Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Соціологія шпори 2010.DOC
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
1.03 Mб
Скачать

Тема 3. Суспільство як соціальна система, його соціальна структура

3.1. Суспільство як соціальна система та соціальне явище

Сусп. – ключове поняття соціології, унікальне соціальне явище, соц організація країни, основою якої є соц структура (сукупність його складових і зв між ними). Дюркгейм розглядав суспільтсво як надіндивідуальну духовну реальність, яка основана на колективних уявленнях. За Вебером, суспільство – це взаємодія людей, яка є продуктом соціальних, тобто орієнтованих на ін. людей, дій. Парсенс визначав суспільство як систему відносин між людьми, основою якої є норми й цінності. З точки зору Маркса, суспільство – це сукупність відносини між людьми, які складаються в процесі їх спільної ек діяльності в іст розвитку.

Сусп – універсальний спосіб орг соц зв’язків і соц взаємодії, що забезп задов усіх осн потреб людини. У результаті взаємодії виник соц спільноти, групи, організації, що впливають одна на одну, що і дає підставу говорити про сусп як про соц с-му. Як соц с-ма сусп володія власт до само відтворення. Це відб завдяки необхідності диферент функцій. Остання веде до ств таких структур, як ек, соц і пол., соц інст і орг. Ці стр вкл в себе утворення менш заг порядку (труд кол, сімя). Отже, відб постійне відтвор соц с-ми. Сус-во як система може бути предст у 3х аспектах: як множина індивідів (соц спільнота), ієрархія соц позицій(статусів) і соц ф (ролей), як сук норм і цінностей, що визначають х-р і зміст поводження елементів даної системи.

3.2. Основні ознаки суспільства і типологія суспільств

За Шілзом ознаки сусп: не є част якоїсь більшої с-ми, шлюби в ньму уклад між представниками даного об’єднання, поновлення сусп відб перев за рах людей, які є визнаними предс такого обєднання, вл терит, назва та історія, с-ма управління, існує довше сер трив життя окремого індивіда, заг с-ма цінностей.

Типологія суспільства

Типологія сусп. відбувається за різними критеріями: 1) головний спосіб здобуття засобів до існування (збирачів та мисливців; садівничі сусп.; аграрні сусп.; промислові сусп.); 2) ціннісний критерій (традиційні – індивіди керуються традиціями та обмежені у виборі; сусп., що керуються зсередини – домінують особисті, чіткі моральні цінності, людина шукає опору в собі, посилюється роль вибору, вл рішень, точки зору; сусп., кероване ззовні – для досягнення успіху необхідно враховувати зовнішні обставини і пристос до них); 3) розвиток управління і ступінь соціального розшарування (просте – родоплемінна організація, відсутність майнового розшарування, класів та держави; складне – існує соц розшарування, нерівність); 4) політичний режим (демократичне, тоталітарне, авторитарне); 5) рівень відкритості зовнішньому світові (відкриті, закриті); 6) панівна релігія (ісламське, православне, католицьке тощо); 7) стадії розвитку (доінстріальне, індустріальне (глиб соц і техн. розподіл праці, моб і диск роб сила, рац орг-я, відокр сімі від підпр., урбанізм, секуляриз, підв соц моб, демокр), постіндустріальне); 8) писемність (дописемні, писемні); 9) формаційний підхід (первісна, рабовласницька, феодальна, капіталістична, комуністична формація).