- •1. Предмет, методи та джерела вивчення історії у.
- •2. Кіммерійці, скіфи, сармати на території у.
- •3. Античні міста-держави Північного Причорномор’я.
- •4. Концепції походження й розселення східних слов'ян.
- •5. Східні слов'яни, їх побут, звичаї й традиції.
- •5. Норманська та анти норманська теорії походження державності Київської Русі.
- •7. Діяльність перших Київських князів (Олега, Ігоря, Ольги, Святослава)
- •8. Діяльність Київського князя Володимира Великого
- •9. Прийняття християнства на Русі і його значення
- •10. Основні напрямки діяльності князя Ярослава Мудрого
- •11. Соціально- економічний розвиток Київської Русі
- •12. Політичний устрій і соціально-класова структура Київської Русі.
- •13. Культура Київської Русі
- •14. Феодальна роздробленість Київської Русі, її причини й наслідки.
- •15. Головна ідея "Слова про похід Ігорів" і шляхи її реалізації.
- •16. Роль і місце Галицко - Волинського князівства в історії української державності (х11 - перша половина х1v)
- •17. Навала монголо - татар на землі Київської Русі в 13 в. І її наслідку
- •18. Причини й наслідку захоплення українських земель Польщею й Литвою в с.XIV в.
- •19. Любленская унія і її наслідку для українського народу.
- •20. Брестська церковна унія і її наслідку для українського народу.
- •21. Виникненні українського казацтва і його роль в історії України XV- у п.П. XVII століттях
- •22. Запорізька Січ: обладнання побут, звичаї й традиції
- •23. Казацко-селянские повстання проти польско - шляхетского гніту в к. XVI - п. П. XVII століття
- •24. Розвиток української культури в 16 - п.П. 17 століття.
- •25. Причини, цілі й рушійні сили національно-визвольної боротьби українського народу середини 17 століття.
- •26. Основні події визвольної війни на чолі з б.Хмельницьким
- •27. Державотворення Війська Запорізького
- •31. Роль и место гетмана Дорошенко
- •28. Б. Хмельницький, як відомий полководець, державний діяч і дипломат
- •29. Переясловская Рада й україно-московський договір в 1654г.
- •30. Руїна. Поділ України на Лівобережну й Правобережну.
- •32. Діяльність гетьмана Мазепи
- •33. Посилення наступу російського царизму на українську автономію xviiIв.
- •34. Ліквідація укр. Державності
- •35. Соціально-економічне положення України під владою Польщі. Гайдамацький рух. Колиивщина
- •36. Розділи Польщі
- •37. Україна в складі Росії
- •38. Україна в складі Австрії
- •43. Наддніпрянська Україна
- •39. Культурне відродження в складі Росії
- •40. Культурне відродження в складі Австрії
- •41. Кирило-Мефодіївське братерство
- •42. Реформи 60-70 рр.
- •44. Цивільні й народні рухи в Понаддніпрянській Україні
- •45. Роль України в економіці Австро-угорської імперії в кін. XIX - нач. XX
- •46. Культура України наприкінці Хіхв.
- •47. Партії
- •48. Революція 1905-1907 рр.
- •49. Події революції 1905-1907 рр.
- •50. Українське питання
- •51. Столипінська реформа
- •52. I світова війна
- •54. Універсали
- •53. Лютнева революція
- •55. Радянська Росія й ц.Р.
- •57. Скоропадський
- •60. Зунр
- •58. Грушевський
- •59. Директорія
- •61. Проголошення й політика радянської влади на Україні.
- •62. Політика воєнного комунізму на Україні
- •64. Причини й наслідку входження у. У срср
- •63. Неп і її здійснення на Укр.
- •65. Радянська індустріалізація в Україні:завдання ,труднощі ,наслідку.
- •67. Установлення тоталітарного режиму в срср і репресії в Україні
- •66. Причини,сутність і наслідку колективізації
1. Предмет, методи та джерела вивчення історії у.
Об'єктом ІУ є ті реальні події суспільного життя з найдавніших часів до наших днів, що відбувалися на території України, у її нинішніх державних кордонах. Предметом ІУ є закономірності виникнення і розвитку різноманітної діяльності народу України. Наприклад, створення української державності.
Завдання:1) Дати розуміння суті історичних процесів, які відбувалися в минулому й відбуваються нині в Україні.
