- •1. Роль теорії літератури в осмисленні досвіду художньої творчості.Короткі відомості про виникнення і розвиток теоретико-літературної думки.
- •2. Взаємозв*язок теорії літератури з історією літератури та літературною критикою.
- •3. Допоміжні наукові дисципліни літературознавства.
- •4. Значення бібліографії для науково-дослідної роботи в галузі літературознавства.
- •5.Предмет і специфіка художньої літератури.
- •6. Спільне і відмінне, специфічне в пізнанні дійсності між мистецтвом і наукою.
- •7. Своєрідність образотворчого зображення дійсності в художній літературі та різних видах мистецтв.
- •9. Творці літератури.Талант і геній,їх роль у творенні шедеврів.Єдність раціонального й ірраціонального,об*єктивного й суб*єктивного начал у творчості.
- •10. Естетична природа літератури.Естетика слова.О.Потебня про об*єктивний і суб*єктивний зміст слова.
- •12. Пізнавальне значення художньої літератури.
- •13. Роль художньої літератури в ідейному,моральному та естетичному вихованні читачів.
- •Громадянська позиція письменника і художнє відкриття.Відтворення у літературі суспільних прагнень та ідеалів.
- •15. Творча лабораторія письменника.Поняття про естетичний ідеал митця.
- •16. Проблема народності літератури,її конкретно-історичний характер.Розвиток поглядів на народність літератури.
- •18. Поняття цілісності художнього твору,взаємодія в ньому змісту й форми.Поняття про художній світ твору.
- •23 Соціально-історична зумовленність тем,ідей,образів у творах літератури.
- •24 Життєва (історична) і художня правда в творах літератури.
- •25. .Роль фантазії,вимислу в художній літературі.
- •27. Художній образ,характер.Тип і прототип.Засоби типізації та індивідуалізації образів-персонажів.
- •29. Основні елементи сюжету і різні способи побудови його у зв*язку із задумом письменника. Сюжет і фабула.
- •30. Позасюжетні елементи літературного твору. Їх ідейно-художня функція в літературних творах.
- •31. Роль авторських відступів у художніх творах.
- •32. Портретна характеристика персонажів у художніх творах.
- •33. Пезаж,його роль у художньому творі.
- •34)Художня деталь, її ідейно-естетична функція в літературному творі
- •36)Види епічних творів, їх історичний розвиток
- •37. Види ліричних творів у процесі історичного розвитку
- •38.Види драматичних творів їх історичний розвиток
- •39. Повість і роман, їх жанорві ознаки, різновиди
- •41. Байка як жанр епічного роду літератури
- •42. .Художня пібліцистика.Мемуари,художній нарис,фейлетон і памфлет.
- •43. Громадсько-політична лірика.Поняття про ліричного героя.
- •47. Основні жанри літературознавчих праць: рецензія,передмова,післямова,коментар,літературно-критичний нарис,монографія
- •49. Взаємодія народної розмовної і літературної мови.Звертання письменників до джерел розмовної мови.
- •50.Мова автора і мова персонажів.Мова персонажів як засіб їх характеристики,типізації та індивідуалізації.
- •51. Багатозначність слова.Естетична функція слова в мові літературного твору.
- •52. Основні групи засобів образності й виразності мови літературного твору (поетична лексика,поетичний синтаксис,фонетична організація поетичної мови).
- •53. Добір слів для передачі смислових і емоційних відтінків(синоніми,омоніми,антоніми).
- •55. Прості і скалдні тропи в художній л-рі, їх удейно-естетична функція
- •56. Епітет, його види, ідейно-естетична функція
- •58. Метонімія,синдекоха,їх ідейно-естетична функція.
- •59. Гіпербола і літота,алегорія і символ у художніх творах.
- •60. Сатира і гумор,іронія і сарказм як засоби зображення дійсності.
- •61. Оксиморон та перифраз у художніх творах.
- •62. .Фігури поетичної мови (повтор,інверсія,еліпсис,паралелізм).
- •63. Риторичні запитання,оклики,й звертання,їх ідейно-естетична функція в художніх творах.
- •64. Асонанси,алітерації,звуконаслідування в художніх творах.
- •66. Мова віршова і прозова.Емоційно-музична виразність віршової мови.
- •70. Силабічна система віршування,її характерні риси.Розвиток силабічного віршування в Україні.
- •71. Силабо-тонічна система віршування,її в Україні.
- •72. .Стопа - основна ритмічна одиниця віршового рядка.Стопи і розміри силабо-тонічних віршувань.
- •73. Основні й допоміжні ритмічні елементи силабо-тонічної системи віршування.
