
- •1. Роль теорії літератури в осмисленні досвіду художньої творчості.Короткі відомості про виникнення і розвиток теоретико-літературної думки.
- •2. Взаємозв*язок теорії літератури з історією літератури та літературною критикою.
- •3. Допоміжні наукові дисципліни літературознавства.
- •4. Значення бібліографії для науково-дослідної роботи в галузі літературознавства.
- •5.Предмет і специфіка художньої літератури.
- •6. Спільне і відмінне, специфічне в пізнанні дійсності між мистецтвом і наукою.
- •7. Своєрідність образотворчого зображення дійсності в художній літературі та різних видах мистецтв.
- •9. Творці літератури.Талант і геній,їх роль у творенні шедеврів.Єдність раціонального й ірраціонального,об*єктивного й суб*єктивного начал у творчості.
- •10. Естетична природа літератури.Естетика слова.О.Потебня про об*єктивний і суб*єктивний зміст слова.
- •12. Пізнавальне значення художньої літератури.
- •13. Роль художньої літератури в ідейному,моральному та естетичному вихованні читачів.
- •Громадянська позиція письменника і художнє відкриття.Відтворення у літературі суспільних прагнень та ідеалів.
- •15. Творча лабораторія письменника.Поняття про естетичний ідеал митця.
- •16. Проблема народності літератури,її конкретно-історичний характер.Розвиток поглядів на народність літератури.
- •18. Поняття цілісності художнього твору,взаємодія в ньому змісту й форми.Поняття про художній світ твору.
- •23 Соціально-історична зумовленність тем,ідей,образів у творах літератури.
- •24 Життєва (історична) і художня правда в творах літератури.
- •25. .Роль фантазії,вимислу в художній літературі.
- •27. Художній образ,характер.Тип і прототип.Засоби типізації та індивідуалізації образів-персонажів.
- •29. Основні елементи сюжету і різні способи побудови його у зв*язку із задумом письменника. Сюжет і фабула.
- •30. Позасюжетні елементи літературного твору. Їх ідейно-художня функція в літературних творах.
- •31. Роль авторських відступів у художніх творах.
- •32. Портретна характеристика персонажів у художніх творах.
- •33. Пезаж,його роль у художньому творі.
- •34)Художня деталь, її ідейно-естетична функція в літературному творі
- •36)Види епічних творів, їх історичний розвиток
- •37. Види ліричних творів у процесі історичного розвитку
- •38.Види драматичних творів їх історичний розвиток
- •39. Повість і роман, їх жанорві ознаки, різновиди
- •41. Байка як жанр епічного роду літератури
- •42. .Художня пібліцистика.Мемуари,художній нарис,фейлетон і памфлет.
- •43. Громадсько-політична лірика.Поняття про ліричного героя.
- •47. Основні жанри літературознавчих праць: рецензія,передмова,післямова,коментар,літературно-критичний нарис,монографія
- •49. Взаємодія народної розмовної і літературної мови.Звертання письменників до джерел розмовної мови.
- •50.Мова автора і мова персонажів.Мова персонажів як засіб їх характеристики,типізації та індивідуалізації.
- •51. Багатозначність слова.Естетична функція слова в мові літературного твору.
- •52. Основні групи засобів образності й виразності мови літературного твору (поетична лексика,поетичний синтаксис,фонетична організація поетичної мови).
- •53. Добір слів для передачі смислових і емоційних відтінків(синоніми,омоніми,антоніми).
- •55. Прості і скалдні тропи в художній л-рі, їх удейно-естетична функція
- •56. Епітет, його види, ідейно-естетична функція
- •58. Метонімія,синдекоха,їх ідейно-естетична функція.
- •59. Гіпербола і літота,алегорія і символ у художніх творах.
- •60. Сатира і гумор,іронія і сарказм як засоби зображення дійсності.
- •61. Оксиморон та перифраз у художніх творах.
- •62. .Фігури поетичної мови (повтор,інверсія,еліпсис,паралелізм).
- •63. Риторичні запитання,оклики,й звертання,їх ідейно-естетична функція в художніх творах.
- •64. Асонанси,алітерації,звуконаслідування в художніх творах.
- •66. Мова віршова і прозова.Емоційно-музична виразність віршової мови.
- •70. Силабічна система віршування,її характерні риси.Розвиток силабічного віршування в Україні.
- •71. Силабо-тонічна система віршування,її в Україні.
- •72. .Стопа - основна ритмічна одиниця віршового рядка.Стопи і розміри силабо-тонічних віршувань.
- •73. Основні й допоміжні ритмічні елементи силабо-тонічної системи віршування.
- •74. Рими,їх різновиди і значення.Способи римування.
- •75. Види строф і віршових форм,їх історичний розвиток.
- •79.Літературні впливи і взаємовпливи, їх історична зумовленість.
- •80. Творчий метод як сукупність основних принципів художнього зображення дійсності.
- •81. Літературні напрями і літературні течії. Їх історичний розвиток.
- •82. Бароко. Його особливості, історична доля.