2) Виробити вміння аналізувати й узагальнювати історичний матеріал у певній системі, контексті світової історії. 3) Виробити вміння застосовувати отримані знання для прогнозування суспільних процесів.
Існують 5 основних типів історичних джерел: 1) речові (поселення, архітектурні споруди), які дає нам археологія; 2) етнографічні; 3) лінгвістичні; 4) усні; 5) писемні (актові матеріали, оповідні пам’ятки).
2. Кіммерійці, скіфи, сармати на території у.
Кіммерійці (кінець 2 - початок 1 тис. до н. э.) перші племена на території У, назви яких збереглися у давньогрецьких (Гомер у “Одиссеї”) та ассирійських джерелах. Скіфи - войовничі ірано-язичні племена кочовиків-скотарів, що у 7 сторіччі до н. э. витіснили кіммерійців зі степу півдня У. У 513-515 рр. до н. э. Скіфи відбили наступ величезного війська персидського царя Дарія I, що намагався їх завоювати. Сармати - племена східних кочовиків, що в другому сторіччі до н. э. Завоювали більшу частину Скіфії, витісняючи скіфів до Криму, за Дунай та Дністер. Панування сарматов тривало продовжувалося до 3 ст. н. э., коли на землі Пів. У напали готи. В підсумку до кінця залізного сторіччя встановилася майнова нерівність між членами общини; розпочався перехід частини засобів виробництва (худоби, землі, знарядь праці та т. і.) у приватну власність верхівки племен; боржники та військовополонені перетворювалися у рабів, що свідчить про розкладання первобитного суспільства та формування класового.
3. Античні міста-держави Північного Причорномор’я.
З кінця VII в. до н.е. греками на Північному узбережжі Чорного моря й в устях рік, що впадають у Чорне море, були засновані торгові факторії, що виросли згодом у міста: Тиру (устя Дністра), Ольвія (устя Юж. Бугу), Пантікапей (на місці м. Керч), Феодосія, Херсонес (на місці Севастополя) та Найбільшої з міст-республік була Ольвія, єдиною монархією - Боспорське царство. Торгівля велася по 2-х напрямках: із Грецією і зі скіфами. У Грецію вивозилися: хліб, худоба, шкіра, хутровина, раби. З Греції ввозилися товари для жителів міст і для перепродажу скіфам; вино, оливкова олія, озброєння, тканини, мармур, предмети мистецтва. Скіфам продавали: вино, ювелірні вироби, кераміку і т.п.; імпортували - худоба, хліб, хутра і рабів. Ремесло - досягло високого рівня і славилося виготовленням металевих виробів (дзеркал, статуеток, прикрас), керамічним виробництвом (глиняні судини, черепиця, посуд.), ткацтвом, ювелірним,каменерізним виробництвом. Землеробство - вирощувались пшениця, ячмінь, просо, виноград, яблуко, груша, гранати і м. п. Тваринництво у господарстві утримувалися: коня, корови, вівця, свині. Рибальство - у ріках і на морі. Політичний розвиток. Існувало дві форми правління: а) Міста-республіки (Ольвія, Тиру, Херсонес і ін.), у яких законодавча влада належала народним зборам. У нього входили всі вільні городянини-чоловіки. Виконавча влада належала архонтам, що обиралися з рабовласницької знаті міста. б) Монархія - Боспорське царство, що виникнуло в 5 в. до н.е. у результаті об'єднання ряду міст на чолі з Пантікапеєм. Законодавча і виконавча влада концентрувалася в руках царя (династії Перепадів, Митридатів і ін.). У 107 р. до н.е. Перепад був убитий повсталими рабами під проводом Савмака, що захопив царський трон і початків чеканити власну монету. Ідеологія - антична релігія; у містах відправляли культ того бога, у залежності від того, із якої частини Греції були переселенці (у Боспорському царстві - культ Аполлона, через мелетського походження його жителів). Причини спаду: а) із 3 в. н. 9. починається загальна криза античного товариства (праця рабів стала невигідна, відбувається натуралізація господарського життя, різке скорочення внутрішньої і зовнішньої торгівлі), що спричинило за собою ослаблення причорноморських держав; б) набіги кочівників. У результаті: у 3 в. н.е. під тиском готовий загинула Ольвія й ін. міста-республіки, у IV в. н. е. під набігами гуннів - Боспорське царство.