8. Визначення точки роси у приміщенні:

— при t_B = 20 ⁰С визначаємо значення максимальної пружності водяної пари Е, Па.

Е = 2338 Па за графіком залежності максимальної пружності водяної пари у повітрі від температури повітря при нормальному атмосферному тиску згідно з [1], мал.4.

— визначаємо дійсну пружність водяної пари е, Па за формулою:

— точка роси у приміщені _р =10,69 ⁰С визначається за графіком залежності максимальної пружності водяної пари у повітрі від температури повітря при нормальному атмосферному тиску згідно з [1], дод.11.

9. Перевіримо можливість утворення конденсату на площині внутрішньої поверхні стіни

Так як температура внутрішньої поверхні стіни більша від точки роси, то конденсат на площині внутрішньої поверхні стіни утворюватись не буде.

10. Перевіримо можливість утворення конденсату в кутках

R_K = 2,49 м²·⁰С/Вт – термічний опір стіни у звичайному місці

_В = 18,34 ⁰С – температура внутрішньої поверхні стіни в звичайному місці

= 3,3 ⁰С – зниження температури поверхні кута проти температури стіни у звичайному місці визначаємо за графіком згідно з [1] мал..7

– температура поверхні стіни у кутку будинку.

Так як температура поверхні стіни у кутку більша, ніж точки роси, то конденсату вологи в кутках не буде.

3.2. Теплотехнічний розахунок горищного покриття

1. Вихідні умови.

1.1. Параметри клімату району будівництва.

Параметри клімату району будівництва зводимо у таб.3.2.1.

Розрахункові параметри клімату м. Ужгород Таблиця 3.2.1.

Температура зовнішнього повітря, ْС (згідно з [1])			Зона вологості (згідно з [1])	Температурна зона (згідно з [1])
Найбільш холодної доби із забезпеченням		Найбільш холодних п’яти діб із забезпеченням
0,98	0,92	0,92
=-22	=-24	=-18	нормальна	І

1.2 Параметри мікроклімату приміщення.

Параметри мікроклімату приміщення зводимо у таб.3.2.2.

Розрахункові параметри мікроклімату приміщення Таблиця 3.2.2.

Температура внутрішнього повітря , ˚С (згідно з [1], дод.3)	Вологість внутрішнього повітря  В, % (згідно з [1], дод.3)
20	55

1.3 Теплотехнічні показники матеріалів перекриття.

Конструкція покриття надана на рис .Умови експлуатації стіни ( згідно з [1], таб. 2)-А

Теплотехнічні показники матеріалів стіни зводимо до таб.3.2.3.

Розрахункові теплотехнічні показники матеріалів горищного перекриття

Таблиця 3.2.3.

№	Назва шару	Щільність матеріалу кг/м	Товщина матеріалу м	Коефіцієнт теплопровід-ності  Вт/(м2·оС)	Коефіцієнт теплозасвоєння s Вт/(м2·оС)	Коефіцієнт паропроникності μ, мг/м год Па
2	Утеплювач пінополістирол	150	Х	0,052	0,89	0,05

Рис.3.2.1. Конструкція покриття:

1- руберойд;

2- утеплювач пінополістирол;

3- гіпсокартон

Гіпсокартон та рубероід не впливають на розрахунок

Для горищного покриття приймаємо товщину утеплювача 0,2м.

2. Визначаємо нормативний опір теплопередачі огороджуючої конструкції

– визначається за таблицею ДБН «В 2.6-31-2006 теплова ізоляція будівель»

в залежності від температурної зони

= 3,9 (м²·⁰С)/ Вт Згідно з [1] таблиця 3

3. Визначаємо теплову інерцію огороджуючої конструкції

4. Визначаємо розрахункову зимову температуру зовнішнього повітря

Так як значення теплової інерції знаходиться в інтервалі 1,5 < D < 4, то розрахункову зимову температуру зовнішнього повітря приймаємо рівній середній температурі найбільш холодних п’яти діб згідно з [1] таблиця 4

5. Будуємо лінію падіння температур на розрізі огороджуючої конструкції

Температуру на внутрішній поверхні m-го шару огородження, рахуючи шари від внутрішньої поверхні огородження, _m⁰С, можна визначити за формулою:

t_B – температура внутрішнього повітря, ⁰С

t_З – температура зовнішнього повітря, ⁰С

R_ – опір теплопередачі огороджуючої конструкції, м²·⁰С/Вт

– термічний опір m-1 перших шарів огородження, м²·⁰С/Вт

R_В – опір теплосприйняттю внутрішньої поверхні огороджуючої конструкції, м²·⁰С/Вт

Температуру внутрішньої поверхні стіни можна знайти за формулою:

Температуру зовнішньої поверхні стіни можна знайти за формулою:

Лінію падіння температур надано на рис.3.2.2.

Рис.3.2.2. Лінія падіння

температур на розрізі огородження:

1- вапняно-піщана стяжка;

2- утеплювач – ISOVER OL-YK;