11.18 Анкетування, структура анкети.

Анкетування — письмове опитування з допомогою анкети. Його найчастіше використовують для збирання інформації про ма­сові соціальні явища, вивчаючи, наприклад, мотиви плинності кад­рів, ефективність певної форми організації праці, характер соціаль­но-психологічного клімату, задоволення працею, адаптованість молодих робітників та інші проблеми трудових колективів. Анкету­вання може застосовуватися у дослідженні будь-якої соціальної проблеми, якщо для її розв'язання потрібна інформація про явища суспільної та індивідуальної свідомості: потреби, інтереси, мотиви, установки, думки, ціннісні орієнтації окремих індивідів чи соціаль­них груп, а також про об'єктивні соціальні факти: організацію праці та побуту, освіту і кваліфікацію, матеріальне стимулювання. За способом спілкування між дослідником та респондентами ан­кетування буває:-- через пресу (анкети друкуються на сторінках журналів та газет, а відповіді на запитання анкети пересилаються в редакцію; поштове (анкети і відповіді пересилаються поштою); роздаткове (роздаються безпосередньо респон­дентам). Анкета — впорядкований за змістом і формою набір запитань і висловлювань, спрямованих на розкриття змісту проблеми. Анкета має визначену структуру і складається, як правило, з трьох частин: вступної, основної і «паспортної».У вступній частині анкети міститься звернення до респондента, в якому зазначається, хто, з якою метою проводить опитування, де і як будуть використовуватися його результати, підкреслюється важ­ливість і значущість особистої участі кожного респондента в дослі­дженні, наводиться стисла інструкція щодо заповнення анкети, гарантується анонімність відповідей, зазначається, кому слід поверну­ти заповнену анкету.В основній частині анкети подаються запитання, розраховані на послідовне розкриття змісту досліджуваної проблеми. «Паспортна» частина включає запитання, відповіді на які хара­ктеризують демографічний і соціальний стан респондента. Наприкінці анкети респонденту пропонують висловити свою ду­мку щодо теми опитування і висловлюють подяку за участь у дослі­дженні.

11.19 Вимоги до анкетера.

Анкета - це документ, в якому міститься впорядкований перелік питань,

що дає можливість отримати нову інформацію про події і факти суспільного

життя. Анкета починається із вступної частини - звернення до респондента. В

ньому визначається мета дослідження, спосіб заповнення анкети. Далі йде

основна частина анкети з блоками питань до опитуваних і третя частина -

"паспортичка", тобто демографічні відомості про опитуваних.

Структура та послідовність питань в анкеті передбачає розвиток

комунікації соціолога з респондентом: завоювання довіри, пробудження

зацікавленості, бажання продовження бесіди та ін.

Логіка побудови питань в анкеті відповідає меті дослідження і

отримання такої інформації, що дає можливість перевірити гіпотези.

Питання повинні формулюватися максимально конкретно і точно, не

допускається неясності та неоднозначності.

При формулюванні запитань анкети необхідно дотримуватись таких:

* Однозначність. Уданому випадку мова йде про однакове розуміння

змісту запитання респондентами. Дуже важливим є визначеність понять та їх

конкретність. Іноді запитання анкети містять у собі два, а той більше

запитань, що є недоцільним і заважає отримати об'єктивну інформацію.

* Стислість. Досвід проведення соціологічних досліджень свідчить, що

чим довше запитання, тим важче респонденту зрозуміти його зміст. Якщо

запитання довге, то поки респондент дочитає його до кінця, він забуде

початок.

* Валідність. Це означає міру відповідності запитання анкети проблемі,

що вивчається. Запитання можуть бути прямі і непрямі. Валідність запитання

визначається точністю переведення показника у запитання..