Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Выводы.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
257.02 Кб
Скачать

3. Фінансовий капітал. Фінансова олігарцхія і методи її економічного планування.

Дуже тісна взаємодія між промисловими монополістичними союзами і банківськими монополістичними об’єднаннями призвела до появи фінансового капіталу – зрощення капіталів промислових і банківських монополій. Фінансовим капіталом керує невелика група магнатів, які мають контрольні пакети акцій промислових, фінансових, торгових, банківських союзів. Вони називаються фінансова олігархія.

В процесі панування фінансового капіталу виділяються такі методи:

1. Особиста унія – це надання місць в директоратах партнерської сторони. Основним методом є директорати, що перетинаються. В тому числі перетинання з державним апаратом.

2. Фінансово-монополістичні групи – це створення промислово-банківського комплексу з метою затвердження своєї влади в різних галузях економіки заради отримання монопольно високого прибутку. Сучасні тенденції розвитку цих фінансово-монополістичних груп проявляють себе як:

- Консолідація – це метод, спрямований на збільшення ступеню організації і організаційної оформленості (Японія, Франція, Італія).

- Розмивання – це метод розширення і взаємопроникнення (США, Німеччина, Великобританія).

Система участі – це система ланцюгового володіння контрольними пакетами акцій в багатошаровій фінансовій піраміді. А саме фірма мати, фірма донька, фірма онука і т.д.

Фінансовий капітал також може себе проявляти через утворення груп:

  • Регіональних (Каліфорнійська, Клівлендська і Чікагська).

  • Анонімні групи.

  • Сімейні групи (Моргани, Рокфелери, Бандервільди, Роджери).

3. Міграція капіталу: сутність, можливість і необхідність. Наслідки і сучасні явища тнк.

Однією з важливих ознак монополістичної стадії розвитку капіталізму є вивіз або міграція капіталу, який значно перебільшив вивіз товару. Необхідність міграції капіталу виникла у зв’язку з тим, що капітал в межах промислово розвинених країн якби перезрів. Середня норма прибутку, яка склалася в галузях економіки здається недостатньою для власників капіталу. Пошуки більш високої норми і маси прибутку призвели до міграції капіталів в менш розвинені країни, або в країни з перехідною економікою. Можливість виникла з утвердженням процесів інтернаціоналізації та інтеграції виробництва і появою світового ринку.

Міграція капіталу – це взаємопроникнення капіталів промислово розвинених країн і країн з перехідною економікою. Міграція може відбуватись у вигляді вивозу капіталів різних форм власності. По-перше, приватного капіталу. По-друге, державного капіталу. По-третє, капіталу міжнародних організацій (МВФ, МБРР).

Міграція може відбуватись у двох формах:

    1. У формі підприємницького капіталу:

  • Прямі інвестиції – розміщення капіталу у конкретні підприємства з конкретною метою. Вся інфраструктура підприємства керується власником капіталу.

  • Портфельні інвестиції – вкладання капіталу відбувається без конкретизації умов, при чому контрольний пакет залишається у власника підприємства.

Позитивними наслідками підприємницької форми міграції капіталу є для приймаючої сторони підйом виробництва, збільшення робочих місць, зростання податкових надходжень до бюджету країни і підвищення розвитку НТП.

Мінусом для приймаючої країни є експлуатація дешевої сировини і дешевої робочої сили країни. Основна маса прибутку уходить за кордон.

Позитивним моментом для власника капіталу є гарантія повернення грошей і можливість отримати прибутку більше, ніж планували.

  1. У формі позичкового капіталу. Це надання кредитів і займів приватним і державним капіталом іншим країнам. Позитивних боків для приймаючої країни немає. А власники капіталу набувають змоги диктувати як економічні, так і політичні умови.

Сучасна форма міграції капіталу представлена вивозом капіталу між розвиненими країнами. Наслідком цього є виникнення ТНК – транс національної корпорації.

ТНК – це величезні монополії, які контролюють у міжнародному масштабі промислові, банківські, торгові та інші сфери економіки і вагомо впливають на світове господарство.