6. Визначення точки роси у приміщенні

— при t_B = 20 ⁰С визначаємо значення максимальної пружності водяної пари Е, Па.

Е = 2338 Па за графіком залежності максимальної пружності водяної пари у повітрі від температури повітря при нормальному атмосферному тиску згідно з [2], мал.4.

— визначаємо дійсну пружність водяної пари е, Па за формулою:

— точка роси у приміщені _р =10,69 ⁰С визначається за графіком залежності максимальної пружності водяної пари у повітрі від температури повітря при нормальному атмосферному тиску згідно з [2], дод.11.

7. Перевіримо можливість утворення конденсату на площині внутрішньої поверхні стіни

Так як температура внутрішньої поверхні стіни більша від точки роси, то конденсат на

площині внутрішньої поверхні стіни утворюватись не буде.

8. Перевіримо можливість утворення конденсату в кутках

R_K = 3,313 м²·⁰С/Вт – термічний перекриття у звичайному місці

_В = 19,028⁰С – температура внутрішньої поверхні стіни в звичайному місці

= 3,10⁰С – зниження температури поверхні кута проти температури перекриття у звичайному місці визначаємо за графіком згідно з [2] мал..7

– температура поверхні стіни у кутку будинку.

Так як температура поверхні стіни у кутку більша, ніж точки роси, то конденсату вологи в кутках не буде.

3.3 Розрахунок глибини закладання фундаменту.

Вихідні дані:

грунт — пісок крупнозернистий

глибина залягання природного ґрунту — 0,4 м.

рівень ґрунтових вод — 4,0 м.

Визначемо мінімально можливу глибину закладання підошви фундаменту в залежності від інженерно-геологічних факторів будівельного майданчика і виду планування.

d_{f 1} = h + 0,5 = 0,4 + 0,5 = 0,9м

Визначемо мінімально можливу глибину закладання підошви фундаменту в залежності від промерзання грунтів та гідрогеологічних умов:

Крупнозернисті піски – це грунти, що не випинаються та не промерзають.

Глибина залягання фундамента становить 0,9м

ВИСНОВОК: виходячи з умов залягання природного ґрунту на будівельному майданчику та природнього грунту, приймаємо мінімальну глибину закладення підошви фундаменту 0,9 м.

4. Техніко – економічна оцінка проектного рішення

П_З = 220,41 м² – площа забудови – площа в межах зовнішнього периметра стін на рівні цоколю

з урахуванням виступаючих частин.

П_Ж = 180 м² – житлова площа – площа житлових кімнат у будинку (площа ніш та площа

зайнята під внутрішні сходи додаються до житлової площі).

П_П = 77,05 м² – підсобна площа – сума площ обслуговуючого характеру.

П_ЗАГ = м² – загальна площа – сума житлової та підсобної площ.

О_В = 1322 м³ – будівельний об’єм – визначається множенням площі горизонтального перерізу

по зовнішньому контуру будинку на рівні першого поверху на повну висоту будинку (від рівня чистої підлоги першого поверху до верху утеплювача горищного перекриття)

П = 63,43 м – периметр зовнішніх стін

П_К = 36,97 м² – конструктивна площа – площа, зайнята стінами, стовпами, перегородками.

– коефіцієнт, що характеризує економічність планувального рішення

– коефіцієнт, що характеризує раціональність використання об’єму на

одиницю житлової площі

– коефіцієнт, що характеризує компактність форми плану

– коефіцієнт, що характеризує раціональність конструктивної схеми

ЛІТЕРАТУРА:

1. СНиП 2.08.01-85 Жилые здания / Госстрой СССР. – М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1986

2. СНиП ІІ-3-79^** Строительная теплотехника / Госстрой СССР. – М.: ЦИТП

Госстроя СССР, 1986

3. СНиП 2.01.01-82 Строительная климатология и геофизика/ Госстрой СССР.–М.:

Стройиздат 1983

4. Сергейчук О.В. Архітектурно – будівельна фізика. Теплотехніка огороджуючи конструкцій будинків. Навчальний посібник / К.: Такі справи 1999

5. Предтеченский Б.М. Архитектура гражданских и промышленных зданий Том 3. Учебник

для вузов. В 5-ти томах. / М.: Стройиздат 1983.

6. Худенко В.Ф. Чернишенко Л.С. Методичні вказівки до виконання курсового проекту № 1 з

курсу “Архітектура будівель і споруд” /Дніпропетровськ. Дніпропетр. держ. тех..універ.

залізничн. трансп. 2001

8. Морозов Е.А. Худенко В.Ф. Методические указания “Конструкции фундаментов

мелкоэлементных зданий на железнодорожном транспорте” Днепропетровск: ДИИТ 1986.

9. Ковалев А.П. Конструкции стен мелкоэлементных зданий железнодорожном транспорте

(Методические указания для студентов строительных специальностей). Днепропетровск:

ДИИТ. 1982

17