8.12 Сутність соціальних технологій, їх роль в управлінні соціальними процесами.

Складовими механізму соц управління, окрім планування, проектування, прогнозування, є також соц іол методи управління соц процесами – соц діагностика, соц технології, моделювання тощо. Метою соц технологій є практичне засвоєння, реалізація со резервів через оптимізацію управління соц процесами. Соціальна технологія — це сукупність операцій, що передбачають використання керівником чи управлінським органом чітко визначених прийомів, заходів, дій для вирішення різних проблем у трудовму колективі та управління його розвитком, тобто досягнення певного соц результату. Застосування соц тех. зв’язане з опрацюванням певних принципів розвитку, ф-ня відповідних соц процесів і використання ефективних методів впиливу на них. Процедура – сук дій, операцій, за доп яких здійснюється процес, що відбиває суть технології. Класична модель соціальної технології вкючає такі процедури: Формування мети Приняття рішень Організацція соціальної дії Аналіз результатів

Важливим у такому підході є те, що у процесі соціального управління застосовується технологічний принцип: процес поділяється на складові — операції, які детально описуються.

Структура соціальної технології включає три складові: 1Характеристика мети, завдань і основних положень технології 2Перелік технологічних операцій 3Дотаток: зміст основних документів, інформаційні таблиці та інші необхідні для реалізації технлогії матеріали. Розробляючи соц тех., слід дотримуватися принципів: багаторівневого аналізу, ціле визначення, комплексності, адресності.

Найбільш вагомими у вітчизняній практиціі є технології з таких питань: робота з робітниками, що звільняються, управління адаптацією нових робітників, профілактика порушень трудової та громадської дисципліни, професійна орієнтація робітників, формування резерву і вибори керівників, організація гнучкого режиму роботи, вивчення і поліпшення міжособистих відносин у колективі та деякі інші.

Тема 9 Соціологія політики .

9.1 Предмет та структура соціології політики .

Політика – це одна з основних сфер громадського життя, пов’язана з відносинами з приводу встановлення, організації, функціонування і зміни публічної влади; діяльність соціальних суб’єктів по здійсненню політичної (державної і суспільної) влади.

Як галузь соціології соц.політики вивчає:

1. соціальне в політиці, взаємовідносини всіх політ.організацій, установ та інститутів з іншими соц.інститутами.

2. проблеми повязані безпосередньо з державою, політ.партіями, громадськими обєднанями, рухами, організаціями, творчими спілками, аналізує соц.аспекти.

3. соціальні закономірності виникн.і функціон.політ.відносин, принципи регулюв.і управл.сусп., здійсн.політ.влади, сутність політ.явищ і процесів.

Найважливішою проблемою для соціології політики є взаємозвязок і взаємодія соціального та політ-го в політ.житті.Суспільству природно притаманна його організаційна контрольно-регулятивна сфера, яка визначається поняттям політики.

Політика має складну структуру:

1) політична свідомість-усвідомлення людиною суті та змісту політики, раціональне або нераціональне ставлення до неї.

2)політичні відносини-стійкі політ.звязки і взаємодії, що формуються спільно з функці-ням політ.влади.

3) політ.організація - сукупн.державних /недержавн.установ і організацій, що реалізують політ.владу, беруть участь у регул.взаємовідносин соц. спільностей.

В політичній соціо­логії досліджуються такі проблеми:

• місце і роль політичної підсистеми суспільства і його взаємовідно­сини з іншими підсистемами (економічною, соціальною, духовно-ідеологічною), а також із зовнішніми стосовно даного суспільства системами (наприклад, із природою — екологічна політика, інтими державами й об'єднаннями і світом у цілому — зовнішня політика);

• політика як соціальний інститут;

• влада і політика;

• політика і соціальна стратифікація;

• легітимність політичної влади шляхом її досягнення і визначення;

• соціальний зміст, соціальна роль і соціальні наслідки поділу по­літичної влади на законодавчу, виконавчу і судову;

• сутність політичної культури як частини соціальної культури і її роль як особливої ціннісно-нормативної системи в забезпе­ченні нормативного функціонування суспільства, його інтегра­ції і збереженні цілісності й ін.