1.7. Основні риси „нової економіки” – економіки знань.

Останні два десятиліття ХХ ст.. відмічені становленням новітньої глобальної економічної системи. На зміну індустріальному і постіндустріальному укладу світової економіки прийшла нова модель економіки, яка базується на інноваційному типі розвитку.

Нова економічна система характеризується зміною основних конкурентних переваг. Це проявляється в посиленні ролі нематеріальних активів, розширеному інвестуванні в інтелектуальний капітал.

Інвестиції в людський капітал і формування на цій основі інтелектуального капіталу суспільства перетворюються на пріоритетний загальнонаціональний інтерес.

Характерні риси економіки знань:

1. Розширення меж ринків. Світ стає маленьким, а ринок великим.

2. Скорочення життєвого циклу товарів. Зберегти позиції можна двома способами: постійно пропонувати щось нове, а також постійно зменшувати витрати по існуючій номенклатурі товарів і послуг. Проте в світі різко зросла швидкість цих процесів.

3. Ускладнення організації бізнес-процесів. Намагання зменшити витрати веде до посилення і поглиблення спеціалізації. Але процеси ідуть вже не в рамках великих компаній. Сьогодні великі фірми все частіше виносять операції на „аутсорсінг”. Ланцюг створення доданої вартості складається із десятка і сотень компаній, які не зв’язані між собою відношеннями власності, але можуть достатньо ефективно управляти ззовні на основі довгострокових контрактів. Підвищується функція інтеграції і координації.

4. Підприємницька ініціатива, взаємна довіра між партнерами.

Тема 2. Класифікація (типологія) інновацій

Існує багато видів класифікації інновацій. Кожна класифікація побудована за певною класифікаційною ознакою і виконує певне цільове навантаження.

За рівнем впливу на ринки і рівнем новизни виділяють:

• трансформаційні;

• значимі;

• еволюційні.

Еволюційні інновації не мають високої ступені новизни і не впливають суттєво на фінансовий стан ринку.

Трансформаційні інновації мають високу ступінь новизни, приводять до кардинальних змін фінансового стану ринку, створюють нові ринки.

Значимі інновації займають проміжне положення між еволюційними і трансформаційними.

За рівем зміни ринку виділяють:

• підривні;

• підтримуючі.

Інновація, яка допомагає змінити ринок називається підривною. Вона „підриває” або призупиняє зростання доходності і потенціал створення цінності існуючих пропозицій. Виділяється два типи підривних інновацій: інновації, які зорієнтовані на нижні сектори ринку, і інновації, які створюються для нових ринків.

Інновація, яка просто змінює динаміку ринку в межах існуючих рамок, називається підтримуючою. Підтримуючі інновації: покращення, які будуються на нових технологіях, продуктах/послугах, ринковій стратегії і т.д. Вони можуть бути проривними (радикальними), еволюційними. Підтримуючі інновації орієнтуються на визначених споживачів на головних ринках.

За ступенем радикальності (базисні (радикальні), системні, поліпшуючі, псевдоінновації). Базисні інновації — це інновації, які виникають на базі крупних винаходів, які закладають основу новим, раніше невідомим продуктам чи процесам, основаним на нових наукових принципах. Системні інновації представляють собою нові функції, які виникають шляхом поєднання складових частин радикальних інновацій. Поліпшуючі — реалізують дрібні і середні винаходи, які вдосконалюють технологію виготовлення і/чи технічні характеристики уже відомих товарів.

За характером задоволення потреб (які створюють нові потреби і які розвивають існуючі);

За предметом використання (інновація-продукт, інновація-процес, інновація-сервіс, інновація-ринки).

За областю (сферою) використання (науково-технічні, промислові, організаційно-управлінські, інформаційні, економічні, соціально-культурні і т.д.).

За причинами виникнення — стратегічні (упереджуючі) і реактивні.

За характером впливу на ринково-технологічні можливості фірми (архітектурні, нішестворюючі). Архітектурні інновації приводять до старіння існуючих технологій, продуктів, ринків. Нішестворюючі інновації зберігають продуктово-технологічні можливості, але порушують існуючі ринково-споживчі зв’язки. Вони створюють нові ринкові ніші для існуючих технологій і продуктів.

За рівнем розробки і масштабом поширення (глобальні, державні, регіональні, галузеві, корпоративні, фірмові).

За роллю в процесі виробництва (основні і які доповнюють основні).

За часом виходу на ринок (інновації-лідери, інновації послідовники).

За особливостями інноваційного процесу (внутрішньоорганізаційні і міжорганізаційні).