2. Система основних понять економіко- і соціально-географічного змісту.

Розвиток понять в економічній та соціальній географії має свої особливості. Це вимагає і адекватної методики викладання. На початку економіко-географічного блоку курсу необхідно розглянути цілий ряд загальонотеоретичних положень економічної і соціальної географії. Вони досить складні для розуміння учнями, а тому поняття про розміщення продуктивних сил, територіальну організацію суспільства, природно-ресурсний потенціал, економіко-географічні зв’язки тощо необхідно формувати на конкретних яскравих прикладах. Найкраще, щоб ці приклади були взяті з своєї місцевості, району, міста чи села.

Поняття соціально-географічного змісту формуються в учнів в процесі вивчення розділу „Населення України”. Тут учні повинні засвоїти такі основні поняття: „природний рух населення”, „механічний рух населення”, „природний приріст”, „депопуляція”, „еміграція”, „імміграція”. З пояттями „чисельність” та „густота” населення учні знайомі з попередніх класів. Зокрема, вивчаючи розділ „Земля – планета людей” в 6 класі, учні ознайомилися з кількістю населення планети, його розміщенням та густотою. Вивчаючи материки, учні знайомилися з чисельністю та густотою населення материків. Тому при вивченні населення України вчитель організовує роботу з актуалізації опорних знань, в процесі якого учні пригадують зазначені поняття.

Насамперед , неаобхідно звернути увагу учнів на те, що існує така наукова галузь географії, як геодемографія (географія населення), яка в процесі гуманізації географічної науки набуває першочергового значення в блоці суспільно-географічних дисциплін. Після з’ясування чисельноссті населення України необхідно простежити її динаміку протягом деклькох десятиліть і підвести учнів до висновку про те, як змінюється кількість населення. Слід зазначити, що демографічна ситуація може мати риси „демографічного вибуху” та „демографічної криз”, зробити наголос, що в Україні вона є гостро кризовою. Після цього формуються поняття „природний рух населення”, „природний приріст”, „депопуляція”. При вивченні природного приросту слід ознайомити учнів з його визначенням та видами (від’ємний, додатній, нульовий), а лише потім перейти до з’ясування природного приросту України, а точніше природного скорочення. Тут обов’язковим є застосування роботи учнів зі статистичними матеріалами, побудова графіків зміни коефіцієнтів природного приросту (скорочення) населення,аналіз динаміки показників народжуваності та смертності населення. Вчителю слід звертати увагу на постійне оновлення статистичних даних, оскільки ці показники не є статичними. Після аналізу основних показників природного руху населення, вчитель вводить нове поняття „депопуляція”, пояснюючи його зміст. Важливим є розгляд основних чинників природного скорочення населення в Україні та факторів, що впливають на народжуваність та смертність населення. Крім того, бажано розглянути демографічну ситуацію та окремі демографічні показники України у порівнянні з іншими державами Європи. Ще одним поняттям в цьому блоці є поняття „демографічна політика”. Можна запропонувати учням творче завдання , яке б передбачало прогнозування ними демографічного розвитку України та пропозиції щодо подолання демографічної кризи в Україні. В цій же темі розглядається і статево-вікова структура населення України. Особлива увага приділяється роботі учнів зі статево-віковими пірамідами.

При вивченні механічного руху населення в першу чергу учні знайомляться з визначенням самого поняття „механічний рух” або „міграції”. Після цього розглядаються класифікації міграцій за напрямками (внутрішні, зовнішні (еміграція та імміграція) та за часом. На основі понять „еміграція” та „імміграція” формується поняття „сальдо міграцій”. Найкраще розуміння даних понять можна забезпечити завдяки застосуванню статистичних даних про прибуття та вибуття населення, а також шляхом виконання учнями вправ з визначення сальдо міграцій. Значна увага приділяється причинам міграцій населення та зв’язку між міграційною та демографічною ситуацією.

При вивченні національного та етнічного складу населення України слід сформувати в учнів уявлення про відмінностями поняття „нація” та „етнос”. В процесі вивчення теми учні повинні ознайомитися з характеристикою національного складу населення України та своєї області, навчитися будувати та анлізувати секторні діаграми національного складу населення. Крім того, в учнів формується уявлення про основні етнографічні групи населення України, національні меншини та їх розміщення. Тут же формується поняття „діаспора”, причини її виникнення, розглядаються особливості західної та східної української діаспори. В процесі вивчення цієї теми розглядається також духовна культура населення, що передбачає ознайомлення учнів з загальними особливостями її складових (мови, освіти, обрядів, звичаїв, релігії).

При вивченні системи розселення необхідно сформувати в учнів розуміння основних відмінностей між сільськими та міськими типами поселень. Для цього учні знайомляться з визначеннями понять „Місто”, „село”. „селище міського типу”, „робітниче селище”, „курортне селище” тощо. На основі статистичних даних учні з’ясовують кількість міського та сільського населення України і знайомляться з терміном „урбанізація”. Слід звернути увагу на особливості процесу урбанізації в Україні, а саме на той факт, що в Україні вона відбувається за рахунок переміщення населення з сільської місцевості до міст, а не за рахунок поширення міського способу життя. Така урбанізація назвиається псевдоурбанізацією. При вивченні міських поселень розглядається класифікація міст за кількістю населення та функціями. При вивченні сільських поселень важливо сформувати в учнів уявлення про їх типами в різних регіонах України.