- •83. Класицизм, його основні принципи. Поділ жанрів на високі й низькі. Правило трьох єдностей. Раціоналістичний характер естетики класицизму
- •84. Сентименталізм і романтизм у літературі. Їх принципи та історична доля.
- •85.Основні риси романтизму як творчого методу
- •86.Розвиток реалізму в українській літературі
- •87.Соціалістичний реалізм, його сучасні тлумачення
- •88. Модернізм у літературі, його основні течії.
- •89. Поняття про постмодернізм, його риси в сучасній українській літературі.
- •90. Основні посібники з літературознавства, словники. Вивчення теорії літератури в загальноосвітній школі.
81. Літературні напрями і літературні течії. Їх історичний розвиток.
Авангардизм-течія в літературі та мистецтві, яка з’явилася в другому десятиріччі ХХст. та проявилася в стихійному протесті проти інших традицій в розвитку художньої культури.
Бароко – один із художніх напрямів кінця XVI-другої полов.XVIIIст. , що відзначався пишною декоративністю й особливою урочистістю та багатою метафоричністю, високою емоційністю й посиленим інтересом до зображення контрастних явищ. Найчіткіше бароко проявилося в архітектурі та малярстві.
В Україні –в будівлях С. Ковніра.
В українській літературі-панегіриках, проповідницькій прозі, вертепній драмі тощо.
Бароко в художній та інтелектуальній творчості в Україні (середина XVII-XVIIIст.):
“Синопис, чи Коротке зібрання од різних літописців(1674)”, козацькі літописи.
Поети представники класичного бароко: Якуб Галатович, Лазар Баранович, Іван Величковський, Феофан Прокопович, Григорій Сковорода.
Декадентство- літературна течія в європейській літературі, мистецтві та культурі, яка проповідувала ідеї «чистого мистецтва»(«мистецтва для мистецтва»), відмежовування від соціальних конфліктів тощо.
У Галичині письменники-декаденти створили літературне угруповання «Молода муза»(1906-1909).
У Східній Україні декаденти групувались навколо «Української хати».
Експресіонізм- одна з авангардистських течій в літературі та мистецтві першої чверті 20ст., представники якої проголошували єдино дійним духовний світ людини, що часто поданий у фантастичному чи гротескному ракурсі. Як приклад –театральні вистави Леся Курбаса.
Імпресіонізм- течія в мистецтві другої полов. 19-поч. 20ст. “Пейзажне бачення ”навколишньої дійсності, зображення життя соціальних низів, використання художньої деталі для передачі найменших відтінків навколишньої дійсності.
Класицизм- художній метод і напрям в європ. Літер. Та мист. 17ст-поч. 19ст. представники якого проголошували ідеальним і класичним, гідним наслідування своєрідно трактоване античне мистецтво.В українській літературі принципи класицизму знайшли відображення у шкільній літературі, в трагікомедії Ф. Прокоповича ‘’Валидимир.’’
Модернізм- літературний напрям в мистецтві та літер. 20ст., який відзначається новаторством, експериментом, особливістю художніх засобів для передачі своєрідності епохи тощо.
Реалізм- художній метод літ. та мист. , який полягає в правдивому, історично конкретному, об’єктивному і всебічному відтворенні життя. Бере початок з епохи Відродження(15-17ст.) Другий етап реалізму припадає на епоху Просвітительства(17-18ст.)В укра. Літ. реалізм почав формуватися з кінця 18-поч. 19 ст.)Його вважають раннім, просвітительським(І.Котляревський, І. Квітка- Основ’яненко).Третій етап у розвитку реалізму-критичний реалізм (40-90рр. 19ст). Четвертий етап-соціалістичний реалізм (20-70рр.20ст.)
Романтизм-художній метод і напрям в літ. та мист. Кінчя 18-першої пол.. 19 ст.)який базується на створенні напружених сюжетів, яскравих описів, захоплюючих художніх образів, узагальнень, що мають велике ідейно-естетичне значення. В Україні розвиток романтизму тісно пов’язаний з творчістю Л. Боровиковського, М. Костомарова, М.Шашкевича, молодого Т. Шевченка.
Сентименталізм- худ. Метод і напрям в літер. 18ст. представники якого основну увагу звернули на глибоке відтворення переживань, почуттів і пристрастей простої, незнатної людини з метою розчулити читача, викликати сердечне співчуття і сльози у читача.(повість «маруся», «Сердешна Оксана»Г.Квітки-Основ*яненка, частково «Наталка Полтавка» І. Котляревського.
Символізм- літературно-мистецький напрям кінця 19-поч.20ст., що головним художнім засобом творчості обрав символи як засіб вираження незбагненної суті явищ життя і таємничих індивідуальних уявлень митця.
Футуризм- напрям в літ.(переважно в поезії) і мистецтві початку 20ст., який пропагував «мистецтво майбутнього», відповідним новій добі з її технічним прогресом, новими ритмами тощо. Лідером футуристів в укр.. літ. був М. Семенко, інші письменники , які прийшли в укр.. літ. на поч.. 20 ст.