2. Сукупний та суспільний продукт та його натуральна та вартісна структура. Два підрозділи суспільного виробництва

Сукупний суспільний продукт – це сукупність матеріальних благ (засобів виробництва і предметів особистого сподивання), створених у всіх галузях матеріального виробництва протягом року.

У вартості суспільного сукупного продукту, як і у вартості окремого товару, ми виділяємо стару, перенесену вартість (С) і новостворену вартість (V+M). ССП=С+(V+M)

З’ясування того, що саме виробляється в суспільстві, необхідне, щоб дати відповідь на такі питання: звідки візмуть предмети особистого споживання робітники й капіталісти; звідки капіталісти візьмуть необхідні засоби виробництва; яким чином вироблений пробукт дасть змогу задоволити потреби в предметах особистого споживання і засобах виробництва і дозволить розширити виробництво.

Сукупний суспільний продукт представлений величезною кількістю різноманітних товарів. Їх класифікують відповідно до функцій, які ці товари виконують в процесі відтворення. Згідно з цим критерієм сукупний продукт поділяють на засоби виробництва і предмети особистого споживання.

Усе суспільне виробництво розпадається на два підроділи: перший підрозділ – це сукупність галузей, які виробляють засоби виробництва; другий підрозділ – сцкцпність галузей, які виробляють предмети особистого споживання.

3. Умови реалізації сукупного суспільного продукту при простому відтворенні.

Простим відтворенням називають повторення процесу виробництва в незмінних масштабах, при простому відтворюванні обсяги виробництва з часом не змінюються. Умовою простого відтворення є використання всієї додаткової вартості на завдоволення особистих потреб капіталіста та його сім’ї.

Завдання теорії реалізації полягає в тому, щоб установити, які пропорції між першим та другим підрозділом суспільного виробництва забезпечують можливість відтворення суспільного капіталу. Пропорція між першим та другим підрозділом – це головна пропорція суспільного виробництва.

Проблема реалізації сукупного суспільного продукту в умовах простого відтворення полягає у визначенні пропорцій, які забезпечують: збут усього сукупного суспільного продукту; придбання засобів виробництва на заміну зношених елементів постійного капіталу (С); придбання робітниками й капіталістами обох підрозділів предметів особистого споживання на отриману ними заробітну плату і додаткову вартість (V+M).

Знаходження пропорцій між частинами сукупного продукту – складне завдання, і щоб спростити його рішення, зробимо декілька припущень: будемо вважати, що весь основний капітал повністю споживається і відшкодовується протягом одного року; що суспільство складається тільки з двох класів – капіталістів і найманих виробників; що вартість і ціна завжди збігаються; не будемо приймати до уваги наявність зовнішньої торгівлі; будемо виходити з того, що органічна будова капіталу протягом року залишається незмінною.

Складові сукупного продукту використовуються наступним чином: (С) першого підрозділу за своєю натурально-речовою формою є засоби виробництва, вони призначені для виробництва нових засобів виробництва, споживаються у самому першому підрозділі і в ньому ж відтворюються.

(V) першого підрозділу за натурально-речовою формою є засоами виробництва. За вартістю – це вартість робочої сили. Щоб відтворити робочу силу, найманий робітник потребує предмети особистого споживання, які виробляються тільки у другому підрозділі. Тому (V) першого підрозділу треба обміняти на продукцію другого підрозділу.

(М) першого підрозділу – це додаткова вартість, яка використовується на особисте споживання капіталіста, вона також втілена в засобах виробництва, тому цю вартість необхідно обміняти на продукт другого підрозділу.

Перша пропорція між першим і другим підрозділами суспільного виробництва: І(V+M)=IIC, тобто новостворена вартість першого підрозділу (V+M) дорівнює постійному капіталу другого підрозділу (С): це це найважливіша пропорція і найважливіша умова реалізації сукупного продукту суспільства. З цієї умови витікають й інші пропорції, умови.

Засоби виробництва створюються тільки в першому підрозділі, а споживаються як в першому, так і в другому. 2) І (С+V+M)=IC + IIC.

Уся продукція першого підрозділу використовується для відтворення спожитих засобів виробництва обох підрозділів.

Предмети особистого споживання виробляються тільки у другому підрозділі, а споживаються робітниками й капіталістами як першого, так і другого підрозділів: 3) ІІ (C+V+M) = I (V+M) + II (V + M).