- •2. Джерела виникнення і розвитку теорії фізичного виховання:
- •3. Вихідні поняття теорії фізичного виховання: фізична культура, фізичне виховання, фізичний розвиток, спорт, система фізичного виховання, фізичні вправи, якості, навички, принципи, методи тощо.
- •4. Система фізичного виховання
- •Основи української національної системи фізичного виховання
- •5. Умови функціонування системи фізичного виховання:
- •Основні завдання фізичного виховання
- •Оздоровчі завдання
- •Виховні завдання
- •Лекція №2 «Засоби фізичного виховання»
- •Література
- •Вільчковський е.С., Курок о.І. Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку: Навч. Посіб. - Суми: втд «Університетська книга», 2008. – с. 52-60.
- •Теория и методика физического воспитания: Учебник / Под ред. Б.А.Ашмарина. – м.: Просвещение, 1990. – с. 30−42.
- •Теория и методика физического воспитания: Учебник / Под ред. Г.Д.Харабуги. − изд. Второе, перераб. И доп. − с. 39−53.
- •3 . Техніка фізичних вправ
- •4. Характеристики рухів:
- •5. Основні умови раціональної спортивної техніки
- •6. Класифікація фізичних вправ:
4. Система фізичного виховання
Головною рушійною силою розвитку суспільства є певні потреби, їх виникнення обумовлене впливом на особу відповідних умов суспільного розвитку. Потреби визначають поведінку суспільства та окремої особи, їх ставлення до умов життя. Розрізняють потреби особисті (однієї людини), групові (сім'ї, класу тощо) та суспільні (всього суспільства). Крім того, вони можуть бути матеріальними і духовними. Окремо можна виділити природні потреби в рухах і задоволенні інших фізіологічних функцій організму. Для забезпечення конкретних потреб у кожному суспільстві формуються відповідні системи. Вони являють собою сукупність певних елементів, організаційно об'єднаних в одне ціле спільною функцією для забезпечення тої чи іншої потреби цілого суспільства, групи людей або однієї людини. Так, для забезпечення потреби в інтелектуальному розвитку створюється система освіти. Для своєї безпеки суспільство створює систему оборони, для лікування — систему охорони здоров'я і т. ін. Для задоволення потреби у формуванні всебічно розвиненої особистості суспільство формує систему фізичного виховання.
Система фізичного виховання входить до суспільного виробництва і впливає на нього опосередковано через суб'єкта виробничих відносин — людину. Вона задовольняє не тільки біологічні потреби в рухах, але і соціальні (формування особи, вдосконалення суспільних відносин). Зрозуміло, що, підпорядковуючись біологічним законам, при достатній руховій активності фізичний розвиток особи може здійснюватись природним шляхом без педагогічного втручання в цей процес. Але рівень рухової активності сучасної людини недостатній для забезпечення належного рівня її фізичних можливостей. Лише система фізичного виховання, реалізуючи свої специфічні функції, може цілком задовольнити потреби людей в руховій активності, забезпечивши їм високий рівень здоров'я і фізичної дієздатності.
Основи української національної системи фізичного виховання
Зміст системи фізичного виховання розкривають телеологічні, науково-методичні, програмово-нормативні та організаційні основи. Телеологія — це наука, за якою розвиток є здійсненням наперед визначеної мети. Визначаючи мету, роль і місце фізичного виховання в загальній системі виховання, керуються визнаними загальнолюдськими цінностями. Тому наші погляди на фізичне виховання необхідно базувати на принципах природовідповідності гуманізму і демократизму цього процесу, його змісту, мети, засобів та методів. Визначальною умовою побудови педагогічного процесу з фізичної культури на сучасному етапі розвитку системи є забезпечення на заняттях творчої співпраці його учасників.
Науково-методичні основи. Сучасна система фізичного виховання базується на широкому комплексі наукових даних, що є передумовою розуміння і раціонального використання законів, яким підпорядковане фізичне виховання. Науково-методичну основу системи фізичного виховання утворюють суспільні (історія й організація фізичної культури, соціологія спорту та ін.), природничі (прикладно-спеціалізовані розділи анатомії, фізіології, біохімії, біофізики, гігієни, медицини та ін.) та психолого-педагогічні (психологія фізичного виховання та ін.) науки, які безпосередньо обслуговують практику фізичного виховання. Правові, програмні та нормативні основи. Вагомих успіхів у розвитку фізичної культури можна досягти лише за умови його надійного правового, програмового та нормативного забезпечення, що виражається у конкретних документах і матеріалах, розроблених державними органами управління у сфері фізичної культури і спорту. До них належать: Закон України «Про фізичну культуру і спорт», Державна програма розвитку фізичної культури, Державні вимоги до фізичного виховання, навчальні програми для всіх ланок системи (починаючи з дітей Дошкільного віку і до військовослужбовців), національна спортивна класифікація, Державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості населення України.
Організаційні основи передбачають функціонування відповідних організацій, установ І товариств, що керують розвитком фізичної культури І спорту в Україні. Центральним органом державної виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту є Державний комітет молодіжної політики, спорту І туризму Він забезпечує реалізацію державної політики в галузі фізичної культури І спорту, несе відповідальність за й виконання