- •74. Рими,їх різновиди і значення.Способи римування.
- •75. Види строф і віршових форм,їх історичний розвиток.
- •79.Літературні впливи і взаємовпливи, їх історична зумовленість.
- •80. Творчий метод як сукупність основних принципів художнього зображення дійсності.
- •81. Літературні напрями і літературні течії. Їх історичний розвиток.
- •82. Бароко. Його особливості, історична доля.
- •83. Класицизм, його основні принципи. Поділ жанрів на високі й низькі. Правило трьох єдностей. Раціоналістичний характер естетики класицизму
- •84. Сентименталізм і романтизм у літературі. Їх принципи та історична доля.
- •85.Основні риси романтизму як творчого методу
- •86.Розвиток реалізму в українській літературі
- •87.Соціалістичний реалізм, його сучасні тлумачення
- •88. Модернізм у літературі, його основні течії.
- •89. Поняття про постмодернізм, його риси в сучасній українській літературі.
- •90. Основні посібники з літературознавства, словники. Вивчення теорії літератури в загальноосвітній школі.
47. Основні жанри літературознавчих праць: рецензія,передмова,післямова,коментар,літературно-критичний нарис,монографія
Передмова- вступна стаття до книги,написана автором,упорядником чи літературознацем з метою зорієнтувати читача у змісті видання Післямова- додаткова стаття в кінці книги,написана автором,упорядником,в якій узагальнюються думки з приводу опублікваного твору,що супроводжується відповідним коментарем. Монографія-наукове видання присвячене дослідженню однієї теми чи проблеми,виконане одним чи кількома авторами. Коментар-поянення до тексту,тлумачення твору. Нарис-оповідний художньо-публіцистичний твір,у якому зображено дійсні факти,події й конкретних людей. Рецензія-жанр літературної критики,що розглядає й оцінює твори художньої літератури та мистецтва,визначає їх художню вартість.
48. .Мова - засіб художнього зображення.Поєднання комунікативної та естетичної функції у мові літературного твору.
У мові художніх творів комунікативна функція поєднується з естетичною. Слова й словосполучення є засобом передачі думок, але разом з тим у мові художніх творів вони повинні викликати конкретно – чуттєві уявлення і збуджувати естетичні почуття. Це є обов,язковою функцією мови художніх творів. Таким чином, аналіз мови є складовою частиною вивчення художнього твору взагалі. І його потрібно робити у зв,язку з ідейним змістом, образами, певними елементами композиції. Як і на інших етапах вивчення твору, ми тут повинні виходити з принципу єдності змісту і форми. Мова – це форма літературного твору, але форма змістовна, так як вона є не тільки засобом передачі думок, а також найскладніші людські переживання і почуття можна передати засобами мови. Це підтверджує творчість багатьох видатних письменників світу.
49. Взаємодія народної розмовної і літературної мови.Звертання письменників до джерел розмовної мови.
Поняття “мовалітературна” і “мовахудожньоїлітератури” не тотожні.
Літературнамова – це нетільки та мова, якоюнаписаніхудожні твори, а й мовапубліцистики, преси, науки, школи; цемова, нормиякоїзафіксовано в словниках.
Мовахудожньоїлітературибазується на нормах літературноїмови, але письменник не обмежуєтьсялишетими словами і граматичними формами, яківстановлені як нормилутературноїмови. У мовіхудожніхтворівтрапляютьсявідступивідцих норм і вони виправдані, якщозумовленіхудожнімизавданнями, а саме: прагненнямзмалюватиявища і предмети з усімавластивимиїмвідтінками, в їхнеповторнійсвоєрідності. Внаслідокцьогописьменникивживаютьнелітературну лексику. Смислових і емоційнихвідтінківнадають словам і висловамтакожрізнізасобисловотворення і словосполучення (наприклад: Гулак-Артемовський, байка “Рибка” – є слово “підвечіркувать”; “Пан та Собака – “спать попхався” – авторське).Мовуможнаумовнорозділити на розмовну, літературну і художню. Вонивходять в загальнонаціональну. Розмовнамова — ненормованамоваповсякденногоспілкування. Літературнамова — мова, нормалізована правилами граматики, чиста, відшліфована. Художнямова — літературна, але не обмежуєтьсялишелітературною. У своїхтворахписьменникивикористовуютьдіалектизми, професіоналізми, архаїзми, слова у прямому і переносному значеннях. Вона міститьоцінюючийелементрізногозабарвлення: співчуття, зневагу, обурення, презирство, захоплення. Художнямова образна, емоційна, експресивна, відзначаєтьсялаконізмом, небагатослівністю.