1. Охарактеризуйте становище українських земель у складі ВКЛ. Поясніть, чому історики називають його Литовсько-руським князівством Литовські князі, щоб забезпечити управ­ління величезними завойованими терито­ріями, майже не втручалися у життя україн­ських земель. "Старого не змінюємо, а нового не запроваджуємо " - таким був принцип їх правління. Литва не змінила адміністративно-тери­торіального устрою українських земель. На чолі удільних князівств замість Рюриковичів були поставлені переважно представники литовської династії Гедиміновичів.

У невеликих князівствах влада нале­жала місцевим українським князям. Удільні князі перебували у васальній залежності від великого литовського князя, несли війсь­кову службу, сплачували данину. Повно­важення удільних князів на місцях були досить великими, удільні князівства являли собою справжні автономні утворення.Але, автономія українських князівств відкривала можливості виходу князівств з-під влади литовського центру. Щоб не допустити цього, Литовський уряд ліквідував удільні князівства. Вони перетворювалися на звичайні провінції (воєводства) на чолі з намісниками, що призначалися великим Литовським князем.Литва потрапила під великий культур­ний вплив своїх слов'янських підданих -литовські князі прийняли православну віру, вживали староруську мову, складали зако­ни на основі "Руської правди". Литовські роди зливалися з руською знаттю. Уряд Ве­ликого князівства Литовського не пере­шкоджав місцевому населенню у збере­женні і розвитку національних особливос­тей. У зв'язку з цим багато істориків нази­вають Велике князівство Литовське литов­сько-руським (О.Єфіменко, В.Антонович, М. Брайчевський та ін.).

2.Визначити причини поразки Укр. Революції 1648-1676.Історичне значення.

На мою думку причинами поразки були:

• внутрішня міжусобна боротьба

• зовнішня агресія

Була ліквідована українська державність на Правобережжі і усі спроби її відновити зазнали невдачі. Державність вдалося зберегти лише на території Лівобережжя, яке на правах автономії входило до складу Росії.

Незалежну соборну державу в межах етнічних українських земель не було створено. Почалася реставрація феодально-кріпосницьких відносин.

Історичне значення:

Почала формуватися ідея про незалежну соборну державу;

Починає відтворюватися Українська держава;

Вплинула на розвиток національної самостійності;

Зявилася нова політична еліта, яка стала захисником українських національних інтересів;

Розвивається усна народна творчість, література та літописання.

3.Дайте оцінку гетьмана п.Скоропацького. Чи мав він шанс на перемогу.

Павло Скоропадський – політичний та державний діяч, воєначальник, гетьман України.

Політика його уряду:

• Замість УНР була проголошена Українська держава, монархічна форма правління .

• В його рука була - законодавча, виконавча та судова влада,демократичний режим змінив авторитарним режимом.

• Створював українську армію, також видав закон про загальну військову повинність.

• Прагнув відродити козацтво, як українське суспільство.

• Українізація шкіл, відкриття нових гімназій, університетів, Української Академії Наук, Національного архіву та інших культурно-просвітницьких центрів.

Зовнішня політика:

• Українську державу П.Скоропадського визнало 30 країн світу, у 23 країнах вона мала своїх представників.

• Було укладено договір про добросусідські відносини з Росією.

На мою думку П. Скоропадський не мав шансів на перемогу, бо був у зв’язку з Німеччиною. Як відомо Німеччина зазнала поразки в Першій Світовій Війні – це позбавило гетьманської держави опори та стабільності.

Нестача дієздатної регулярної української армії, виникають опозиції гетьманській владі і ще багато причин.

4.Охарактерезуйте особливості розвитку Галицько-Волинської держави. Чи можна вважати її Українською державою.

З розпадом Київської Русі над Дністром виникло Галицьке князівство, а над Бугом - Волинське князівство з центром у Володимирі.

Роман Мстиславович приєднав до князівства Київські землі.

Він забезпечив:

• успішну боротьбу з половцями, угорськими і польськими князями, зі своїм непокірним боярством.

• економічне піднесення князівства, розвитку міст, ремесел, торгівлі.

Після його смерті, прихильники потерпали від утисків великих бояр, які мали в своїх руках земельні володіння. Вони виступали проти обєднання Галицьких і Волинських земель.

У 1238 році Данило відновлює єдність Галицько-Волинського князівства. Данило знову приєднав до своїх володінь Київські землі.Але під натиском монголо-татар князь був вимушений визнати залежність від золотої орди.

Через це князь:

• уклав союз з угорським королем;

• уклав союз з папою римським.

• організовував війська, укріпляв старі міста і будував нові - заснував Холм і Львів.

Але всі його плани провалилися. І після того, як татари здійснили похід на князівство, Данило Галицький помирає.

Після смерті Данила, Галицько-Волинським князівством правили його сини: Шварно і Лев І. Але після ослаблення боротьбою з татарами, боярами не змогла встояти проти агресій сусідніх держав і відстояти незалежність.

пЦе друга велика держава в українських землях після Київської Русі, спадкоємиця Київської Русі, що продовжила її культурні традиції. Це перша власне українська держава - вона існувала лише на українському грунті. Зберегла український етнос від асиміляції з боку сусідніх держав, ставши на шляху їхньої агресії.

5.Доведіть антиукраїнський характер політики російського царизму. Петро I здійснює заходи по ліквідації автономного устрою України:

Цар призначає до Скоропадського свого резидента, для контролю його діяльності;

У 1720 р. офіційно забороняється українська мова.

Створюється Малоросійська колегія, яка розділила владу з гетьманом.

З 1724 року Лівобережною Україною правила лише Малоросійська колегія. Вільна торгівля фактично скасовується. Забороняється займатися торгівлею з іншими країнами, крім Росії.

Після смерті Петра I, престол зайняла Катерина II, ліквідувала автономний устрій України, ліквідувала гетьманство,всю владу віддала Малоросійській колегії. У 1775 р. знищує Запорозьку Січ. Запроваджує кріпосне право в Україні.

В Росії національне гноблення набуло крайніх, жорстоких форм і найбільш яскраво проявилося у циркулярі 1863 р. міністра внутрішніх справ Валуєва, який заборонив друкування і викладання українською мовою, цинічно заявивши, що "ніякої окремої малоросійської мови не було, немає і бути не може". У 1876 р. підписано Емський указ Олександра II, який заборонив ввіз літератури українською мовою, українські п'єси та пісні (їх треба було перекладати на російську), використання української мови в початкових школах, державних закладах. Назва "Україна" була заборонена.

Таким чином, можна сказати, що політика російського царизму мала антиукраїнський характер.