідності обсягу і вартості робіт прийнятих по актах.

4. Контрольне спостереження (вибіркове і суцільне) – це спосіб перевірки фактичного стану і правильності використання об’єктів, що перевіряються на місці. Проводиться воно з метою встановлення ступеня зносу основних засобів, МШП, порядку зберігання, прийому і відпуску товарно-матеріальних цінностей, стану трудової дисципліни і використаного робочого часу (хронометраж, фотографія робочого часу), при визначенні дефектів товарів тощо.

5. Лабораторний аналіз, експертна оцінка, технічні дослідження – це спосіб перевірки якості сировини, матеріалів, готової продукції, напівфабрикатів – проводиться з метою встановлення причин низької якості продукції, виконаних робіт і виникнення браку. В процесі ревізії часто виникає необхідність у висновку висококваліфікованого спеціаліста по якому-небудь питанню (по встановленню якості продукції, обсягу виконаних робіт, достовірності підпису, правильності бухгалтерського запису).

6. Службове розслідування – сукупність прийомів перевірки додержання службовими особами, а також робітниками і службовцями нормативно-правових актів, що регулюють виробничі відносини у різних ланках народного господарства (застосовують при перевірці скарг трудящих, вивченні причини порушення діючого законодавства, заподіяння матеріальних збитків тощо).