- •Матеріальне виробництва як основа існування та розвитку суспільства. Процес праці та його прості моменти.
- •Спосіб виробництва
- •Економічна система.
- •4. Економічні закони розвитку суспільства.
- •Визначення предмету політичної економії.
- •Метод політичної економії.
- •Товарне виробництво. Причини виникнення та основні риси.
- •2. Просте та капіталістичне товаровиробництво: загальні риси й відмінності.
- •3. Товар і його валстивості: споживна вартість та вартість. Мінова вартість.
- •Двоїстий характер праці, втіленої в товарі. Внутрішні протиріччя товару.
- •Величина вартості. Продуктивність та інтенсивність праці, їх вплив на величину вартості.
- •Фрма вартості та її історичний розвиок.
- •7. Сутність і функції грошей.
- •8. Закон ваартості – основний економічний закон товарного виробництва.
- •9. Товарний фетишизм.
- •Перетворення грошей у капітал.
- •Робоча сила як товар.
- •Процес створення і зростання вартості в процесі виробництва.
- •Сукупність капіталу. Постійний і змінний капітал.
- •Норма і маса додаткової вартості.
- •Способи виробництва додаткової вартості.
- •Стадії підвищення продуктивності праці капіталізмом. Формальне і реальне підпорядкування праці капіталу.
- •Сутність заробітної плати.
- •Форми і системи заробітної плати.
- •3. Рівень з/п та закономірності її змін. Номінальна та реальна з/п.
- •Зміст і типи відтворення.
- •Нагромадження капіталу.
- •Технічна, вартісна та органічна будова капіталу.
- •Концентрація та централізація капіталу.
- •Кругооборот капіталу та його три стадії.
- •Виробництво та обіг.
- •Оборот капіталу. Основний та оборотний капітал.
- •Фізичний та моральний знос основного капіталу. Амортизація.
- •Загальний та реальний оборот капіталу. Час обороту та його складові частини.
- •Оборот змінного капіталу та річна норма і маса додаткової вартості.
- •Індивідуальний та суспільний капітал, проблема їх відтворення.
- •Сукупний та суспільний продукт та його натуральна та вартісна структура. Два підрозділи суспільного виробництва
- •Умови реалізації сукупного суспільного продукту при простому відтворенні.
- •Умови реалізації сукупного суспільного продукту при розширеному відтворенні.
- •Вартість товару та капіталістичні витрати виробництва. Визначення витрат виробництва.
- •2. Сутність прибутку. Норма і маса прибутку.
- •3. Витрати виробництва і конкуренція.
- •4. Перетворення вартості товару в ціну виробництва.
- •5. Закон тенденції норми прибутку до зниження та протидіючі фактори.
- •1. Торговий капітал як відокремлена частина промислового капіталу. Купецький та торговийкапітал.
- •2. Торговий прибуток та механізм його утворення. Відшкодування витрат обігу. Власне торговий капітал і торговий прибуток.
- •3. Форми торгівлі.
- •3. Кредит та його форми.
- •4. Акціонерний капітал.
- •1. Аграрні відносини в докапіталістичних формаціях.
- •3.Абсолютна земельна рента. Монопольна рента.
- •Абсолютна та монопольна земельна рента.
- •3. Фінансовий капітал. Фінансова олігарцхія і методи її економічного планування.
- •3. Міграція капіталу: сутність, можливість і необхідність. Наслідки і сучасні явища тнк.
- •5.Державно-монополістчна стадія капіталістичної економічної системи.
Виробництво та обіг.
В умовах товарного виробництва наявність сфери обігу є обов’язковою, тому що у сфері обігу капіталіст може придбати чинники виробництва – засоби виробництва і робочу силу; у сфері обігу капіталіст продає вироблений товар і реалізує додаткову вартість; у сфері обігу відбувається зміна форми вартості: грошова форма варості на товарну і товарна на грошову.
Щоб продати товар, треба також понести певні витрати – витрати обігу. Виділяють додаткові та чисті витрати обігу. Додаткові витрати обігу пов’язані з продовження процесу виробництва у сфері обігу. Чисті витрати обігу пов’язані зі зміною форми вартості – перетворення товарної на грошову.
Оборот капіталу. Основний та оборотний капітал.
Капіталіст зацікавлений у тому, щоб капітал, авансований на придбання засобів виробництва і робочої сили повернувся до нього як можна швидше, щоб знову і знову здійснювати процес кругообороту капіталу.
Кругооборот капіталу, який розглядається не як окремий акт, а як періодичний процес, називається оборотом капіталу.
Для кількісної характеристики обороту використовують такий показник, як число оборотів – це кількість оборотів капіталу, яку капітал здійснює протягом року.
Швидкість обороту капіталу залежить від часу виробництва і часу, коли капітал знаходиться у сфері обігу. Час виробництва залежить від продуктивності праці, технології, органічної будови капіталу.
Час обігу залежить від рівня розвитку ринокової інфраструктури: банківської системи, діяльності бірж, торговельної мережі, транспорту, зв’язку, форм просування товару від продавця до покупця.
З точки зору особливостей обороту, капітал поділяється на основний і оборотний.
Критерієм поділу капіталу на основний і оборотний є характер перенесення вартості.
Ті елементи продуктивного капіталу, які цілком, усією своживною вартістю беруть участь у процесі виробництва, але вартість яких переноситься на вартість товару поступово, частинами, протягом ряду кругооборотів, називаються основним капіталом.
Ті елементи продуктивного капіталу, вартість яких повністю переноситься на вартість готового товару протягом одного кругообороту, належать до оборотного капіталу.
Матеріальним носієм основного капіталу є обладнання, машини, механізми, устаткування.
Матеріальним носієм оборотного капіталу є сировина, витрачена електроенергія, пальне тощо. До оборотного капіталу належить також робоча сила.
Фізичний та моральний знос основного капіталу. Амортизація.
Засоби праці в процесі виробництва зношуються. Існує два види зносу засобів праці: фізичний і моральний.
Фізичний знос – це втрата елементами основного капіталу їх споживної вартості (верстати, машини обладнання зношуються внаслідок їх використання).
Моральний знос – це знецінення основного капіталу, втрата елементами основного капіталу частини вартості внаслідок дії НТП.
Моральний знос основного капіталу існує в двох формах: моральний знос основного капіталу, викликаний здешевленням виробництва машин попередньої конструкції, називається моральним зносом першого роду; моральний знос, викликаний появою більш продуктивних машин і більш дешевих в розрахунку на одиницю потужності, називається моральним зносом другого роду.
Щоб відшкодувати вартість використаних засобів виробництва підприємець здійснює процес амортизації. Амортизація – це процес перенесення вартості засобів праці по мірі їх зносу на вироблений з їх допомогою продукт і використання цієї вартості для подальшого відтворення засобів праці.
Вартість основного капіталу, що переноситься на вартість створеного товару і повертається до підприємця у грошовій формі після продажу товару, утворює амортизаційний фонд, або фонд відшкодування основного капіталу.