- •Тема 1. Інновація як об’єкт інноваційної діяльності.
- •1.1. Зміст поняття „інноваційна діяльність”
- •1.2. Зміст поняття „інновація”. Статичний і динамічний підходи до його визначення.
- •1.3. Ознаки інновації, відмінність інновації від новації.
- •1.4. Становлення теорії інноваційного розвитку та її сучасні концепції
- •1.5. Види і характеристика технологічних укладів
- •1.6. Життєвий цикл технологічного укладу
- •1.7. Основні риси „нової економіки” – економіки знань.
- •Тема 2. Класифікація (типологія) інновацій
- •Тема 3. Організаційні форми інноваційної діяльності
- •3.1. Організаційні форми інноваційної діяльності промислових компаній
- •3.2. Малий бізнес і інноваційна діяльність
- •3.3. Технопаркові структури інноваційної діяльності
- •Тема 4. Інноваційний процес
- •4.1.Поняття інноваційного процесу. Основні етапи інноваційного процесу
- •4.2. Інноваційний лаг
- •4.3.Властивості інноваційного процесу
- •4.4.Моделі інноваційного процесу
- •4.5. Технологічні межі і розриви
- •Тема 5. Інноваційна політика та інноваційна стратегія підприємства
- •1. Здійснення моніторингу, аналіз внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства, визначення або уточнення місії підприємства, пріоритетних напрямів розвитку, постановка стратегічних цілей.
- •2. Вибір інноваційної стратегії.
- •3. Етап реалізації інноваційних стратегій.
- •Загальна оцінка інноваційного потенціалу підприємства
- •Оцінка стану інноваційного клімату
- •Оцінка інноваційної активності підприємства
- •Тема 7. Управління інноваційними проектами
- •Розробка концепції інноваційного проекту
- •Оцінка і визначення пріоритетності проектів
- •Технічна і економічна готовність проекту
- •Планування інноваційних проектів
- •Тема 8. Венчурне фінансування інноваційних проектів
- •Стан і перспективи венчурного фінансування в Україні
- •Джерела венчурного капіталу
- •Тема 10. Державна підтримка інноваційної діяльності
- •Матричні моделі
- •Основні напрями та принципи державного регулювання інноваційної діяльності
- •1. Законодавчі акти.
- •2. Обсяги і джерела інвестицій.
- •3. Податкові важелі.
- •4. Фінансово-кредитні важелі.
- •5. Ліцензування і квотування.
- •6. Підтримка інфраструктурних утворень.
1. Здійснення моніторингу, аналіз внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства, визначення або уточнення місії підприємства, пріоритетних напрямів розвитку, постановка стратегічних цілей.
На даному етапі аналізується внутрішнє середовище, оцінюється інноваційний потенціал підприємства, а також стан зовнішнього середовища і дається оцінка інноваційного клімату підприємства, визначається інноваційна позиція, розроблюється дерево цілей.
На практиці досить активно використовується SWOT-аналіз. Але необхідно мати на увазі, що ефективне застосування цього управлінського інструменту вимагає, щоб аналіз проводився по всій розширеній організації, а не тільки в рамках бізнес-одиниці або функціональної структури. Правильне використовування цього інструменту повинне дозволити ідентифікувати ключові розриви, відставання і сприяти розробці стратегії по їх ліквідації.
Абревіатура SWOT:
1. S – strength ( – сила),
2. W – weakness (- слабкість),
3. O – opportunity (– можливість),
4. T – threat ( – загроза).
Матриця SWOT–аналіза будується на двох векторах. На горизонтальній вісі відображається стан зовнішнього середовища з розбивкою на можливості і загрози. На вертикальній вісі відображається стан внутрішнього середовища підприємства з розбивкою на сильні і слабкі сторони. На перетині отримуємо 4 квадранти:
„сила –можливості”;
„сила – загрози”; (передбачаються спеціальні заходи збереження сильних сторін)
„слабкість-загрози”; (передбачаються спеціальні заходи по трансформації організації)
„слабкість-можливості”.
Логічно SWOT–аналіз здійснювати на основі використання концепції ключових факторів успіху (КФУ). Виявлені на галузевому ринку КФУ порівнюються з сильними і слабкими сторонами підприємства і тільки після цього визначаються, які параметри потенціалу підприємства реально сильні чи слабкі. Дальше ці висновки уточнюються, порівнюються з можливостями і загрозами зовнішнього середовища.
S - 1 Потенційні внутрішні сильні сторони організації |
W - 2 Потенційні внутрішні слабі сторони організації |
- Запатентована технологія |
- Застарілі потужності |
- Добре продумані стратегії функціональних сфер |
- Недолік управлінських знань |
- Краща організація рекламних кампаній |
- Відставання в області НДДКР |
- Досвід в області продуктових інновацій |
- Дуже вузька продуктова лінія |
- Ефективне управління |
- Слабий імідж на ринку |
- Вигідне положення на кривій досвіду |
- Слаба дистрибутивна сіть |
О – 3 Потенційні зовнішні можливості |
T - 4 Потенційні зовнішні загрози |
- Можливість швидкого зростання в результаті значного збільшення ринкового попиту - Зниження торгових бар'єрів міжкраїнами - Інноваційна технологія |
- Зростання продажів продуктів-замінників - Зміна потреб і смаків покупців |
Результати проведення аналізу зовнішнього середовища організації дозволяють її менеджерам ідентифікувати зовнішні можливості і загрози.
Після ідентифікації внутрішніх сильних і слабких сторін організації, ці характеристики необхідно оцінити з точки зору перспектив розробки стратегії.
Необхідно осмислити відповіді на наступні питання:
- Чи володіє організація внутрішніми сильними сторонами або ключовими компетенціями, навколо яких може бути побудована інноваційна стратегія, що здатна реалізувати зовнішні можливості?
- Які галузеві можливості може використовувати організація при наявних ресурсах? Які галузеві можливості є "найкращими"?
- Чи роблять слабкі сторони організації вразливою її конкурентній боротьбі, і чи позбавляють вони організацію здатності використовувати певні галузеві можливості? Виправлення яких слабких сторін необхідно закласти в стратегію?
- Про які зовнішні загрози найбільше повинні турбуватися управлінці, і які стратегічні кроки слід розробити для найкращого захисту від них?
