Міністерство освіти і науки, молоді та спорту
України
Київський національний університет ім. Т. Шевченка
Реферат
на тему : «Джерела вивчення історії первісного суспільства»
з предмету історія первісного суспільства
Виконала студентка І курсу 6-ої групи
Історичного факультету
Шалига Ольга
План реферату :
Вступ………………………………………………….3
Дані наук (археологія)……………………………….5
Етнологічні дані……………………………………...9
Антропологічні дані………………………………...12
Лінгвістичні дані……………………………………14
Дані інших наук……………………………………..15
Висновки……………………………………………..18
Додаток……………………………………………….20
Список використаної літератури……………………22
Вступ
Існує багато джерел вивчення історії суспільства, і всі вони різні. Колом джерел цієї історичної науки є : все, що може давати нам свідчення про минуле людства, все, що людина створила, все, на що людина впливала, а також все, що впливало на саму людину і її безпосередню діяльність. Тобто будь-які об’єкти, які людина створила в процесі соціальної діяльності – це, наприклад, керамічні вироби, кам’яні знаряддя праці (чопери, чопінги, скребла, рибальські гачки, нуклеуси, гостроконечники, сколи), будинки, написи на камені, малюнки на камені, наприклад, у печерах Альтаміра в Іспанії, Ласко у Франції, і у Шульган-Таш (більше відома як Капова) печера, що на Південному Уралі були знайдені малюнки на стінах цих печер. Там були зображення носорогів, мамонтів, коней, бізонів, кабанів, відбитки людських долонь. Печеру Ласко іноді називають навіть «Сікстинською капелою первісного живопису». Печера Ласко та Альтаміра відносяться до солютрейської культури.
Слід зазначити, що матеріальні об’єкти мають так би мовити двоїсту природу : 1. первинне цільове призначення, тобто саме для чого вони вироблені, створені; 2. можуть надати історику інформацію про соціальний розвиток суспільства, у якому вони були вироблені, а отже, таким чином стати цінним історичним джерелом. Окрім безпосередньо істориків, матеріальні об’єкти соціальної діяльності людей вивчають також правознавці, соціологи, політологи, мистецтвознавці. Важливе значення має виявлення (визначення) напряму дослідження соціального розвитку. Якщо керуватись цими міркуваннями, то більшість дослідників дають визначення поняттю «історичні джерела» як матеріальні об’єкти, створені людиною, з яких історик здобуває інформацію про процес соціального розвитку суспільства. Саме таке визначення поняття «історичні джерела» дає змогу включити в його зміст всі об’єкти матеріальної культури, духовної культури, соціальної культури, що були створені в процесі людської діяльності. Історику первісного суспільства таке визначення дає змогу залучити для відтворення історичного розвитку далекого минулого, від якого не залишилось писемних джерел, дані про оточуюче середовище, умови людської життєдіяльності в первісну епоху, коли природне середовище часто мало вирішальне значення для розвитку та існування людського колективу. Проте, серед спеціалістів немає спільної думки щодо того, які саме об’єкти природного середовища слід вважати історичними джерелами : тільки ті, які змінені людською діяльністю, тобто створені не лише природою, а й людиною, або ж усі об’єкти оточуючого середовища, які мають відношення до життєдіяльності людини, у цей період, незалежно від того, чи є вони продуктом людської діяльності і саме до якої міри та ступеня. На мою особисту думку, історичними джерелами слід вважати всі об’єкти оточуючого середовища, адже усі вони тісно пов’язані між собою і створюють єдине ціле, яке вже можна розглядати з різних боків, і під різним кутом. Археологічні, геологічні, географічні, етнологічні, антропологічні, палеозоологічні джерела є однією системою у первісні історії суспільства, де кожен окремий об’єкт є цілою частиною цієї самої системи, яка і є визначальною його змісту й значення для відтворення історичної реальності.
Отже, тепер ми можемо дати таке визначення поняттю «історичні джерела» - це власне носії інформації, які є основою для реконструкції історичного минулого людства. У процесі взаємодії дослідника (історика) з об’єктом дослідження виникає досить складна ситуація,коли в одному інформаційно-комунікативному полі поєднуються об’єктивність інформації, що присутня в історичних джерелах, і суб’єктивність її здобуття і сприйняття істориком. Адже історик обирає ту інформацію, яка йому необхідна для вирішення поставленої проблеми, завдання. Ступінь об’єктивності залежить, насамперед, від мети, яка була поставлена перед науковцем. Якщо мета відповідає історичній реальності,то ступінь отримання об’єктивної інформації залежить лише від пізнавальних можливостей дослідника, рівня забезпечення дослідження методологічними і методичними засобами наукового аналізу історичних джерел. Інформація в історичних джерелах поділяється на два види. Перший – це та інформація, яка була здобута й використана дослідниками у практичній роботі. Другий – це інформація, яка існує в об’єкті, але поки що невідома дослідникові й тому не може бути ним практично використана. Її називають захованою або потенційною інформацією. І саме цієї інформації більше в історичних джерелах, аніж здобутої чи використаної, і вона є практично невичерпною.
Історик повинен вміти розрізняти і з’ясовувати схожість і відмінність між об’єктами класифікації та встановити природу їх виникнення. Первісна історія є майже «безписемним періодом»; найважливіші писемні джерела відіграють для первісної історії, крім останнього її періоду, незрівнянно меншу роль, ніж інші види джерел. Проте, писемні джерела є основними об’єктами класифікації в історичному джерелознавстві.
Матеріальні джерела і матеріали природничих наук – ось на чому базується первісна історія. Багато наук пов’язано з історією первісного суспільства, ось як, наприклад, археологія, лінгвістика, етнологія, антропологія, природничі науки (палеодемографія, палеозоологія, палеоботаніка). Проте, слід пам’ятати, що є такі науки, які перехрещуються. Таким яскравим прикладом є етнологія й археологія.