29. Основні елементи сюжету і різні способи побудови його у зв*язку із задумом письменника. Сюжет і фабула.

-експозиція- част.твору,у якій розкрив.умови формування персонажів,ті риси характеру ,що склались до виникнення конфлікту,обстановка і середовище,в яких розгортатиметься дія,час і місце.

-зав*язка –момент виникнення конфлікту між персонажами ,перше зіткнення проти діючих сил,яке зумовлює розвиток усіх наступних подій у творі.зав*язка не тільки виявляє основні сили ,а й визначає напрям боротьби ,робить зрозумілішою тему твору

-розвиток дії- зміни у відносинах між персонажами,зміни в їхньому житті ,які наступають внаслідок розвитку конфлікту після зав*язки твору

-кульмінація- важливий елемент сюжету,найгостріше вирішальне зіткнення сил,момент найвищого напруження у розвитку подій.У кульмінації намічається перемога однієї із сторін

-розв*язка- показ наслідків конфліктів між персонажів ,остаточне розв*язання їхньої долі,повне розкриття ідеї і змісту твору.розв*язка залежть від напруженості розвитку подій.

Сюжет- перебіг дії та послідовність її розвитку що служить у творі формою розгортання й конкретизації його фабули.

Фабула — хронологічно послідовне зображення подій і пригод у художньому творі; канва, схема розвитку життєвих подій, подана в художньому творі в послідовному порядку. Фабула — чинник сюжету, його ядро, що визначає межі руху сюжету в часі й просторі; розповідь про події, змальовані в епічних, драматичних, ліро-епічних, на відмінну від самих подій — сюжету твору.

30. Позасюжетні елементи літературного твору. Їх ідейно-художня функція в літературних творах.

-заголовок- висловлюється тема твору або ідея

-епіграф- афоризм або цитата вміщена перд текстом уього твору чи його розділів.завжди виражає тему твору

Присвята- короткий нарис..

-авторські відступи –елемент композиції твору,авторське коментування зображуваного.вони допомагають глибшому розкритті ідеї ,посилюють вплив на читача.бувають:ліричні,історичні,філософ-публіцистичці..

Ліричні:

1.портрет-зображення в літ.творі зонв.вигляду,пози,виразу обличчя людини,взуття,одягу тощо.він служить засобом типізації ,індивідуалізації

2.пейзаж- в літ.творі картини природи,тобто описи різних місцевостей на землі,картини моря неба,види міст сіл.місце і функція пейзажу залежить від епохи

3.інтер*єр- опис вн.вигляду приміщення,його оздоблення,умеблювання

4.вставний епізод- життєва історія чи випадок,який прямо не зв*язаний з розвитком дії ,має певну самостійну цілість і значення

5.пролог- окремий розділ,де автор знайомить читачів з подіями ,які йтимуться у творі

6.епілог- заключна частина твору,у якій розповідається про долю головних персонажів після того як головні протиріччя виріш.після розв*язки.

31. Роль авторських відступів у художніх творах.

Авторські відступи – це елементи тексту твору, де автор перериває розповідь про події, персонажів твору і висловлює власні думки і почуття про зображуване, чи те, що пов’язане із зображуваним тільки опосередковано, або звертається до читача. Авторські відступи можуть являти собою пояснення авторської мети, позиції. Серед авторських відступів за змістом виділяються ліричні, філософські і публіцистичні, історичні, морально-етичні відступи, хоч досить часто важко чітко визначити належність відступу до кожного з таких типів. За формою авторські відступи також різні – від короткого зауваження до розгорнутого міркування. Ліричний відступ найчастіше є композиційним елементом у ліро-епічному творі, коли автор безпосередньо висловлює свої міркування з приводу композиційних або сюжетних ліній цього твору, вчинків або характеристики героїв, певних явищ, пов’язаних із зображуваними подіями. Ліричні відступи не тільки допомагають краще зрозуміти твір, але й своїми узагальненнями сприяють усвідомленню важливих явищ життя, моральних норм, філософських проблем. Так, суттєвим елементом тексту є авторські ліричні відступи у поемі В.Сосюри „Мазепа”. Автор висловлює власну оцінку історичних праць (Народ – мій Бог, йому я вірю, а не історикам отим, що руку царську цілували, що слинили Петрову длань і про Мазепу написали із кон’юнктурних міркувань); полемізує з О.Пушкіним (О, Пушкін, я тебе люблю, та істину люблю ще дужче!”). Подібні авторські відступи композиційно об’єднують різні частини твору.