В темі „Трудові ресурси і зайнятість населення” основними поняттями є поняття „трудові ресурси”, „економічно активне населення”, „рівень безробіття”. Учні обов’язково повинні засвоїти загальні особливості забезпечення трудовими ресурсами різних регіонів України, оскільки ці знання будуть використовуватися при вивченні економічних районів Уккраїни, оскільки забезпеченість трудовими ресурсами є передумовою для розвитку окремих галузей господарства.

Система економіко-географічних понять формується в учнів починаючи з розділу „Господарство”.

Перед ознайомленням учнів з загальними особливостями господарства .україни необхідно ознайомити їх з деякими загальними поняттями. В першу чергу це стосується визначення поняття „господарство”. Це краще зробити в ході бесіди з учнями, з’ясувати їх уявлень про господарство. Слід зазначити, що синонімом терміну „народне господарство” є поняття „економіка”. Після цього необхідно сформувати в учнів чітке розуміння понять „галузева” та „територіальна структура господарства”, адже від чіткого розуміння цих понять залежить ефективність вивчення всього економіко-географічного блоку цього курсу. Перед розглядом власне галузевої структури господарства України слід сформувати уявлення учнів про галузь промисловості та міжгалузеві комплекси. Кращому розумінню цих понять сприятимуть яскраві приклади. Наступними поняттями є „виробнича” та „невиробнича сфера”. Можна запропонувати учням, виходячи з того, що виробнича сфера виробляє матеріальні блага, а невиробнича – надає послуги, визначити галузі господарства, які належать до однієї чи іншої галузі, запропонувавши перелік галузей. В процесі бесіди з учнями складається схема галузевої стуктури господарства України і здійснюється перехід до розгляду загальних особливостей господарства України. При виченні цієї теми формуються також поняття „ринкова система”, „екстенсивний та інтенсивний шлях розвитку господарства”, типи підприємств за формою власностітощо. При розгляді територіальної стуктури господарства формуються поняття „промисловий центр”, „промисловий вузол”, „промисловий район”.

Порівняно недавно в зміст курсу введена тема „Економічний потенціал України”, яка передбачає знайомство учнів з поняттями „економічний потенціал”, ВВП, ВНП, тощо.

В процесі вивчення теми „Загальна характеристика промисловості” поглиблюється розуміння учнями поняття „промисловість” та розглядається галузева структура промисловості України.

При вивченні основних галузей промисловості України конкретизуються поняття „галузева структура”, „територіальна структура”. Важливо ознайомити учнів з основними факторами розміщення підприємств та навчити пояснювати фактори розміщення підприємств різних галузей. Бажано навчити учнів характеризувати передумови розвитку тієї чи іншої галузі промисловості в Україні, хоча дане поняття і не вводиться програмою, але розуміння передумов розвитку тієї чи іншої галузей сприяє кращому розумінню особливостей розвитку господарства України та територіальної структури окремих галузей та господарства України вцілому.

В темі „Сільське господарство” формуються поняття „рослинництво”, „тваринництво”, „меліорація” тощо.

При викладанні теми „Транспорт” неохідно сформувати в учнів уявлення про транспортну систему, різні види транспорту, транспортну мережу та види транспортних шляхів України. До нових понять, які формуються при вивченні даної теми належать поняття „вантажообіг”, „пасажирообіг”, „транспортний вузол” тощо.

В темі „соціальна сфера” ключовими поняттями є „соціальна сфера”, „інфраструктура”. Учні знайомляться зі складовими соціальної сфери.

Тема „Україна і світове господарство. Зовнішні економічні зв’язки України” формує в учнів поняття, які стануть опорними при вивченні багатьох тем в 10 класі, тому важливо сформувати в учнів розуміння понять „світове господарство”, „МПП”, „світова торгівля”, „світовий ринок”. В 9 класі головне з’ясувати разом з учнями місце господарства України в світовому господарстві та форми зовнішніх економічних зв’язків України. При цьому розглядаються основні міжнародні та регіональні організації, до яких належить Україна.

Принципово новою для дев’ятикласників є тема „Економіко-географічний поділ України”, де вони вперше знайомляться з поняттям „економічний район”. Тут необхідно, щоб учні зрозуміли, що до цього часу вони вивчали покомпонентно господарство України, а в цій темі вони перейшли до комплексного економіко-географічного розгляду окремих регіонів України.

При вивченні географії своєї області учні розширюють та поглиблюють більшість понять, з якими вони ознайомилися в 8-9 класах. Значення цієї теми величезне, оскільки учні знайомляться з рідним краєм, формують уявлення про його природні особливості та місце господарства області в господарстві країни. Це дає змогу учням оцінити потенціал області, зрозуміти її унікальність. Ця тема має великі можливості патріотичного виховання школярів..