
- •Матеріальне виробництва як основа існування та розвитку суспільства. Процес праці та його прості моменти.
- •Спосіб виробництва
- •Економічна система.
- •4. Економічні закони розвитку суспільства.
- •Визначення предмету політичної економії.
- •Метод політичної економії.
- •Товарне виробництво. Причини виникнення та основні риси.
- •2. Просте та капіталістичне товаровиробництво: загальні риси й відмінності.
- •3. Товар і його валстивості: споживна вартість та вартість. Мінова вартість.
- •Двоїстий характер праці, втіленої в товарі. Внутрішні протиріччя товару.
- •Величина вартості. Продуктивність та інтенсивність праці, їх вплив на величину вартості.
- •Фрма вартості та її історичний розвиок.
- •7. Сутність і функції грошей.
- •8. Закон ваартості – основний економічний закон товарного виробництва.
- •9. Товарний фетишизм.
- •Перетворення грошей у капітал.
- •Робоча сила як товар.
- •Процес створення і зростання вартості в процесі виробництва.
- •Сукупність капіталу. Постійний і змінний капітал.
- •Норма і маса додаткової вартості.
- •Способи виробництва додаткової вартості.
- •Стадії підвищення продуктивності праці капіталізмом. Формальне і реальне підпорядкування праці капіталу.
- •Сутність заробітної плати.
- •Форми і системи заробітної плати.
- •3. Рівень з/п та закономірності її змін. Номінальна та реальна з/п.
- •Зміст і типи відтворення.
- •Нагромадження капіталу.
- •Технічна, вартісна та органічна будова капіталу.
- •Концентрація та централізація капіталу.
- •Кругооборот капіталу та його три стадії.
- •Виробництво та обіг.
- •Оборот капіталу. Основний та оборотний капітал.
- •Фізичний та моральний знос основного капіталу. Амортизація.
- •Загальний та реальний оборот капіталу. Час обороту та його складові частини.
- •Оборот змінного капіталу та річна норма і маса додаткової вартості.
- •Індивідуальний та суспільний капітал, проблема їх відтворення.
- •Сукупний та суспільний продукт та його натуральна та вартісна структура. Два підрозділи суспільного виробництва
- •Умови реалізації сукупного суспільного продукту при простому відтворенні.
- •Умови реалізації сукупного суспільного продукту при розширеному відтворенні.
- •Вартість товару та капіталістичні витрати виробництва. Визначення витрат виробництва.
- •2. Сутність прибутку. Норма і маса прибутку.
- •3. Витрати виробництва і конкуренція.
- •4. Перетворення вартості товару в ціну виробництва.
- •5. Закон тенденції норми прибутку до зниження та протидіючі фактори.
- •1. Торговий капітал як відокремлена частина промислового капіталу. Купецький та торговийкапітал.
- •2. Торговий прибуток та механізм його утворення. Відшкодування витрат обігу. Власне торговий капітал і торговий прибуток.
- •3. Форми торгівлі.
- •3. Кредит та його форми.
- •4. Акціонерний капітал.
- •1. Аграрні відносини в докапіталістичних формаціях.
- •3.Абсолютна земельна рента. Монопольна рента.
- •Абсолютна та монопольна земельна рента.
- •3. Фінансовий капітал. Фінансова олігарцхія і методи її економічного планування.
- •3. Міграція капіталу: сутність, можливість і необхідність. Наслідки і сучасні явища тнк.
- •5.Державно-монополістчна стадія капіталістичної економічної системи.
3. Фінансовий капітал. Фінансова олігарцхія і методи її економічного планування.
Дуже тісна взаємодія між промисловими монополістичними союзами і банківськими монополістичними об’єднаннями призвела до появи фінансового капіталу – зрощення капіталів промислових і банківських монополій. Фінансовим капіталом керує невелика група магнатів, які мають контрольні пакети акцій промислових, фінансових, торгових, банківських союзів. Вони називаються фінансова олігархія.
В процесі панування фінансового капіталу виділяються такі методи:
1. Особиста унія – це надання місць в директоратах партнерської сторони. Основним методом є директорати, що перетинаються. В тому числі перетинання з державним апаратом.
2. Фінансово-монополістичні групи – це створення промислово-банківського комплексу з метою затвердження своєї влади в різних галузях економіки заради отримання монопольно високого прибутку. Сучасні тенденції розвитку цих фінансово-монополістичних груп проявляють себе як:
- Консолідація – це метод, спрямований на збільшення ступеню організації і організаційної оформленості (Японія, Франція, Італія).
- Розмивання – це метод розширення і взаємопроникнення (США, Німеччина, Великобританія).
Система участі – це система ланцюгового володіння контрольними пакетами акцій в багатошаровій фінансовій піраміді. А саме фірма мати, фірма донька, фірма онука і т.д.
Фінансовий капітал також може себе проявляти через утворення груп:
Регіональних (Каліфорнійська, Клівлендська і Чікагська).
Анонімні групи.
Сімейні групи (Моргани, Рокфелери, Бандервільди, Роджери).
3. Міграція капіталу: сутність, можливість і необхідність. Наслідки і сучасні явища тнк.
Однією з важливих ознак монополістичної стадії розвитку капіталізму є вивіз або міграція капіталу, який значно перебільшив вивіз товару. Необхідність міграції капіталу виникла у зв’язку з тим, що капітал в межах промислово розвинених країн якби перезрів. Середня норма прибутку, яка склалася в галузях економіки здається недостатньою для власників капіталу. Пошуки більш високої норми і маси прибутку призвели до міграції капіталів в менш розвинені країни, або в країни з перехідною економікою. Можливість виникла з утвердженням процесів інтернаціоналізації та інтеграції виробництва і появою світового ринку.
Міграція капіталу – це взаємопроникнення капіталів промислово розвинених країн і країн з перехідною економікою. Міграція може відбуватись у вигляді вивозу капіталів різних форм власності. По-перше, приватного капіталу. По-друге, державного капіталу. По-третє, капіталу міжнародних організацій (МВФ, МБРР).
Міграція може відбуватись у двох формах:
У формі підприємницького капіталу:
Прямі інвестиції – розміщення капіталу у конкретні підприємства з конкретною метою. Вся інфраструктура підприємства керується власником капіталу.
Портфельні інвестиції – вкладання капіталу відбувається без конкретизації умов, при чому контрольний пакет залишається у власника підприємства.
Позитивними наслідками підприємницької форми міграції капіталу є для приймаючої сторони підйом виробництва, збільшення робочих місць, зростання податкових надходжень до бюджету країни і підвищення розвитку НТП.
Мінусом для приймаючої країни є експлуатація дешевої сировини і дешевої робочої сили країни. Основна маса прибутку уходить за кордон.
Позитивним моментом для власника капіталу є гарантія повернення грошей і можливість отримати прибутку більше, ніж планували.
У формі позичкового капіталу. Це надання кредитів і займів приватним і державним капіталом іншим країнам. Позитивних боків для приймаючої країни немає. А власники капіталу набувають змоги диктувати як економічні, так і політичні умови.
Сучасна форма міграції капіталу представлена вивозом капіталу між розвиненими країнами. Наслідком цього є виникнення ТНК – транс національної корпорації.
ТНК – це величезні монополії, які контролюють у міжнародному масштабі промислові, банківські, торгові та інші сфери економіки і вагомо впливають на світове господарство.