Розділ 4. Школознавство управління загальноосвітньою школою Принципи управління освітою

Школознавство — галузь педагогічної науки, що досліджує принципи та організаційні засади діяльності загальноосвітніх навчально-виховних закладів, зміст і методи управління шкільною справою, особливості керівництва школою, організації її роботи.

Школознавство охоплює принципи управління та керівництва школою, діяльність органів народної освіти, керівництво навчально-виховною роботою в загальноосвітніх навчально-виховних закладах, зміст і методи планування та контролю, систему учнівського самоврядування, організацію обліку та звітності.

Україна має розгалужену систему освіти, в якій функціонує 50508 навчальних закладів, у тому числі: дитячих дошкільних закладів — 23183, загальноосвітніх навчально-виховних закладів —21350, профтехучилищ— 176, вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації — 737, вищих навчальних закладів ІІІ-ІУ рівня акредитації — 161, закладів післядипломної світи — 1549, позашкільних закладів - 2252. Всього в них майже 15,5 млн. учнів і студентів.

Управління — діяльність, що забезпечує планомірний і цілеспрямований вплив на об'єкт управління.

Управління навчально-виховними закладами здійснюють, виходячи з положень Конституції України, Закону “Про освіту”, Положення про загальноосвітній навчальний заклад, спираючись на принципи управління.

Принцип управління — вихідне положення, якого дотримуються при управлінні системою загальної середньої освіти.

Виділяють такі принципи управління:

Державність управління. Полягає у тому, що розвиток освіти, зокрема кожної школи, здійснюється планово, як і фінансу­вання, за рахунок державного бюджету країни та місце­вого бюджету.

Принцип демократичності управління школою. Полягає у поєднанні громадського самоврядування з єдинона­чальністю директора. Головним органом самоврядуван­ня є конференція представників громадськості, педаго­гів, батьків, учнів старших і середніх класів, на якій обирають директора і раду школи. Основні питання ро­боти школи директор зобов'язаний узгоджувати з ра­дою. Крім того, в школі діє педаго­гічна (дорадча) рада.

Положенням про загальноосвітній навчаль­ний заклад чітко окреслюються права і обов'яз­ки вчителів, учнів, працівників школи. Статут школи, правила внутрішнього трудового розпорядку є демокра­тичною правовою базою школи. Школа постає маленьким «острівцем» правової держави, де все зрегульоване нормами і правилами, а рада школи, її голова мають контролювати, щоб нічиї права не обмежувалися.

Принцип гуманізації. Ґрунтується на усвідомленні людини як найвищої цінності, повазі до неї. При цьому створюють гуманні стосунки, оптимальні умови для повноцінної життєдіяльності членів дитячого і педагогічного колективів.

Принцип гласності, відкритості управління. Полягають у тому, щоб рішення педагогічної ради школи, обговорення поточних питань (розподіл годин, прийом та звільнення з роботи вчителів, інших працівників) відбувалися відкрито, без конфліктних ситуацій, за нормами соціальної справед­ливості та педагогічної доцільності. Гласність та відкритість запобігають соціально-психологічній напруженості в педагогічному, учнів­ському та громадському середовищах.

Принцип регіональності школи. Полягає не лише в її розташуванні в межах певного населеного пунк­ту (міста, масиву міста, селища, села, маленького, не­перспективного села), що впливає на стан її життєдіяльності, перспективи її розвитку, на фінансування, матеріально-технічного, кадрового та іншого забезпечення.

У межах України вона виявляється як належність до певного регіону (Донбас, Сло­божанщина, Південь, Центральна Україна, Крим, Галичина, Закарпаття, Буковина), кожен з яких має свою специфіч­ну організацію життя, побуту, діалект, особливості між­національного співжиття, відроджувані традиції. Все це зумовлює специфіку школи, створення у ній своєрідних культурно-освітніх центрів (інтер'є­р, музей), організацію гуртків, фестивалів тощо.

Принцип цілеспрямованості. Визначає перед шкільним колективом макро- і мікрозавдання, які б обумовлювали планування, діяльність структурних підрозділів навчально-виховного закладу, виступали передумовою створення перспективних ліній.

Принцип плановості. Передбачає чітку систему перспективного і щоденного планування усіх видів навчально-виховного, організаційно-господарського процесу з урахуванням об’єктивних умов та соціально-економічних можливостей конкретного закладу. При цьому всі плани мають бути спрямовані на розв’язання магістральних завдань школи.

Принцип перспективності. Випливає з необхідності гіпотетичного передбачення та прогнозування діяльності школи не лише на семестр, навчальний рік, але й на увесь цикл навчання учнів у школі певного циклу.

Принцип компетентності. Вимагає високого рівня науково-педагогічної підготовки, загальної ерудиції, професіоналізму.

Принцип оптимізації. Спрямований на створення в навчально-виховному закладі найсприятливіших соціально-психологічних та економічних умов для ефективної діяльності учасників педагогічного процесу.

Принцип поєднання єдиноначальності, колегіальності й персональної відповідальності. Виявляється в персональній відповідальності керівника навчально-виховного закладу перед вищими органами освіти, суспільством, державою, законом за стан справ в дорученій йому установі. Директор має право в рамках закону самостійно приймати рішення, вимагати їх виконання від усіх працівників закладу. Поєднує свою діяльність з колегіальними органами – радою, педагогічною радою і несе відповідальність за реалізацію рішень цих органів у рамках відповідних законів.

Принцип об’єктивності оцінки виконання учасниками педагогічного процесу функціональних обов’язків за результатами конкретних справ. Передбачає необхідність систематичного контролю за діяльністю посадових осіб, об’єктивного оцінювання їх діяльності за результатами виконаної роботи, реальними наслідками педагогічної діяльності (рівень успішності й вихованості учнів. Доцільно цю роботу проводити гласно, з урахуванням думки педагогічного колективу.

Принцип участі громадськості. Полягає у створенні різноманітних комісій, які сприяють роботі школи. Принципи управління освітою виступають в органічній єдності.