Тема 8. Венчурне фінансування інноваційних проектів

Сутність венчурного капіталу

Венчурний капітал відображає систему відносин між суб’єктами венчурного підприємництва, що забезпечує акумуляцію вільних коштів і вкладення їх в інноваційні проекти з метою дослідження, освоєння і комерціалізації нововведень.

Особливості венчурного капіталу:

• цільова спрямованість - отримання надприбутків від комерціалізації інновацій;

• основна функція - забезпечення завершення інноваційного проекту незалежно від етапу до його підключення;

• висока ступінь потенційної доходності і високий ступінь ризику;

• довготерміновий характер венчурних інвестицій (отримання прибутків на вкладення у венчурні фірми відбувається не раніше, ніж через 5—10 років);

• тимчасовість існування венчурної структури;

• зміна організаційно-правової форми венчурної структури впродовж життєвого циклу інноваційного проекту (закрите акціонерне товариство з обмеженою відповідальністю - командитне товариство - відкрите акціонерне товариство). Проте даний механізм зміни організаційно-правової форми не є єдино можливим. Засновники венчурної компанії можуть і не змінювати форму бізнесу та продати підприємство у формі закритого акціонерного товариства обмеженому колу майбутніх акціонерів;

• приналежність її до малого та середнього бізнесу.

Характерні відмінності венчурного фінансування від традиційних форм кредитування підприємницьких проектів

1. Венчурне фінансування високоризикових проектів здійснюється без гарантованого забезпечення заставою. Єдиною заставою служить спеціально погоджена доля акцій існуючої чи новоствореної фірми.

2. Інвестиції венчурного капіталу направляються або в акціонерний капітал в обмін на долю чи пакет акцій, або надаються у формі інвестиційного кредиту, як правило, середньострокового, на термін від 3 до 7 років. На практиці часто зустрічається комбінована форма венчурного інвестування. При наданні інвестиційного кредиту процентна ставка за таким кредитом або не встановлюється, або складає LIBOR + (2-4%).

3. Венчурний інвестор, як правило, не намагається придбати контрольний пакет акцій компанії. і в цьому його корінна відмінність від „стратегічного інвестора” чи „партнера”.

4. Інвестори венчурного капіталу поділяють з підприємцем повну відпо­відальність, фінансовий i біржовий ризики.

5. Венчурний інвестор при реалізації проекту отримує основний дохід не від господарської діяльності фірми, як це відбувається за умов звичайного фінансування, а від збільшення її ринкової вартості. Вкладників в першу чергу цікавить збільшення розміру акціонерного капіталу або ж підвищення ринкової вартості акцій для подальшого продажу своєї частки (переважно у вигляді цінних паперів), а не перспектива прибуткової господарської діяльності та отримання від неї постійних прибутків.

Захист інвесторів і шляхи зниження ризиків:

1. Венчурні інвестори вкладають капітал у фірми, акції яких не обертаються у вільній продажі на фондовому ринку, а повністю розподілені між акціонерами – фізичними чи юридичними особами.

2. Венчурний капітал не може бути виведений з проекту до повного завершення життєвого циклу проекту.

3. Жорсткий відбір проектів, які будуть прийняті до реалізації.

4. Участь інвесторів в управлінні проектами на всіх етапах їх здійснення, починаючи з експертизи ще "сирих" підприєм­ницьких ідей і закінчуючи забезпеченням ліквід­ності акцій новоствореної фірми.

5. Регулювання рентабельності вкладень інвестицій шляхом визначення пайової долі акціонерного капіталу, якою володітиме венчурний інвестор при виході з бізнесу. Якщо рентабельність проекту не достатньо висока, при продажі венчурного підприємства, інвестори можуть отримати частку акцій, яка буде більшою за частку початкових вкладень.

Механізм венчурного фінансування

Функції і роль венчурних інвесторів на кожній стадії життєвого циклу інновації представлені в таблиці.

Стадії венчурного фінансування, як правило, відповідають стадіям виконання інноваційного проекту.

На першій стадії „виникнення” технологічної інновації, яка триває 2—6 років, ви­діляють два етапи фінансування венчурних інвесторів: достартове, яке ділиться на фінансування ранньої стадії та початкове фінансування, і стартове фінансування.

Друга стадія інноваційного циклу „зміцнення і зростання” триває 3-6 років. На цій стадії відбувається розширене фінансування, яке включає підготовчий і основний етапи фінансування.

На третій стадії „зрілості” настає звужене фінансування. На цій стадії функції венчурного капіталу від активної участі у фінансування переходять до допомоги і сприяння. Кінцевою ціллю інвесторів венчурного капіталу є вихід із проекту і одержання доходу шляхом продажі акцій, які отримані в обмін на інвестиції на фондовому ринку, чи якій-небудь зацікавленій компанії по досягненню етапу ліквідності.

Таблиця 4.8..

Схема венчурного фінансування та його результативність на різних стадіях інноваційного циклу

Стадії циклу Характе-ристики	Виникнення				Зміцнення і зростання				Зрілість
Етапи фінансування	Достартове		Стартове (перший етап)	Розширене фінансування				Звужене фінансування
	Фінансування ранньої стадії	Початкове фінансування		Підготовчий етап (другий етап)		Основний етап (третій етап)
Фінансові функції	Передвенчурне фінансування		Залучення ініціативного капіталу	Пошук співінвесторів		Пошук співінвесторів, поповнення обігових коштів			Випуск акцій та інших цінних паперів
Термін фінансування	1–3 роки		1–3 роки	2–3 роки		1–3 роки			...
Обсяг фінансування	$		> в 2 рази	> в 10–25 раз		> в 10–20 рази			...
Нефінансові функції	Оцінка проектів, складання плану проекту		Визначення під-приємницької групи	Передача досвіду, па-тентні послуги, юридич-ний захист, допомога у випуску продукції		Залучення додаткових менеджерів, створення групи маркетингу, вдосконалення товарів			Допомога в пошуку опікунів і покупців фірми
Роль венчур-ного капіталу	Організаційна				Допомога, сприяння		Допомога			Вихід з бізнесу
Результати фінансування	Збитки		Збитки	Збитки		Прибутки			Прибутки
Очікувана від-дача на інвес-тований капітал	80		60	50		30

Отже, венчурне інвестування ­­– це багатоетапний цілісний процес. Тривалість повного циклу ризикових капіталовкладень в одну фірму коливається в дуже широких межах. Відомі випадки, коли з моменту народження фірми до її реєстрації на біржі проходило менше 3-х років. Проте в більшості випадків цей термін займає 5-10 років. За оцінками спеціалістів, які вивчають американський досвід венчурного підприємництва, період формування і „дозріван­ня” малих інноваційних фірм триває в середньому 5-7 років. Потім приблизно 20% малих фірм перетворюються у відкриті корпорації, 60% поглинаються потужнішими конкурентами, а 20% стають банк­рутами