1. Сутність заробітної плати.

Наймані робітники і підприємці переконані в тому, що заробітна плата є платою за працю, тобто саме праця є товаром.

Уявлення про те, що товаром є праця, обумовлене тим, що заробітна плата залежить від кількості, якості та умов праці.

Насправді робітник продає не працю, а свою робочу силу, товаром є не праця, а робоча сила.

Заробітна плата є прихована, перетворена, замаскована ціна і вартість товару «робоча сила».

2. Форми і системи заробітної плати.

Основними формами заробітної плати є погодинна і відрядна заробітна плата.

При погодинній з/п її величина залежить від кількості годин праці. Одиницею виміру з/п є погодинна ставка, так звана «ціна праці». В основу «ціни праці» покладено денну вартість робочої сили. Якщо денна вартість робочої сили складає 80 гривень, тривалість робочого дня - 8 годин, то «ціна праці», або плата за одну годину буде складати 10 грн.

Погодинна заробітна плата недостатньо стимулює напружену, ефективну працю найманих робітників, вимагає значних витрат на утримання тих, хто контролює і спрямовує діяльність робітників. Цих недоліків позбавлена відрядна з/п.

Відрядна з/п – це така форма заробітної плати, за якою її величина знаходиться у рямій залежності від кількості виробленої продукції, або кількості здійснених операцій.

Одиницею виміру відрядної з/п є не час, а розцінка за штуку продукту (тому відрядну з/п ще називають поштучною).

У сучасних умовах використовують як погодинну, так і відрядну з/п.

3. Рівень з/п та закономірності її змін. Номінальна та реальна з/п.

Існуючі системи з/п єпохідними від погодинної та відрядної з/п. Погодинна з/п виступає у двох формах: проста погодинна й погодинна преміальна. Відрядна з/п може виступати як пряма відрядна, відрядно-прогресивна й відрядно-преміальна.

Сутність системи Тейлора в такому: проводили хронометраж дій робітника певної професії, аналізували їх і виключали всі нераціональні рухи і встановлювали норматив часу на виготовлення кожного виробу й відповідно – кількість виробів, яку треба виготовити за робочу зміну. За перевиконання встановленої норми надавалася премія, за невиконання – призначався штраф.

Система Форда сприрається на застосування конвеєра: продуктивність та інтенсивність праці визначалась швидкістю руху конвеєра. Той, хто не встигав за конвеєром, повинен був звільнитися, його місце займав сильніший робітник. Системи Форда і Тейлора застосовуються і сьогодні.

Система участі в прибутках: з/п найманих робітників залежить від величини прибутку, отриманого підприємцем. Ця система породжує уявлення про спільність інтересів капіталіста і найманих робітників, спонукає робітників працювати більш ефективно.

При застосуванні участі у прибутках наймані робітники втрачають гарантії в отриманні певної (фіксованої) з/п, оскільки з/п ставиться в залежність від коливань прибутку.

Та сума грошей, яку робітник отримує за свою робочу силу, складає номінальну з/п.

Реальна з/п визначається тією сукупністю товарів і послуг, яку може придбати робітник на свою номінальну з/п.

Реальна з/п залежить віл величини номінальної з/п, цін товарів та тарифів на послуги, податків.

ПРОЦЕС НАГРОМАДЖЕННЯ КАПІТАЛУ