8.Охарактеризуйте становище в Україні у 1 світовій війні.

Світова війна велася між Троїстим, згодом Четверним союзом і Антантою. Для всіх сторін війна мала загарбницький, несправедливий характер. Характеризуючи положення України у війні, необхідно виділити такі обставини:Західна і Наддніпрянська Україна опинилися по різні сторони фронтів, оскільки Росія і Австро-Угорщина належали до протилежних блоків. Українці, мобілізовані в армії цих країн, вимушені були битися один проти одного. Війна розколола українські політичні сили і, тим самим, ослабила український рух. У ставленні до війни українські партії зайняли різні позиції:Партії Західної України активно підтримували уряд Австро-Угорщини і Німеччини у війні з Росією, сподіваючись, що у разі поразки Росії держави-переможці допоможуть українцям створити самостійну державу. Уже в перший день війни - 1 серпня 1914 р. - вони об'єдналися в Головну Українську Раду - ГУР з метою мобілізувати сили українців для війни з Росією. На заклик ГУР 6 серпня 1914 р. з добровольців сформований легіон Українських Січових Стрільців. Партії Наддніпрянської України поставилися до війни неоднозначно:більшість українських партій підтримали Росію у війні;частина пропонувала українцям дотримуватися у війні нейтралітету;частина засудила війну і виступила за поразку Росії;найбільш вороже настроєні щодо Росії соціалісти емігрували до Західної України і створили у Львові 4 серпня 1914 р. Союз Визволення України - СВУ. Своєю метою СВУ проголосила утворення самостійної української держави і для її досягнення вирішила співробітничати з Німеччиною та Австрією проти Росії. У роки війни значна частина України перетворилася в район запеклих бойових дій. Це призвело до значних жертв серед мирного населення, занепаду промисловості, сільського господарства, зубожіння народу. Держави ігнорували українські національні інтереси, прагнули використати воєнне положення, щоб назавжди покінчити з національно-визвольним рухом українців. Плани сторін щодо України:Австро-Угорщина мала намір приєднати до своїх володінь Волинь і Поділля. Німеччина – прагнула створити у ході війни Пангерманський союз, включивши до нього і Україну. Росія – планувала приєднати до імперії Західну Україну. Політика сторін щодо України:Росія, окупувавши в 1914-1915р.р. Зах. Україну, утворила тут нове генерал- губернаторство на чолі з реакціонером Г.Бобринським, за наказом якого було закрито всі українські школи, культурні установи, періодичні видання. Особливих переслідувань зазнала греко-католицька церква. Ії митрополита А.Шептицького було депортовано до Суздаля. Австро-Угорщина, повернувшись у травні-червні 1915 р. в Західну Україну, звинуватила українців у своїх поразках і розгорнула проти них репресії.

9.Проаналізуйте кризові явища у соц.-економ. житті Укрїни протягом 60-80х років. Переведення підприємств на госпрозрахунок;оцінку діяльності підприємств не по валовій, а по реалізованій продукції;створення на підприємствах фондів матеріального стимулювання і т.п-сме це стало початком кризових явищ.Реформа не торкалася основ адміністративно-командної системи, мала не комплексний характер, не змінювала структурної, інвестиційної політики.Партійно-державний апарат не міг, та й не хотів відмовитися від звичних методів управління економікою.З поч. 70-х років темпи економічного зростання уповільнюються. Економіка продовжувала розвиватися екстенсивним шляхом, намітилося стійке відставання в науково-технічному і технологічному процесі від розвинених країн Заходу. Командна система не змогла повністю вписатися в умови, запропоновані НТР, що стало однією із ключових причин затухаючого економічного розвитку. Продуктивність праці була нижчою, ніж у США: в промисловості - у 2 р., в сільському господарстві - у 5 разів!Низькою була якість вітчизняних товарів. У 1986 р. лише 15,9% промислових виробів досягли вищої категорії якості. Щорічно апарат управління зростав на 300-350 тис.осіб, досягнувши у 80-х роках 18 млн. Лише у 1975-1985 р.р. кількість союзно-республіканських і союзних Міністерств, відомств і державних комітетів збільшилася приблизно на 20%. З’являється “культ сірості” в управлінні державою.Посилилися безгосподарність і безвідповідальність, все більше заявляли про себе корупція, організована злочинність і "тіньова" економіка.Таким чином, у 70-80-і роки народне господарство вступило у смугу кризи.Ці явища дуже негативно впливали на розвиток України вцілому,але вони тимулювали її на певні зршення.