Робота зі статистичним, картографічним матеріалом та з навчальною літературою

Значення статистичних матеріалів на уроках географії:

• розвивають пізнавальну активність учнів;

• розвивають самостійність в оцінці географічних фактів і явищ;

• знайомство учнів з прийомами наукового пізнання – спостереження, аналіз, синтез, узагальнення.

Статистичні матеріали використовуються як засіб для конкретизації теоретичних положень та як база для узагальнення та розкриття закономірностей.

Статистичні показники мають вигляд:

• абсолютних величин, які мають повдомлююче значення про кількісні характеристики географйічних явищ;

• відносних величин, які відображають результаттспівставлення абсолютних величин;

• коефіцієнти – показники, що відображають характерні особливості окремих явищ (кефіцієнт народжуваності, смертносіт тощо).

Етапи статистичного дослідження:

1. Статистичне спостереження.

2. Групування показників.

3. Визначення узагальнених показників.

4. Аналіз статистичних матеріалів.

Саме вміння аналізу статистичних матеріалів формується при вивченні географії в старших класах.

Прийоми роботи зі статистичними матеріалами:

• збирання статистичних показників;

• порівняння статистичних показників;

• визначення загальнених статистичних показиків;

• аналіз статистичних матеріалів в графіках, діаграмах, таблицях;

• побудова графіків, діаграм, складання таблиць (при цьому формуються два ряди асоціацій: між часовими і просторовими уявленнями та між просторовими та кількісними уявленнями. Ці два ряди поєднуються при роботі з графіками та діаграмами);

Складові графіка:

1. вісь координат

2. координатна сітка – допоміжні лінії, які проводяться від осей координат

3. графічний образ – лінія чи декілька ліній, що відображають динаміку явища

4. експлікація – пояснювальний текст і умовні знаки.

Діаграми в економічній і соціальній географії застосовуються для:

• ілюстрації кількісних характеристик об’єктів і явищ, які відрізняються територіальним розміщенням;

• ілюстрації структури явщ і процесів;

• порівняння структури явищ і процесів в різних територіальних одиницях.

Різновиди діаграм:

• стовпчасті

• стрічкові (смугові)

• секторні

• структурні квадратні, прямокутні тощо.

Статистичні таблиці – це перелік, розклад яких-небудь об’єктів і явищ, графічно поданих у певному порядку.

Складові частини таблиць:

• перелік об’єктів

• ознаки, що характеризують об’єкти.

Види таблиць:

1. конспективно-довідкові (систематизуючі) поадють певний матеріал в короткій формі, яка зручна для запам’ятовування. Це переважно текстові таблиці.

2. порівняльні таблиці

3. таблиці виокремлення провідних ознак (для вивчення певних закономірностей економіки окремих галузей господарства)

4. комбіновані таблиці

Робота з картою

Мета роботи з картою в старших класах:

• формування вміння розуміти карту;

• формування уміння користуватися картою як джерелом географічної інформації;

• сприяння розумовому розвитку дітей, зокрема – просторового мислення.

Розуміння карти означає засвоєння головних властивостей географічних карт, вміння пояснювати відношення географічних об’єктів і явищ, встановлювати зв’язки між ними.

Вміння читати карту формується в два етапи:

1. вивчення пояснювального апарату карти (легенда, назва, масштаб)

2. вивчення змісту карти та уміння уявляти реальні об’єкти і явища на основі карти.

Існує три рівні читання карти:

1. елементарне читання карти та плану місцевості (формується в початковій школі);

2. до елементарного читання карти додаються набуті географічні знання (5-7 класи);

3. вміння працювати з картми різної тематики чи комплексними картами (8-10 калси).

Прийоми роботи з картою в старших класах:

• читання карти;

• порівняння географічних об’єктів та територій за картою;

• характеристика окремих територій чи географічних об’єктів за типовим планом шляхом накладання (співставлення) різних тематичних карт;

• оформлення тематичних контурних карт;

• робота з картосхемами, картодіаграмами тощо.

Крім того, застосовуються ігрові форми роботи з картою:

• гра „Знавці номенклатури” (один учень або група учнів називають об’єкти, а інший учень – їх показує);

• гра „Галузі промисловості” (готуються умовні позначки галузей промисловості, а учень повинен вірно приколоти їх в пунсони міст, де вони розвинені);

• гра „Міста та підприємства” (учням роздаються картки. На одній половині карток нависано назви міст, на іншій – назви підприємств. Учні повинні знайти пару)

• тощо.