10.5 Сучасна релігійна ситуація в Україні. Соціальні причини і наслідки розколу православ’я в Україні.

Домінуючим релігійним напрямом в Україні є християнство. Переважна більшість віруючих — православні. Однак вони не мають організаційної єдності внаслідок розколів наприкінці 1980-х— на початку 1990-х років, що їх пережив колишній Український ек­зархат Російської православної церкви (УПЦ). УПЦ (Московський патріархат) має понад 6800 парафій (приблизно 60 % послідов­ників православ'я). Українська православна церква — Київський патріархат (УПЦ-КП) — усього близько 3000 церков — об'єднує вірую­чих 29 єпархій.Українська автокефальна православна церква (УАПЦ) має близько 150 церков, об'єднаних у 10 парафій (приблизно 5,5 % послідовників православ'я).

Старообрядці представлені двома організаціями, найвпливовішою з них є Білокриницька ієрархія, вона об'єднує приблизно три чверті старообрядницьких громад (приблизно 0,38 % послі­довників православ'я). Греко-католицтм є другим за православ'ям християнським напрямом в Україні, на нього (УГКЦ) припадає 18,6 % загальної кількості релігійних громад України (понад 3000).Католицизм латинського обряду поширений головним чином серед польської меншини (4/5 латинських католиків зосереджені у Львівській, Хмельницькій, Вінницькій, Тернопільській, Закар­патській та Житомирській областях).

В Україні представлені практично всі протестантські релі­гійні громади, а також релігійні організації ісламського і бу-дистського напрямів. Активно діє організація Свідків Єгови, на яку припадає 2,7 % загальної кількості релігійних об'єднань України. Сучасна релігійна ситуація в Україні дуже складна, вона харак­теризується передусім відсутністю єдності організацій провід­ної— християнської православної — релігії і церкви. Вивільнені з-під впливу тоталітарної системи всі без винятку релігійні кон­фесії розгорнули процес відновлення, прагнуть до самостійності, ведуть боротьбу за посилення свого авторитету і впливу на віру­ючих. По-друге, в населення України зростає інтерес до релігій­них вірувань, але велика кількість церков і конфесій не сприяє проникненню віруючих у суть релігійних учень. По-третє, здійс­нюється суперечливий процес взаємовпливу релігійної свідомості і відродження народних звичаїв, традицій, свят і ритуалів, на жаль, вони не завжди узгоджуються. По-четверте, розвиток сучасної ре­лігійної свідомості супроводжується пожвавленням окультизму та інших негативних явищ, що межують з шарлатанством і вірою в чудодійні сили, які пригнічують соціальну активність людей. По-п'яте, йде процес становлення нових відносин між державою і церквою. Нове ставлення держави до релігії та церкви знайшло відображення в прийнятому Законі «Про свободу совісті та ре­лігійних організацій». Держава повернула церкві тисячі храмів, десятки монастирів.Тепер-понад 180 діючих монастирів. Ств. Київська дух. Академія, віддкрито багато релігійних навч. Закладів. Держава та її органи всебічно підтримують правосл.церкву та авторитет релігії в сусп.свідом. Релігія є засобом особливої терапії люд від захворювань фіз, нервових, психічних.